Сортування по-українськи: чому «сміттєвий» закон не працює?

Щороку кожен українець продукує близько 300 кг сміття – це понад 10 мільйонів відходів. І якщо у Європі більшість сміття переробляють, то в Україні, попри долучення до директив ЄС, досі утворюють сміттєзвалища. Ситуацію може змінити поява сміттєпереробних заводів, про будівництво яких заявили у Львові, а нещодавно і в Києві.

Як скоро в Україні почнуть сортувати відходи і чому не працює «сміттєвий» закон, розібрався Центр громадського моніторингу та контролю.

Директиви ЄС

З січня 2018 року в Україні набули чинності директиви ЄС щодо сортування сміття. Відповідні зміни були внесені до закону «Про відходи» ще 2012 року. Вони регулюють порядок поводження із відходами, класифікують сміття та передбачають зменшення обсягів, що вивозяться на полігони.

Відповідно до закону, відходи повинні розділятись за видами: придатні до повторного використання, до захоронення та небезпечні. Забезпечує виконання і дотримання цих норм влада, зокрема місцеві управління.

«Під час проектування житлових будинків, громадських, виробничих, складських та інших споруд передбачаються будівництво та облаштування контейнерних майданчиків для роздільного збирання і зберігання побутових відходів, урн для побутових відходів», – йдеться у законі.

Документ передбачає штрафи за порушення норм, однак фактично закон не працює.

Один контейнер замість кількох

Навіть через півтора роки сортування є поодинокою ініціативою. На державному рівні директиви ЄС не працюють. Експерти пояснюють, що на разі в країні немає органу, який би контролював цей процес.

«Немає організації, яка б чітко виконувала як виконавчу роль і контроль над виконанням даного закону в особі економічної інспекції», – зазначає експерт із питань відходів Олександр Лимар.

Водночас бракує засобів, як це реалізувати. Сьогодні в Україні сміття вивозять переважно на звалища – так звані полігони. Не існує жодного сміттєпереробного заводу, оскільки це дорогі і малоокупні інвестиції в українських реаліях.

Прибуток сміттєпереробного заводу залежить від тарифів на переробку відходів, а також можливостей додаткового заробітку від виробленої енергії. Наразі вартість захоронення відходів на звалищі набагато дешевша, аніж їхня переробка.

«Щоб в Україні з'явився ринок утилізації сміття, захоронення має бути хоча б в одну ціну з переробкою. Потенційно розміщення на полігоні відходів повинно коштувати набагато дорожче», – переконана активістка Олена Колтик.

Перспективи переробки

Експерти зауважують, що переробити 100% сміття неможливо. Принаймні 10% буде спалюватись або потрапляти на звалище. Це мінімум, до якого прагнуть європейські країни, і на який повинна рівнятись наша держава.

Сьогодні в Україні є два проекти сміттєпереробних заводів – у Львові та Києві. Концепцію львівського комплексу розробила французька компанія. Технологія переробки там буде механіко-біологічною. Відходи розділятимуться на неорганічні та дрібну органічну фракцію. Неорганічні відходи сортуватимуть вручну. За словами ініціаторів будівництва, підприємство буде екологічно безпечним для людей та довкілля. Передбачається, що завод перероблятиме 60% твердих побутових відходів.

«У Львові на першому етапі буде захоронюватися близько 40% сміття. Як ми бачимо, це є цілком реалістичною метою»,  – вважає директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря.

При цьому із компосту та відсортованих горючих матеріалів вироблятимуть паливо. Очікується, що підприємство запрацює через кілька років.

Тим часом у Києві планують побудувати сміттєпереробний комплекс, що зможе переробляти 700 тисяч тонн відходів на рік. На разі, за даними Київради, у столиці переробляється лише до 10% сміття, 23 % – спалюється, а решта – йде на звалища.

Сортування вдома

На думку екологів, кожен уже сьогодні може почати сортувати сміття вдома, не чекаючи, доки реформа запрацює на державному рівні. Допоможе в цьому мобільний додаток «Сортуй», у якому зібрані рекомендації та правила із сортування. У додатку можна перевірити тип сировини, а також дізнатися найближчу станцію вторсировини. Додаток розрахований на мешканців столиці, однак буде корисним і мешканцям інших регіонів. Адже в багатьох маленьких містах є ініціативи з сортування.

У Києві, наприклад, відсортоване сміття можна здати у пункти прийому «Київвторресурсів» або проекту «Україна без сміття». За даними «Україна без сміття», за 2018 рік вони зібрали та передали на переробку 96 тонн паперу, 108 тонн скла, 48 тонн різних пластиків, до 10 тонн металевої тари, понад 10 тонн одягу та взуття і понад 3 тонни батарейок.

За оцінками експертів, близько 4-7% території країни завалено сміттям, і в багатьох випадках – це стихійні звалища. Далеко не всі громадяни переймаються чистотою довкілля. Тож екологічну свідомість українців потрібно розвивати, вважають фахівці.