Справа тижня у Херсонському суді «Гандзюк vs Антощук» завешилася нічиєю?

У позові Артема Антощука проти Катерины Гандзюк суд поставив жирну крапку. Тільки от хто переміг — версії різні.

читайте: Несподівано: херсонський батл "Катерина Гандзюк vs Артем Антощук" матиме продовження у суді

Суди за звинуваченнями, які пролунали із вуст керуючої справами щодо керівника підрозділу протидіх економічним злочинам ще у вересні минулого року, рощпочалися лише взимку 2018. І декілька разів переносилися, у тому числі й через псевдомінування суду.

читайте: Кто сегодня в Херсоне минировал здание суда — версии разошлись

І ось нарешті на засіданні 12 березня було прийняте рішення. Адвокат і депутат Дмитро Ільченко (колись товариш по зброї Катерини Гандзюк) під фейсбук-оплески усіх, хто не любить радницю мера, від душі привітав з перемогою правоохоронців:

— Хочу привітати співробітника Херсонської поліції Антощука з успішним захистом своєї честі й гідності проти так званої "в.о.керуючої справами виконавчого комітету Херсонської міської ради К.В.Гандзюк" (так званої — бо на запит мандатної комісії нам прийшла відповідь, що насправді вона цю посаду не обіймає, а працює радником мера).
Суд визнав, що ця чиновниця публічно збрехала щодо співробітника поліції. Це украй важливе рішення — воно підкреслює, що в країні є розуміння відмінності між свободою слова та свободою брехні. Є величезна різниця між "поліція погано працює, там усі хабарники" і "конкретна людина вимагала з мене конкретного хабара". Якщо вимагала — заява до прокуратури. Якщо заяви нема чи факти не підтвердилися — будьте ласкаві узяти свої слова назад.
У випадку із Гандзюк ситуація була ще веселішою — Антощук не просто не вимагав хабар, цього хабара йому пропонував інший чиновник міськвиконкому. І був узятий "с поличным" в момент спроби передати хабар Антощуку. 
Мої вітання, Головне управління Національної поліції в Херсонській області, — написав він у фейсбук.

І демонструє рішення суду. Покажемо копію вам і ми.

Перемога? Здається що так. Якби не одне маленьке "але": Катерина Гандзюк теж святкує перемогу, вважаючи, що суддя прийняв максимально дипломатичне рішення, яке нікого ні до чого не примушує й зберігає статус кво: позивач — утішений, але не виправданий від цілого ряду закидів; відповідач — при своїй думці, за винятком кількох фраз, які він (точніше вона) мусить спростувати "шляхом направлення копії цього листа"… В "іншій частині позову — відмовити".
І отут найцікавіше — в якій "іншій" частині позову? Які саме плями на мундирі суд не став відбілювати? Цього не оприлюднює сторона позивача. От і не дивно, що і адвокат  Катерини Гандзюк святкує також. Ось як пише про це Масі Наєм, коментуючи той саме документ:

Сьогодні суд виніс цікаве рішення.

Сьогодні Херсьонський міський суд виніс рішення за позовом Антощука А.І. до Гандзюк К.В. про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування негативної, недостовірної інформації.

Антощук А.І. — державний службовец і перебуває на посаді начальника Управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Гандзюк К.В. — виконуюча обов'язки керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради.

Катерина Гандзюк написал у своєму посту у фб про те, що через інших осіб Антощук А.І. просить хабар. і просив щоб зобов'язали Катю спростувати таку інформацію через фб і направити таку інформацію до ЗМІ, які цей допист поширили.

Позовні вимоги дуже дивні, адже у першій частині взагалі неможливо фактично довести, що він просив чи не просив хабаря (оскільки документами хабар ніхто не просить, а відповідну кримінальну справу за дописом Катерини так і не завели за відсутністю фактичних даних), а друга частина позовних вимог писав юрист, який зовсім не має уявлення щодо норм чинного законодавста, в яких прописаний чітки інструментарій спростування такої інформації (ст.30 ЗУ "Про інформацію").

Але цікавість рішення якраз у тому, що:
— по-перше позивач не довів, що профіль у фб є, як весь час повторював представник позивача, "офіційною сторінкою Катерини Гандзюк";
— по-друге, немає ніяких доказів, що така інформація дійсно є недостовірною, негативною і такою, що не відповідає дійсності.

тому суд виносить рішення лише про задоволення позовних вимог частково: визнання недостовірною інформацію про вимагання хабаря і спростування іі шляхом направлення рішення суду до міськвиконкому та НПУ. але чекайте, поліцецський хотів же ж, щоб суспільство вважало його чесним…

То тепер виходить, що тільки місьвиконком і НПУ мають знати цю інформацію. а суспільство таки має пам‘ятати хто є хабарником!

не коментуй те, що суд просто не взяв до уваги практику Європейского суду по справах, що були зазначені у відзиві ("Соколовські проти Польщі", "Сірик проти України", Яновський проти Польші"), в яких зазначається, що це є критикою державного службовця і це відповідає духу плюралізму і ст. 2 та 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

буде апеляція) і її ми вже точно виграємо!)

P. S. : і от прекрасний ще допис з цього питання https://www.facebook.com/uakateryna/posts/10216673528457075

(так, ми умисно не ховались за тим, що в законодавстві геть немає такого визначення, як «соціальна мережа» і що взагалі-то відповідачем по справі мав би бути власник сайту facebook.)

Катерина Гандзюк дякує Масі Наєму і каже — подаватиме апеляцію і доведе справу до кінця. От і подивимося: чи буде апеляція? З якого боку і що вона дасть?

Ну а поки і справді виходить так, що Херсонський суд, самый гуманный самий дипломатичний суд у світі, зробив неможливе: вдовольнив і відповідача, і позивача?
Хіба так буває, спитаєте ви? Буває, відповімо ми, й додамо — це Херсон, крихітко.

Олена Маляренко