Суд з НАЗЯВО, чи анулюють дипломи випускникам 20-21 року ? — інтерв’ю з ректором ХДУ Співаковським

Верховний суд України скасував розпорядження Кабінету Міністрів Про затвердження складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Через це рішення десятки тисяч дипломів про вищу освіту, видані в 2020-2021 роках, можуть визнати недійсними, під загрозою і випуск 2022 року.

Журналіст видання Newscity Костянтин Риженко вирішив дізнатися, як будуть розцінюватися дипломи, які видані в період 2020-2021 років. Про це журналіст поспілкувався з ректором Херсонського державного університету Олександром Співаковським.

Журналіст: На прикладі вашого університету розкажіть, на що розраховувати випускникам, які отримали дипломи в зазначений період?

У відповідь Олександр Співаковський відзначив, що Костянтин перший з журналістів, який зацікавився цією темою.

Співаковський: Давайте спочатку зрозуміємо, що це за Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, які функції воно виконує, коли і як воно з’явилося, щоб зрозуміти, що ситуація, яка склалася, — це наслідки певних попередніх дій. І що це може коштувати для студентів, випускників, а й взагалі для їх майбутнього. Бо коли ви, наприклад, отримали кошти, ви їх витратили і забули, а коли ви отримали диплом, в якому чогось нема, для вас, для вашого майбутнього це може нести певні наслідки. Я, як бувший очільник профільного комітету ВР, і як ректор університету, хочу пояснити широкому загалу, які тут виникають проблеми.

По-перше, у 2014 році був прийнятий Закон про вищу освіту, і там була закладена дуже важлива норма, яка пов’язана з акредитацією освітніх програм, які здійснюються в університетах. Тобто, з одного боку дали автономію університетам – будь ласка, ви маєте вчених, ви маєте викладачів, ви розумієте, що відбувається на ринку праці, тому ви створюєте не якісь освітні програми, які вже нікому не потрібні, а нові. А з іншого боку якась інституція повинна давати оцінку і казати- так цей дійсний диплом відповідає певним стандартам, у тому числі і державним стандартам.

Ж: Тобто НАЗЯВО – це регулятор сфери освіти?

С: Так, певний регулятор. Бо Міністерство освіти і науки відповідає  за політику, яке воно проводить. Раніше функції НАЗЯВО були у Міністерства освіти.  Тобто в одних руках було все і визначення політики, правил, алгоритмів, і призначення ректорів, і ліцензування, і акредитація. З часом стало зрозумілим, що це не є нормальним, бо концентрація влади в одних руках – це підвищення корупційних ризиків. І Європа, і Сполучені Штати працюють в умовах, де є незалежні регулятори, яким довіряють.

У 2014 році Законом розмежували ці функції, далі наступив етап емплиментації – обиралися члени Нацагенства – це 25 людей. Після цього діюча влада відбирала цих людей, потім обирали голову, якого не затверджував Кабмін, шукали іншого…..у зв’язку з цим Закон фактично не виконувався 2 роки.

Я за те, щоб було НАЗЯВО. Бо раніше будь-який університет, у тому числі і наш, готував величезні справи, які відвозились у відповідний департамент з акредитації, а хіба чиновника цікавила якість? Його цікавила кількість конвертів, які були між папками. І тільки так проводилася акредитація. Я нікого не звинувачую, але правила були саме такі. Задача влади створювати правила гри на ринку вищої освіти, які забезпечать чіткість, якість, прозорість, зрозумілість. Але не так, що в арендованому дитячому садочку відкривають кузню по штампуванню дипломів. Після цього люди закінчують виші, купуючи дипломи – це не є правильно. Як можна купувати ці дипломи? Гроші можна передрукувати, а що робити з дипломами, ви ж їх не передрукуєте? І це означає, що людина, яка отримала диплом, вона йде в суспільство, вона йде у владу, вона йде у суди, вона йде у журналістику з підробленим дипломом.

Ж:Це так було, а що конкретно змінилося?

С: У 2017 році, коли ми приймали базовий Закон про освіту, було зроблено перехідні положення, які   створили новий алгоритм, який помінявся з 2014 року. І за цим новим алгоритмом було обране Національне агенство. Але колишній заступник голови секретаріату НАЗЯВО Микита Андреєв три роки в судах доводив, що це неправильне рішення. І Верховний суд прийняв рішення, що ці члени Національної комісії, які приймають кінцеву рішення про акредитацію з моменту вступу в дію судового рішення позбуваються цього права. Тобто дипломи, що отримані до того моменту є абсолютно законними та акредитованими.

Ж: Багато експертів говорять про те, що суд відміняє не лише склад агенства, а й ті рішення, які воно приймало і дипломи визнаються нелегітимними?

С: Ні, всі рішення, які прийняли НАЗЯВО до моменту прийняття рішення суду, є повністю законними. Там чітко прописано, що рішення суду вступає в силу з моменту його прийняття. Але є проблема інша, вже в грудні багато студентів мають отримати дипломи магістрів, а освітня програма не акредитована, і, якщо ми не встигаємо акредитувати цю програму, то ми не маємо права видавати дипломів з акредитацією. Це означає, що ті студенти, які зараз мають отримувати дипломи, можуть потрапити у ситуацію, про яку я вам розповідав.

Ж: Як ви можете акредитувати цю програму, якщо по факту у НАЗЯВО зараз немає членів?

С: Акредитація зараз проходить за старою програмою, що є законно прийнятою, але голосування за її затвердження відбуватися не може. Але кінцевий термін роботи цієї каденції завершується в грудні і далі повинна запускатись нова каденція Національного агенства. Зараз іде процедура обрання, тобто вже нові члени будуть голосувати за це рішення, але це відбудеться наприкінці грудня,27-28 числа, тож виникає питання, що робити з тими освітніми програмами, які зараз проходять акредитацію? І отут Міністерство освіти і науки України, як один з головних регуляторів і Кабінет Міністрів, повинні прийняти рішення. Наприклад, як виключення, люди закінчують, але тільки після того, як нова каденція проголосує за визнання освітніх програм, вони зможуть забрати свої дипломи. Це поганий варіант, бо одразу  після здачі державного іспиту кожен студент має право отримати і диплом, але я, як ректор, не маю права видати його без акредитаційного номера. Тоді це буде просто сертифікат ХДУ, а не диплом державного зразку

Ж: Тобто, проблеми щодо ануляції дипломів, виданих у минулому, немає? Існує проблема тільки в тому, як і коли отримають свої дипломи нинішні випускники?

С: Так, ті, які зараз, у грудні отримуватимуть дипломи магістратури, ось по ним є проблема. Бакалаври, що випускатимуться у квітні, травні – не є проблемою, бо тоді вже буде діяти нова каденція, сподіваюсь, що там не буде відбуватись те, що відбувалось з цією каденцією. Хоча знову можуть бути невдоволені новими членами комісії, і знову буде суд і відміна рішення. На мій погляд це є анархією, яка послаблює Україну, бо навіть інвестори не хочуть заходити сюди, бо починається робота по одним правилам, а потім йде зміна влади, з’являються інші правила і наші інвестиції фактично залишаються незахищенними.

Ситуація з нацагенством підкреслює природній характер того, що зараз відбувається в країні, це є погано. Бо набувач освіти не має бути заручником цієї ситуації. Ми виконали навчальний план і маємо право отримати дипломи по тим же стандартам, як і усі попередні – з акредитацією. А найближчі пару місяців вони приходитимуть без неї, кому це згодиться? Це вже подвійні стандарти.. І подовжити термін акредитації неможна, бо в деяких навчальних закладах ще не прийняті освітні програми, тобто не можна подовжити те, чого досі не існувало. Тобто треба прийняти універсальний інструмент, який вирішить комплексно усі проблеми.

Ж: Яким ви бачите цей універсальний інструмент? Яке оптимальне рішення?

С: Те, що пропонував я, теж не всіх задовільнило, але є згідно закону  2 інституції це НАЗЯВО і Міністерство освіти і науки і за ці 7 років ми бачимо скільки навколо НАЗЯВО таких скандалів. То приймається рішення, то відміняється, агенство було запущено лише через 4 роки після прийняття закону і за цей час акредитацію приймало Міністерство освіти і науки. Тобто, щоб забезпечити безперервність процесу і врахувати, що такі рішення можуть прийматись або відмінятись , то в цей період часу (3-4 місяці), роботу НАЗЯВО може виконувати один з департаментів Міністерства освіти і науки.

Але є люди, які говорять ні, це повернення до того, що було. Тоді виникає питання, якщо не працює НАЗЯВО та МОН, то що робити тим здобувачам освіти, які зараз закінчують і мають отримати акредитовані дипломи?

Тобто рішення не є ідеальним, але задля забезпечення безперервності реалізації цього процесу, треба передати на якийсь час функції НАЗЯВО до МОНу, тобто треба знайти вирішення.

Ж: Хто має прийняти це рішення?

С: По-перше, треба внести відповідні зміни в Закон про вищу освіту. Це має зробити спочатку Верховна Рада, після цього ВР делегує певні повноваження Кабінету Міністрів, який в рамках цих повноважень приймає рішення. Всі інші рішення будуть приводити до того, що знову можна подавати в суди.

Ж: Тобто з урахуванням того, як приймаються закони та поправки, подається проект рішення, проводяться обговорення в комітетах, і це рішення може «зависнути» на ті ж 3 місяці, які створюють проблему?

С: Нова влада показала, що є і турборежим, тобто якщо є нагальне питання, то існує профільний комітет, який може швидко все розглянути  і винести рішення до залу ВР, проголосувати, після цього Президент підпише і після цього вже Кабмін може запускати. Це взагалі можна вирішити за 2 тижні, ми ж бачимо, як інші закони іноді приймаються.

Ж: Тобто можна сказати, що деякі закони приймаються у турборежимі, а деякі «зависають» у повітрі. Отримання студентами дипломів залежить від політичної волі слуг народу?

С: Так, під загрозою не тільки програми, які зараз акредитуються, але й насамперед здобувачі освіти – студенти. В зоні політичного ризику прийняття рішення Верховною Радою. Дивіться, МОН може прийняти рішення, Кабмін може прийняти рішення, але має бути прийняте рішення, яке чітко відповідатиме Закону, бо будь-яка людина зможе сказати, що це неправильно і незаконно. І таким чином у зоні ризику опиняться всі, хто здобував освіту з 2015 року.

Ж: Тобто ця недосконалість законодавства і є проблемою?

С: Хочу вам пояснити, ми це сповідуємо і в нашому університеті- повна демократія. Вона має бути ще на етапі обговорення, на етапі прийняття рішення повинна бути дискусія, люди мають приймати в цьому участь, все має бути відкрито, ми маємо аргументувати свою позицію. Але, як тільки рішення прийнято, тобто чинна влада прийняла рішення, ректор ввів рішення в дію – все, тепер повна диктатура. Що відбувалось там – закон прийнятий, але на етапі імплементації дві-три людини кажуть «от мені це не подобається, давайте зупинимо це» і далі ми не виконуємо норми закону. Скажіть, в якій державі оце можливо? Щоб зупинити рішення Закону! В результаті Кабмін не затверджує склад Національного агентства, і далі пішло оце все.. Фактично ми далі отримали ситуацію, яку ми маємо.

Ж: Я маю на увазі, що виходячи з того, що було таке довготривале невиконання закону про створення НАЗЯВО, теоретично можна анулювати всі рішення прийняті цим органом тим же рішенням суду?

С: Теоретично так, рішення, що були прийняті в час з 1 вересня 2015 року до 28 грудня 2018 року, бо там МОН виконувало ті функції, які не були їй не підпорядковані, і які були в них відібрані через відповідний закон 2014 року.

Тобто створювати такі майданчики невизначеності —  це дуже погано, це дуже великі ризики для людей. Людина все зробила, але вона стає заручником того, що хтось у владі не домовився один з одним. Ви можете прослідкувати це все починаючи з 2015 року, як ми боролись, щоб це запустити.

Ви маєте зрозуміти, що НАЗЯВО має існувати. Хоч це і не всім моїм колегам подобається, повинен бути незалежний регулятор, який дає можливість подивитись на освітні процеси, які відбуваються в університетах і сказати «дивіться, у вас нема академічної свободи, у вас викладачі не відповідають рамкам належного, у вас викладання відбувається в інфраструктурі, яка не відповідає вимогам вищої освіти» і тд.

Це має бути не погляд чиновника, а погляд незалежного агенства. Це і є самоорганізація, і через неї ми повинні підвищити якість вищої освіти. Так, не всім це подобається, так не завжди погляди експертів, які приймають участь в оцінювання закладу мені подобаються, але я сідаю у брифінги і довожу чому ми праві, це абсолютно нормально. Так з’являється істина.

Є країни, в яких у суперечці народжується істина, а є країни, де через істину народжуються суперечки.