Владислав Мангер ждет не только оправдания, а чтобы посадили тех, кто фальсифицирует дело Гандзюк

Давайте згадаємо, що говорили прокурори в суді, коли намагалися взяти мене під варту? Мангер – кримінальний авторитет, власник будинку в Австрії, колишній працівник правоохоронних органів, палій лісу і взагалі дуже небезпечна людина. Літав закордон сто з гаком разів, постійно спілкується із «злодіями в законі». Коротше, просто жах. І під все це в справу лягали такі собі «довідки» і «доповідні записки», які підписував особисто Данило Доценко – людина, яку я вважаю прямим винуватцем у смерті Гандзюк.

Відкриваєш справу, а там Доценко «доповідає» прокурору: провели оперативні заходи і з'ясували, що Мангер 130 разів літав за кордон протягом року в свій розкішний особняк у Відні. Минуло півтора року – де цей особняк? Де ці 130 польотів за кордон протягом року? Так ніде. Коли стало ясно, що фантазії потрібно замінити доказами, ці документи по-тихому зникли зі справи. Ані польотів, ані будинку в Австрії в справі вже немає. Проте там продовжувала з'являтися низькопробна брехня. Наприклад, що я – колишній працівник правоохоронних органів. Принесли мою трудову книжку – виявилося, я ніколи не працював в таких місцях. Думаєте, когось покарали за брехню в суді? Ні, просто знову по-тихому «витягли» зі справи непотрібний папірець. А зустрічі з «кримінальними авторитетами»? а «Мангер пиляє ліс?»… Минуло півтора року, але ліс все так же знищують. Мангер під цілодобовим наглядом СБУ – і вже навіть їжаку зрозуміло, що немає до цього ніякого відношення! І що, хтось вибачився? Ні, звичайно. Не кажучи вже про те, що в агонії своїх маразматичних нападів, вони «воскресили» навіть мого батька, який помер 15 років тому. Однак за версією прокурорів, протягом останніх півтора років мій батько систематично пересилав Левіну гроші…

А далі справа продовжує фальсифікуватися. Без адвоката допитується Торбін. Говорить на відео, опустивши очі і читаючи з папірця, мовляв, йому Левін сказав, що треба покарати Гандзюк, тому що нею не задоволений якийсь Миколайович. Суд задовольняє наше клопотання про проведення експертизи запису – адже експерт легко скаже: людина читає, говорить завчений текст чи вільно висловлює свої думки. І раптом диск… зникає. Не можуть знайти! Прокуратура каже «він в СБУ», а СБУшники кивають на прокурорів. Не здивуюся, якщо з'ясується, що Луценко з Доценком з'їли його. А залишки доїв Трепак.

На суді Торбін, до речі, нічого не сказав ні про якого Миколайовича.

А Павловський? Тримали людину з артрозом 3 місяці без ліків в камері з відкритим на мороз вікном, дочекалися, поки у нього не розкришилися 2 суглоби, і потім, обіцяючи дати хоча б ібупрофен, вибили свідчення на кшталт «забіг до мене якось переляканий Левін і став кричати, мовляв, це ми, це ми з Миколайовичем!

Коли Павловський вийшов, то через пів року в суді під присягою дав чіткі свідчення: це все – неправда. Та й справді, маячня якась: СБУ стверджувала, що Павловський був одним з організаторів злочину. Навіщо тоді Левін каже йому про якесь замовлення? Павловський що, сам не знає, якщо він організатор? Відразу після свідчень Павловського в суді, в Херсон приїжджає Трепак на БТРах. Всі БТРи пригнані з однією метою – затримати Павловського. Що найсмішніше, затримують його за «зберігання зброї», яка загадковим чином з'являється на столі в кімнаті, де обшук вже закінчився – про це на судах кричать його адвокати. Але Павловський сидить. Не здивуюся, якщо виявиться, що з нього знову вибивають свідчення про «Миколайовича». Ще затримали більше десяти осіб за звинуваченням у бандитизмі. Я не знаю, є там бандитизм чи немає його, але по факту їм всім пропонують одне: хто дасть свідчення проти Мангера, того відпустимо. Але люди не можуть дати таких показань, тому що я ні з ким з них не спілкувався жодним чином!

Справа кілька разів переписується, з неї пропадають матеріали, на їх місці з'являються інші. Причому справа натурально «шита білими нитками». На останньому суді нам дали матеріали, де прокурори самі не можуть зрозуміти, що за справу вони розслідують. Плутанина в номерах, датах, текстах показань. На одній сторінці Торбін Мангера ніколи не бачив і не знає навіть хто це, а на інший вже розповідає, що «відразу зрозумів, що «Миколайович» – це суто Мангер може бути.

Ну і останній акорд. Очманілий від безкарності Трепак «втішає» Левіна: мов би, мені взагалі плювати, кого притягнути до відповідальності. Хочеш – скажи на Мангера, хочеш – на Паламарчука, хочеш – на Павловського. Вибирай будь-кого, мені все одно. Оце рівень роботи заступника генерального прокурора? Відкритим текстом говорити, що слідству взагалі плювати, хто справжній замовник? А тим самим наголосити: замовника із самого початку вже ПРИЗНАЧЕНО!

А в цей час ми завалюємо слідство клопотаннями про необхідність перевірити певні факти. Наприклад, хто і навіщо виніс з палати Гандзюк її телефон і ноутбук? З ким вона листувалася в соціальних мережах напередодні своєї смерті? Навіщо до неї в палату, як до себе додому, ходив Доценко? Чому час смерті в різних документах не збігається? Куди поділися дані її аналізів напередодні і в день смерті? Яка причина смерті (зараз в справі написано «припинення кровообігу» – але це, з медичної точки зору, маячня)? Хто оплачував борди і трафарети? 11 лютого 2019 року Луценко заявив, що має залізні докази проти мене – куди вони поділися? Чому Катерина Гандзюк видавала Торбину талони на заправку бензином з фондів міськвиконкому? Як вийшло, що Торбін, позаштатний агент СБУ, яким курирував Доценко, організував напад на Катерину Гандзюк – іншого агента СБУ, якого також курирував Доценко? Знаєте, що відповіла СБУ на всі клопотання щодо перевірки цих даних? Що це НЕ МАЄ ЗНАЧЕННЯ для встановлення істини у справі.

Трепак в інтерв'ю Гордону каже, що для розслідування нападів на Гандзюк не потрібні дані про саму жертву. Зате прямо зізнається: так, ходив до Левіна без адвоката, так, тиснув. Не соромиться людина, що заради «честі мундира» готовий робити що завгодно. Тільки б не визнавати – це не Мангер.

Півтора роки тому я був готовий до того, що підозри з мене будуть зняті, переді мною вибачаться – і життя піде далі. Але півтора року марної тяганини – це вже занадто. Я буду домагатися притягнення до кримінальної відповідальності КОЖНОГО прокурора і КОЖНОГО слідчого, які брали участь у фальсифікації справи проти мене.