УДАР Віталія Кличка» про популізм влади щодо цін на продукти

В Україні, останнім часом, значно піднялися ціни на низку продуктів харчування. Причина, як це останнім часом, часто буває, пов’язана не тільки з епідеміологічною ситуацією з COVID-19, чи загрозою війни із Російською Федерацією. Основна проблема – це некомпетентність, популізм, та безвідповідальність сьогоднішньої владної верхівки.
Українці у середньому, вже витрачають, із сімейного бюджету тільки на продукти харчування, до 40% всіх доходів, це один із найнижчих показників у Європі. У розвинутих країнах, таких як Великобританія, Ірландія, Німеччина, цей показник рідко перетинає позначку 10%, а у сусідній Польщі, наприклад – 15 %. Населення України стає все ближче до межі так званої «Абсолютної бідності», коли велика кількість громадян не може собі дозволити, хоча б мінімальні аспекти у сфері харчування, одягу, медичного обслуговування та забезпечення житлом.
Щоб якось врегулювати соціальні проблеми влада, яка декларує новаторські принципи управління, вдається до кроків, що є характерними для комуністичних країн. Мається на увазі те, що наприкінці минулого року уряд встановив граничні торгові націнки та надбавки для низки продуктів харчування: хліб пшенично-житній, гречана крупа, цукор пісок, борошно вищого ґатунку, масло вершкове 72,5% жирності, яйця курячі категорії С1, птицю (тушка куряча), макаронні вироби вітчизняного виробництва (вироблені із борошна вищого ґатунку), пастеризоване молоко 2,5% жирності (у плівці).
Дійшло вже до того, що Офіс президента почав розглядати варіант підтримки українців шляхом запровадження продуктових карток через «Дію». Хоча основна група людей, яка потребуватиме такої підтримки, це пенсіонери, які переважно не мають цього застосунку і смартфонів.
Практику держрегулювання цін, навряд чи можна назвати новою для України. Державне регулювання цін соціальної групи харчових продуктів, у нашій країні, було скасоване рішенням уряду з липня 2017 року. Проте головною причиною зростання вартості продуктів є здорожчання енергоресурсів. Тому влада має долати причину здорожчання товарів, а не намагатися боротися адміністративними методами з подорожчанням продуктів, запроваджуючи державне регулювання цін.
Водночас меморандум між урядом та українськими виробниками, який мав стримувати зростання цін на газ, не працює. Як результат, уже у лютому лише хліб, може подорожчати на понад 10%. Також на здорожчання очікують і інші групи товарів. Додатковим ризиком для промисловості, яка і так, із-за високої ціни, перебуває за межею рентабельності, є впровадження урядом державного регулювання цін на групи товарів.
Падіння курсу гривні нижче 28 грн. за дол. створює додатковий тиск на українські підприємства, які використовують газ у виробництві. У той же час, навіть у Нацбанку визнають, що вплив введення держрегулювання цін на інфляційні процеси буде досить обмеженим, внаслідок того, що поточний інфляційний сплеск насамперед зумовлений зростанням собівартості продукції, а не значним розширенням чи бумом споживчого попиту.
Контроль уряду за цінами є переважно хворобою економічно невільних країн. Показовим є приклад Венесуели. Держрегулювання цін під час економічної рецесії, що розпочалося у 2014 році, спустошило продуктові полиці та створило довгі черги до магазинів. Товари першої необхідності купували у сусідній Колумбії. За кілька років у спробі приборкати ціни, правлячий режим навіть залучив армію для контролю за постачанням продовольства. Допомогло не дуже.
У цей час, в Євросоюзі підтримка виробників їжі є досить серйозною. Крім прямих дотацій аграріям, ПДВ на багато продуктів харчування нижче стандартного, під час пандемії його ще знизили. Наприклад, Велика Британія знизила податок з 20 до 5% для закладів зі сфери розваг, готелів, та закладів харчування. Німеччина ж знизила ПДВ з 19 до 7%.
Саме тому «УДАР Віталія Кличка» закликає уряд відмовитися від заздалегідь неефективних заходів, а розпочати роботу над активізацією ринкових механізмів зниження цін, створенням сприятливого інвестиційного клімату та стимулюванням вітчизняних виробників продовольчої продукції.
Українська влада має створювати нормальні умови для виробників, а не регулювати ціни на продукти!