Законодавці пропонують розширити мережу аптек на селі

Для представників ФОП можуть скасувати вимогу про необхідність застосовувати реєстратори розрахункових операцій. А майже половина ФОПівських аптек працюють у сільській місцевості.

Для представників ФОП можуть скасувати вимогу про необхідність застосовувати реєстратори розрахункових операцій. 

Наприкінці минулого року Верховна Рада ухвалила зміни до Податкового кодексу та інших законодавчих актів. Вони спрямовані на поліпшення адміністрування та перегляд ставок окремих податків і зборів. Однак тепер низка положень цього документа суперечить чинному законодавству, наголошує представниця від фракції «Самопоміч» Ірина Сисоєнко. Вона звернула увагу на сферу роздрібної торгівлі медичними засобами і для того, щоб виправити неточності, які виникли в цій царині, зареєструвала в парламенті проект змін до чинного законодавства за своїм авторством. На думку народного депутата, це допоможе посилити державну підтримку розвитку малого підприємництва на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

У пояснювальній записці, яка супроводжує документ, парламентарій звертає увагу на те, що майже половина ФОПівських аптек працюють у сільській місцевості, а це свідчить про важливу соціальну значимість такого виду підприємницької діяльності.

Вона зауважує, що більшість ФОП перебувають на спрощеній системі оподаткування, і до першого січня цього року мали право не застосовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій (РРО).

Починаючи з 2013 року частка великих аптечних мереж зросла більш як на шість відсотків, стверджує І. Сисоєнко, посилаючись на статистичні дані. І називає це «потужною тенденцією до консолідації ринку». Звіт Антимонопольного комітету за 2014-й — перше півріччя 2016 року засвідчує, що інфраструктура аптечного ринку представлена більшістю середніх локальних мереж із тенденцією до їх укрупнення шляхом збільшення кількості аптечних закладів у структурі мережі. Під час підготовки змін до чинного законодавства народний депутат також спиралася на дані Держлікслужби за 2013—2018 роки, які стосуються фактів реалізації фальсифікованих лікарських засобів. Протягом цього часу служба видала 119 розпоряджень про заборону обігу окремих серій та найменувань фальсифікованих лікарських засобів. Із них 111 видано на підставі виявлення фальсифікату в юридичних і лише вісім — у фізичних осіб підприємницької діяльності. Тобто використання РРО юридичними особами не є запобіжним заходом для реалізації неякісних ліків, резюмує народна обраниця.

Парламентарій пропонує відкоригувати першу главу статті 296 розділу XIV про спеціальний податковий режим Податкового кодексу. А саме —прибрати ту частину, згідно з якою платники єдиного податку, що здійснюють реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення, виводяться за межі положення, яке позбавляє їх необхідності застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО).    І. Сисоєнко фактично пропонує звільнити малих підприємців від необхідності користуватися цими приладами (купити які, до речі, вони мали б за власний рахунок). Зміни торкаються також і закону про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

І. Сисоєнко звернула також увагу на колізію, яка виникла через зміни, внесені до закону про захист прав споживачів. Мовляв, тепер норми та положення чинного законодавства у сфері обігу лікарських засобів трактуються неоднозначно. Зокрема, можна вважати, що за умови встановлення РРО, лікарськими засобами можна буде торгувати в кіосках та з лотків, а це категорично неприпустимо, наголошує народний депутат. Вона також звертає увагу на те, що лікарські засоби не мають встановленого гарантійного строку, а лише термін придатності. Відтак, неможливо усунути недоліки неякісного, фальсифікованого лікарського засобу, чи допускати пропорційного зменшення ціни на такий засіб, або ж відшкодовувати витрати на усунення його недоліків.

Ці невідповідності теж необхідно терміново усунути, наголошує парламентарій.

Ірина Сисоєнко запевняє, що в підсумку її законопроект допоможе запобігти тенденціям зростання монополізації фармацевтичного ринку, а також створить сприятливі умови для входження на нього фізичних осіб. Від цього найбільше виграють передусім мешканці сільської місцевості, стверджує вона. Водночас, на думку парламентарія, запропоновані зміни дадуть змогу забезпечити стабілізацію цінової політики на лікарські засоби в умовах зростання економічної конкуренції між аптечними мережами та малим підприємництвом.

Довідково

Реєстратор розрахункових операцій (РРО) — це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовано фіскальні функції. Він призначений для реєстрації розрахунку під час продажу товарів, або надання послуг тощо. За допомогою РРО також фіксується кількість проданих товарів чи наданих послуг.

Мовою цифр

Нині в нашій країні на ринку продажу медикаментів діють три групи суб’єктів господарювання: юридичні особи державної та комунальної власності (363), юридичні особи (2097) та фізичні особи-підприємці, так звані ФОПи (4495). Вони здійснюють свою діяльність із роздрібної торгівлі лікарськими засобами в аптеках та аптечних пунктах, яких загалом 22 642. Юридичним особам належить 59,97 відсотка цих закладів, ФОП — 29 відсотків, у державній та комунальній власності — 11,03 відсотка.