Закулісні пошуки компромісу з територіального питання на українських переговорах

Останній раунд переговорів завершився без будь-яких ознак прогресу, але переговірники продовжують обговорювати, хто буде контролювати землі на сході України в разі досягнення угоди.

Останній раунд переговорів щодо припинення війни на Україні завершився в середу без будь-яких ознак істотного прогресу.

Однак за лаштунками переговірники намагалися знайти компроміс щодо однієї з головних перешкод на шляху до мирної угоди: контролю над територією на сході України.

Росія зажадала від України передати контрольовані нею землі в Донецькій області в якості умови припинення війни. Це смуга території довжиною близько 80 кілометрів і шириною 60 кілометрів, що включає десятки міст і сіл і розташована між лінією фронту та адміністративною межею регіону.

Україна відмовилася від одностороннього виведення військ, заявивши, що поступка територій підштовхне Росію до нових нападів на Україні або в іншому місці. Київ зажадав гарантій безпеки, щоб утримати Москву від порушення режиму припинення вогню.

Минулої осені президент Росії Володимир Путін ухильно відповів на питання про створення демілітаризованої зони в Донбасі. План з 28 пунктів передбачав передачу контролю над територією Росії, але забороняв розміщення там військових сил. Пан Путін заявив, що деталі необхідно обговорити.

Радник президента Росії із зовнішньої політики Юрій Ушаков пізніше висловився більш позитивно, заявивши, що Росія могла б погодитися на створення такої зони, якби російській поліції або солдатам Національної гвардії було дозволено патрулювати її.

Демілітаризована зона могла б стати частиною життєздатного врегулювання, заявив Вільям Б. Тейлор, науковий співробітник Атлантичної ради, аналітичного центру, і колишній посол США в Києві. Але, за його словами, інтереси України повинні бути захищені, а для цього адміністрації Трампа буде потрібно надати додатковий тиск на Росію.

«Важливо, щоб це було реальне рішення, а не примусове, не незбалансоване», — сказав пан Тейлор, — «Будь-яке примусове рішення не буде стабільним. Воно не протримається довго».

Щоб полегшити обом сторонам прийняття цієї ідеї, учасники переговорів також обговорювали створення зони вільної торгівлі в будь-якій можливій демілітаризованій зоні, хоча інвестиційні можливості здаються обмеженими на території, яка опиниться затиснутою між двома арміями, навіть за умови припинення вогню. Значна частина промисловості в цьому районі зруйнована, працює лише одна вугільна шахта, і ризик відновлення конфлікту зберігатиметься протягом багатьох років.

Пан Зеленський також висловив сумнів у доцільності подібної угоди.

Ще одне питання-виведення військ з лінії фронту. У грудні Пан Зеленський припустив, що Україна не виведе війська з лінії фронту, якщо Росія не виведе війська на таку ж відстань.

На переговорах, що відбулися в Абу-Дабі в цьому місяці, українці обговорили варіанти часткового виведення російських військ з лінії фронту, які не обов’язково будуть симетричними, повідомили два з трьох джерел, знайомих з ходом переговорів. Це буде сигналом до пом’якшення позиції України.

Питання про те, як буде управлятися демілітаризована зона, також стало каменем спотикання. Україна наполягає на розміщенні в регіоні міжнародних миротворчих сил, де, за словами українського губернатора, проживає 190 000 мирних жителів, включаючи 12 000 дітей.

За словами двох з трьох джерел, знайомих з ходом переговорів, учасники переговорів обговорювали формування цивільної адміністрації для управління територією після війни. Одне з джерел повідомило, що до її складу можуть увійти представники Росії та України, але зазначило, що сторони далекі від угоди.

Ще одне питання, яке знову розкрилося останнім часом, стосується послідовності різних етапів, включаючи прийняття демілітаризованої зони, формалізацію гарантій безпеки, створення рамкової основи для фінансування післявоєнного відновлення і проведення виборів в Україні.

Минулого тижня пан Зеленський заявив, що Україна хоче досягти угоди про гарантії безпеки, перш ніж погоджуватися на вибори або будь-яку угоду про виведення військ з Донбасу.

«Я б дуже хотів, щоб ми спочатку підписали гарантії безпеки, а потім вже інші документи, — сказав він. — На мій погляд, це був би хороший сигнал. Йдеться навіть не про справедливість, а про довіру. Більше довіри до партнерів — якщо гарантії будуть на першому місці, а потім все інше».

Пан Зеленський заявив, що українці повинні «знати — не просто вірити, а знати — що в майбутньому російська агресія буде неможлива, або що, якщо вона все ж станеться, ми не будемо одні».