Безробітні на відбудові Херсонщини – як працює “Армія відновлення” в громадах

Восени 2022 року уряд запустив державну програму “Армія відновлення”, яка долучила тимчасово безробітних до відбудови країни. За виконання суспільно-корисних робіт їм передбачена мінімальна заробітна плата.

Необхідність у такій програмі виникла з двох причин: через проблему безробіття, спричиненого війною, і потребу доброустрою громад, постраждалих від обстрілів та окупації. Про роботу “Армії відновлення” в Херсонській області журналісти “Вгору” поговорили з начальницею відділу регіонального розвитку, інвестицій та проєктної діяльності: Дар'ївської сільської ради Наталією Гридіною.

Щоб громада відновлювалась і розвивалася, потрібні робочі руки Як розповідає Наталія Гридіна, вона обійняла цю посаду близько року й одразу почала працювати над проєктами з доброустрою громади. На етапі їх втілення виникла потреба залучення людей. Наталія пояснює, що благодійники віддають перевагу тим проєктам, у яких громада бере активну участь і робить свій внесок, який може включати виконані роботи.

Для реалізації проєктів із доброустрою громади, розбору завалів та допомоги людям старшого віку, які після окупації складають 50% від усього населення, ми створили "Армію відновлення", – пояснює Наталія.
Наталія розповіла, що з часом склад бригади змінювався: деякі люди звільнялися через переїзд або з інших причин, і на їх місце шукали нових працівників. Загалом, завдяки співпраці відділу регіонального розвитку села з Центром зайнятості, кількість людей, залучених до роботи, збільшилася з 10 до майже 40 осіб.

Варто зазначити, що місцева влада щомісяця звітує про роботу “Армії відновлення” на сторінці Дар’ївської сільської ради у Facebook. На багатьох опублікованих світлинах можна побачити людей за роботою. Вони приймають, розвантажують і видають гуманітарну допомогу, розбирають завали, наводять порядок у громадських місцях, прибирають сміття, косять траву, допомагають по господарству літнім людям і тим, хто має інвалідність, виконують ремонтні роботи та багато іншого. Від соціальних пралень до місць відпочинку для молоді Наталія підкреслює позитивні аспекти оплачуваних державою суспільно-корисних робіт:

Ми частково ліквідуємо безробіття, і людям не потрібно добиратися до Херсона на роботу – вони працюють за місцем проживання. Це зручно, оскільки немає витрат на дорогу. Ми не лише забезпечуємо людей роботою, але й отримуємо відрахування від їхньої заробітної плати до нашого бюджетуСуспільно-корисні працівники також залучені до роботи чотирьох соціальних пралень, розташованих у Дар’ївці, Федорівці, Інгульці та Лиманцях. Вони ведуть облік мийних засобів, приймають білизну, завантажують її в машини, контролюють процес прання та сушіння, а потім видають власникам випране. Наталія Гридіна пояснює, що такі спеціально навчені працівники необхідні в пральнях, щоб дороге обладнання використовувалося правильно і слугувало довго, не виходячи з ладу за короткий термін.У рамках реалізації одного з проєктів у селі Дар’ївка працівники “Армії відновлення” відремонтували підвали двох багатоповерхівок. Там облаштували  місця безпечного відпочинку для молоді. Зробили стяжку, пошпаклювали й пофарбували стіни, поклали лінолеум. А після ремонту стежать там за порядком і роблять регулярне прибирання, щоб у приміщенні було чисто та охайно.

Туди вже завезли тенісні столи, тренажери, меблі, стільці й пуфи, є настільний футбол, щоб діти могли там гратися, – розповідає Наталія.За її словами вони з колегами прагнуть організовувати нові соціальні послуги на території громади. Стежать за відкритими донорськими проєктами й намагаються отримати фінансування.

Проблеми та потреби “Армії відновлення” Наталія Гридіна зазначає, що переважна більшість підсобних робітників – це жінки. Їм доводиться працювати на розборі завалів, а це важка фізична праця. Щодо чоловіків, то за словами Наталії, частина їх служить у збройних силах, а ті, хто не служить, часто має проблеми з військово-обліковими документами.Наталія звертає увагу й на те, що працівники “Армії відновлення, переважно некваліфіковані працівники – звичайні підсобні робочі. А громаді потрібні зокрема й майстри з ремонту, фахівці зі зварювальних робіт, водії для управління різною технікою.

Наталія пояснює, що не всі можуть влаштуватися на суспільно корисні роботи. Востаннє, коли набирали людей, з 15 змогли влаштувати тільки 5.

За її словами, в одного з претендентів було особисте селянське господарство, а отже статусу безробітного він не мав. У другого був пай. Третій був не звільнений. У четвертого були якісь проблеми з паспортом. Ще кілька мали проблеми з військовим обліком.Крім того, Наталія говорить, що не можна влаштувати на роботу людину зі статусом ВПО, оформленим в іншій області. І таких нюансів, які впливають на відбір працівників чимало. Утім, вона запевняє:

Ми допомагаємо відновлювати документи, тобто, боремося за кожну кандидатуру, – і додає, – Хотілося, щоб люди, які виконують таку роботу, отримували більшу заробітну плату.Наразі підсобні працівники отримують мінімальну зарплату в розмірі 8000 гривень.

За інформацією наданою Херсонським обласним центром зайнятості, на сьогодні в кожній із 17 деокупованих громад діє своя “Армія відновлення”. В одинадцяти громадах Бериславського і шести громадах Херсонського району з початку року понад 2000 людей допомагали відбудовувати свої населені пункти. Наразі продовжують працювати близько 700 робітників.Найбільша кількість залучена в Бериславському районі, у Нововоронцовській громаді – 92 людини. У Високопільській громаді працює 81 людина, у Херсонській – 82, у Білозерській – 64, у Чорнобаївській – 45.

Щоб влаштуватися на суспільні роботи, можна звертатися до обласного центру зайнятості, або до сільської ради за місцем проживання. У Дар’ївській громаді, наприклад, людину супроводжують від звернення до працевлаштування:

У відділі регіонального розвитку при сільраді проводиться попереднє опитування – чи звільнена людина, чи не має вона статусу ВПО в іншій області, чи немає в неї особистого селянського господарства.

Щоб шукачеві роботи не треба було їздити до центру зайнятості – всі заяви заповнюють на місці, документи сканують і надсилають до центру зайнятості, де людину ставлять облік, як безробітного і направляють на роботу за місцем проживання. 

У своєму населеному пункті люди пишуть заяву про прийом на суспільно корисні роботи, і з ними укладають строковий договір. Сільська рада договір з центром зайнятості  укладає на період воєнного стану.

Ганна Щидловська,