Бронхіальна астма: що повинен знати пацієнт про захворювання

Всесвітня організація охорони здоров’я вважає, що понад 235 мільйонів чоловік страждають від астми. 

А серед дітей, повідомляють експерти ВООЗ, це найпоширеніше хронічне захворювання. Що потрібно знати про астму і як її лікувати, обговорили з Тетяною Неєшпапою, лікарем-пульмонологом 1 категорії, терапевтом.

В якому віці зазвичай з’являється бронхіальна астма (БА)? Як пацієнти дізнаються про захворювання?

Астма може з’явитися в будь-якому віці. Симптоми, як і причини її виникнення різні. У дітей першими проявами можуть бути затяжний кашель, в тому числі нічний, або повторювані бронхіти з бронхообструктивним синдромом на тлі кожної гострої респіраторної інфекції. У дорослих зазвичай хвороба проявляється епізодами ускладненого і свистячого дихання, задишкою та нападами задухи, які посилюються в нічний час і в ранкові години. Також ці проблеми можуть виникати при контакті з алергенами або подразниками.

Іноді буває кашлевий варіант бронхіальної астми, коли немає характерних нападів задухи, але є тривалий кашель, який не піддається «стандартному» лікуванню. При цьому виключені інші варіанти виникнення кашлю.

Чому виникає астма?

Астма – гетерогенне захворювання, тобто причини її виникнення різні. Це і спадкова схильність, алергени (пилові кліщі, алергени домашніх тварин, пилок рослин та інші), інфекційні агенти (переважно вірусні), професійний фактор (робота на шкідливому виробництві), тютюновий дим (активне і пасивне куріння). У дітей частіше зустрічається бронхіальна астма алергічної природи, у дорослих може бути і не алергічна форма.

Яке лікування зазвичай призначають пацієнтам, чи різною є терапія для дітей і дорослих?

В основі лікування бронхіальної астми лежить протизапальна (базисна терапія), яка призначається на тривалий термін. Також застосовуються бронхорозширюючі препарати для швидкого купірування бронхоспазму (працюють як швидка допомога). Базисна терапія призначається мінімум на 3 місяці. Виходячи зі ступеня тяжкості захворювання, виділяють 5 ступенів лікування астми, на кожний з них визначено відповідний обсяг протизапальної терапії. Тактика лікування у дітей та дорослих схожа, але є відмінності в обсязі призначається терапії.

Від чого залежить ефективність терапії? Чи буває так, що підібрати потрібне лікування дуже складно?

Ефективність лікування залежить від декількох факторів. Один з головних – відповідальне ставлення пацієнта до лікування. Лікар повинен бути впевнений, що людина слідує призначеним рекомендаціям, дотримується режиму терапії і не пропускає інгаляції. Бувають випадки, коли пацієнти самостійно скасовують призначене лікування, що призводить до поганих наслідків.

Інший важливий фактор відсутність контролю астми – неправильна техніка інгаляції! Вкрай важливо пояснювати астматикам, як користуватися тим чи іншим інгалятором, перевіряти техніку застосування цього пристрою на кожному прийомі! Якщо пацієнт застосовує дозований аерозольний інгалятор, і у нього виникають труднощі з проведенням процедури, то можна додатково використовувати спейсер. За допомогою цієї спеціальної насадки можна не виконувати синхронізацію вдиху з натисканням на балончик.

Крім того, ефективність терапії може знижуватися, якщо призначений недостатній обсяг протизапальної терапії або є супутні захворювання, які ускладнюють контроль астми: гастроезофагеальний рефлюкс (закид кислоти з шлунку в стравохід), неконтрольований алергічний риніт та ін.

Одним з ефективних способів контролю бронхіальної астми є самостійне вимірювання пікової швидкості видиху (пікфлоуметрія). Цей метод дозволяє визначити, що пікова швидкість видиху знижується, і тим самим завчасно дізнатися про наявне загострення, швидко приступити до лікування, і при необхідності збільшити обсяг лікарської терапії. Зараз існує безліч пікфлоуметрів, які зручні у використанні як для дорослих, так і для дітей. Вимірювання слід провести три рази поспіль і вибрати максимальне значення з трьох. Краще вести щоденник, куди записувати результати для щоденного моніторингу самопочуття. Регулярно використовуючи пікфлоуметр, можна зменшити ймовірність виникнення загострення ще на початковому етапі, і не дати розвинутися більш важкому стану.

У пацієнта повинен бути чіткий письмовий план з лікування, розписаний лікарем: базисна терапія, інструкція, як діяти при симптомах загострення, в яких випадках треба терміново звертатися за медичною допомогою. Пікфлоуметрія також дозволяє людині самостійно оцінити контроль захворювання після перенесеного загострення або після зміни призначеної терапії.

Які обмеження бронхіальна астма накладає на щоденне життя пацієнтів?

Основна мета лікування бронхіальної астми – досягнення і підтримання контролю за симптомами астми, щоб людина могла жити повним життям і не стикатися з загостреннями в майбутньому. Для цього потрібно чітко слідувати лікарським рекомендаціям і пам’ятати про постійний самоконтроль. Багато пацієнтів не знають або нехтують правилами контролю астми, але якщо постійно стежити за своїм станом, то і хвороба буде протікати легше. Це означає: не нехтувати медикаментозним лікуванням, виключити алергени, дотримуватися правильної техніки інгаляцій, регулярно вимірювати швидкість видиху, своєчасно проходити вакцинацію.

Контрольована астма легкого і середнього ступеня тяжкості зазвичай не сильно впливає на життя пацієнта, за винятком загострень. Людина може вести звичний спосіб життя, займатися спортом. Якщо ж захворювання не контролювати, то напади загострення, звичайно, будуть повторюватися, що істотно вплине на самопочуття людини – знижується фізична активність, погіршується психоемоційний стан і т.д.

Чи можуть діти з астмою відвідувати дитячі садки, займатися спортом?

Бронхіальна астма – захворювання, при якому виникає запалення в бронхах. Саме це запалення – основна причина появи симптомів хвороби. У дітей часто виникають загострення астми на тлі ГРВІ. Як правило, діти, які ходять в сад, періодично хворіють, і це пов’язао з ризиком. Однак все дуже індивідуально. Бувають випадки, коли дитина отримує базисну терапію, і при цьому на тлі ГРВІ у неї не виникає проблем. Жоден немедикаментозний метод не скасовує базисну терапію. У той же час лікарські препарати не тренують бронхи, не посилюють їх очищення від слизу, що скупчився (мокротиння), а це важливо для ефективного контролю захворювання. Дуже корисна дихальна гімнастика. Спорт повинен бути присутнім в житті дитини з бронхіальною астмою. Фізична реабілітація покращує серцево-легеневу функцію. Добре підходить плавання, лижі та скандинавська ходьба. Звичайно, перед тим як приступити до занять, необхідно обговорити план тренувань з лікуючим лікарем.