«Це має бути абсолютно нова ГЕС”: аргументи науковця з приводу відбудови Каховської гідроелектростанції

Через три роки з часу підриву росіянами Каховської ГЕС серед української наукової спільноти точаться неоднозначні висловлювання з приводу доцільності її відновлення. Доцент кафедри водних біоресурсів та аквакультури Херсонського державного аграрно-економічного університету Євген Коржов приводить наукові обґрунтування з цього приводу.
Науковець впевнений, що Каховську ГЕС необхідно відновити. Але, це має бути принципово новий підхід до побудови. Як з наукової, так і з практичної точки зору.

"Після цієї катастрофи багато людей постраждали, змушені були полишити свої домівки та поїхати через нестачу питної води. Відбулось повне руйнування сільськогосподарського сектору в регіоні. Зараз у Херсонській, Запорізькій областях, пониззі Дніпра, на місці колишнього Каховського водосховища — екологічна криза. Науковці виступають за відновлення цього вкрай важливого економічно-екологічно водного об'єкту" , — говорить  Євген Коржов. За словами науковця, є ряд екологічних проблем, які викликала Каховська ГЕС. Її режим роботи був екологічно сприятливим. Ряд фахівців працював над тим, аби відкоригувати правильне використання води у Каховському водосховищі. Він говорить, що саме водосховище — це був великий випаровувач посеред країни, який з такими масштабами та площею був не потрібен. А корисний об'єм, який використовувався водосховищем, був не такий великий, як загальний об'єм водосховища. На думку Коржова, його можна було побудувати меншим. "Відновлювати водосховище потрібно. Але при цьому розрахувати такий об'єм, який би став оптимальним для відновлення зрошувального сільського господарства, для відновлення водопостачання в усі прибережні села, міста. Цей об'єм має гарантувати певну енергетичну значущість водосховища. Ми виступаємо за часткове відновлення Каховського водосховища" , — висловив спільну думку колег-науковців Євген Коржов.За словами доцента відбудувати Каховську ГЕС на тому ж самому місці не вийде. Відновлена станція має бути або вище, або нижче. Науковці схиляються до думки, що все-таки її необхідно розташувати вище нинішнього об’єкту. На його думку, залишки зруйнованої ГЕС не підлягають відновленню, їх треба прибрати та будувати нову.

"Це має бути абсолютно нова ГЕС. Вона повинна мати новітні гідроустановки для виробництва електроенергії, бути більш мобільною. У неї має бути більший корисний об'єм операційний, яким можуть оперувати гідроагрегати та водосховище в цілому. Альтернативи на даний час я не бачу" , — вважає доцент кафедри водних біоресурсів та аквакультури ХДАЕУ Коржов.

Науковець переконаний, що без водосховища на тому місці можна забути про існування населених пунктів південних областей, що розташовані в Херсонській та Запорізькій областях. Він каже, що саме після появи Каховської ГЕС 25% економіки додалося до розвитку країни.

"Є теорії щодо відновлення Великого Лугу, ще якісь — я називаю це "казками". Бо тільки відновлення водного фонду, сільськогосподарського сектору, економічного сектору південного регіону може знов відродити економічний потенціал нашої країни" , — говорить Коржов.

У збірнику наукових праць "Сучасний стан водних екосистем півдня України та методи їх відновлення у повоєнний період" сформована стратегія відновлення регіону після війни. В ньому зібрані усі передові методики та розробки, які націлені на відродження потенціалу саме півдня. У виданні представлені наукові праці багатьох провідних установ України: наукових та виробничих.
"Основний принцип наших досліджень — прибрати негативний екологічний фактор, який сформувався після підриву Каховського водосховища. Левова частка публікацій та наших розробок ґрунтується на відновленні Каховської ГЕС і впровадженні екологічно сприятливого режиму функціонування даної гідроелектростанції" , — коментує наукове бачення стосовно ліквідації наслідків катастрофи Коржов.

Також він додав, що у розпорядженні групи науковців є ряд практичних локальних методів з відновлення, наприклад, заплавної частини пониззя Дніпра. Відомо, що після підриву Каховської ГЕС, різко знизилась їх проточність, вони вкриті суцільним шаром вищої водної рослинності – водоростями. Є такі ж методи для окремих водойм та для глобального вичищення цих заплавних водних об'єктів.

За словами Євгена Коржова, наразі науковці працюють у двох напрямках. Масштабний: відновлення Каховської ГЕС, впровадження режиму, координація гідроагрегатів всередині нової ГЕС. Локальний напрям, якщо не буде можливості відновити Каховську ГЕС. В такому випадку потрібно звертатись до місцевих громад з проханням виділити кошти на розчищення, покращення гідрологічного режиму біологічного компонента та біопродуктивності окремих водойм, серії водойм або тих водних об'єктів, які знаходяться під каденцією певних громад.