Чому програма «Доступні ліки» буксує

Широко розрекламована урядом…

Експерт РПР, менеджер проектного офісу секторальної децентралізації проекту EDGE Олександр Ябчанка пояснив VoxConnector, чому виникли ці складнощі, наскільки вони системні і як їх можна подолати.

— Дефіцит ліків у регіонах: чому він виник і наскільки ця проблема на сьогодні системна?

— Частина фармацевтичних виробників не розрахували своїх виробничих потужностей. Саме тому виник дефіцит десяти лікарських препаратів. Думаю, що проблема не має системного характеру, але швидше за все викликана тим, що попит на ліки, які підпадають під програму "Доступні ліки" перевищив очікуваний уже на другому місяці запуску програми. Тобто, можна сказати, що програма "Доступні ліки" розгортається інтенсивніше, ніж на це розраховували і МОЗ, і виробники.

— І що далі? За логікою, уряд повинен відреагувати на цю інтенсифікацію оскільки у протилежному випадку – дефіцит лише збільшуватиметься.

— Детальніше ми розумітимемо ситуацію після перших підсумків, які МОЗ обіцяє підвести у кінці травня. Вочевидь, і фармвиробники, і МОЗ зроблять відповідні висновки і скорегують свою роботу. Усі свідомі того, що програма ставатиме все інтенсивнішою. Як прогнозує заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик, вона набере обертів уже із червня.

— В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун сказала VoxConnector, що основна відповідальність за нерівномірність асортименту ліків лежить на органах місцевого самоврядування, а не міністерстві. Що потрібно робити місцевим органам влади, щоб уникнути дефіциту ліків?

— У першу чергу органи місцевого самоврядування можуть вплинути на розширення мережі аптек, які беруть участь у програмі "Доступні ліки". Слід активніше комунікувати з аптеками. Покриття аптеками на сьогодні по Україні нерівномірне. Це при тому, що усі необхідні кошти органам місцевого самоврядування перераховані.

—  Як програма розвиватиметься далі?

— Основна умова вдалого розгортання проекту – це системна реформа охорони здоров'я. Реальний ефект програма дасть лише у комплексі з іншими складовими реформи. Поясню: уже сьогодні програма "Доступні ліки", окрім забезпечення ліками, змусила громадян звернутись до лікаря, оскільки саме лікар виписує необхідний рецепт.

В умовах тотальної "google-терапії", або "аптекотерапії" – це коли пацієнт самостійно призначає собі лікування, користуючись Інтернетом, або іде за діагнозом у аптеку – спонукати громадян звертатись саме до лікарів – надважливе завдання. А тепер уявімо, що лікар фінансово зацікавлений у задоволеному пацієнті, поза як саме за пацієнтом, згідно планів міністерства, "ходитимуть бюджетні кошти".

Комплексний підхід до охорони здоров'я громадянина полягає у таких складових: профілактика, рання діагностика, лікування у лікаря, можливість отримати доступні ліки у аптеці.

— Наскільки взагалі справедливо перекладати відповідальність за ефективність реімбурсації лише на місцеві органи влади? Що можуть зробити парламент і Кабмін?

— Окрім уже сказаного, повинен запрацювати єдиний реєстр пацієнтів, у який з часом вноситиметься уся інформація про пацієнта, у тому числі і щодо ліків, які він отримав по програмі "Доступні ліки". Це у свою чергу значно покращить планування і мінімізує ризик дефіциту ліків, а також унеможливить будь які зловживання. Усе це стане можливим лише тоді, коли Верховна Рада України підтримає пропоновану Кабінетом Міністрів реформу. Нагадаю, що зараз пакет законопроектів щодо державних фінансових гарантій зареєстрований у Верховнй Раді і чекає на ухвалення.

— Як відомо, далеко не всі ініціативи МОЗ підтримуються парламентським комітетом з питань охорони здоров’я, не кажучи вже про строкатість поглядів усіх народних депутатів. Якщо парламент не підтримає, що тоді?

— У випадку, якщо ці законопроекти будуть провалені, зміни в медицині знову обмежаться нехай і корисними, проте лише фрагментарними ініціативами.