Голодні, ребра западають: зооволонтери вивозять покинутих тварин з Херсонщини у більш безпечні регіони

У Черкаському притулку собак лікують від поранень та стресу, але вони ще лякаються гучних звуків

На Херсонщині зграї голодних псів, покинутих господарями через евакуацію, стали небезпечними для місцевих жителів. Узялися за вирішення проблеми зооволонтери – вони розвозять покинутих чотирилапих по притулках у більш безпечних регіонах. Поки везли безхатьків у Черкаси, по дорозі одна собака знайшла собі нового господаря. Більше розповість журналістка "5 каналу" Яна Лимаренко.
Волонтерський бус обережно відчиняє зоозахисниця Валентина. Перша собака йде до рук, але тремтить усім тілом.
Цим бусом волонтери вивезли собак із Херсону. Кажуть, ті ледь виживали на вулиці.

Вівчарку Діну власники більше не могли прогодувати – і вигнали з дому. Підібрали її волонтери.Доки Діну везли до Черкас – уже знайшовся новий господар. Старенька вівчарка Василя померла, і він саме шукав нового друга.

До евакуації ці собаки поневірялися. Більшість із них – мали власників, які виїхали через війну, а чотирилапих лишили напризволяще. Тепер тварини збираються у зграї та бігають містом у пошуках їжі.

"Голодні страшенно, деякі у них зарпадають ребра – вони тремтять, вони там бачать їжу – і їдять абсолютно все, от все, дуже сумна картина. Є дуже багато породистих, які нікому не потрібні, помирають край дороги і нічого з цим зробити не можна, тому, що там насправді у людей не у всіх є, що нормально їсти", – розповідає волонтерка Вікторія Хамаза.
Місцеві пенсіонери намагаються опікуватися покинутими собаками. Але тварин щодня більшає. Волонтери забрали із собою кількох. Для тих, хто зостався – на деякий час лишили кормів.

"Треба їсти їм давати і корма, і м'які. Я каші варю – казани. То було б добре, щоб туди ще м'який корм підмішувати. А то я купляю за свої гроші і спинки, і фарш собачий", – каже жителька Херсону Ольга.
У Черкаському притулку собак лікують від поранень та стресу. Але вони ще лякаються гучних звуків.

"Відходять по-різному, як і люди. Одні – майже зразу наче все життя нас знали, а іншим – потрібний тиждень чи місяць, щоб тварина почали звикати. По здоров’ю – це паразити і вони дуже худі, ми їх годуємо і даємо препарати для усвоювання", – каже волонтерка Черкаського міського товариства захисту тварин "Друг" Валентина Калініна.
У притулку після реабілітації песикам шукатимуть нових господарів.Волонтери запрошують усіх охочих обрати собі друга – зробити кращим життя бодай одного хвостатого.

Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаси,