Херсонцям показали останню життєрадісну комедію

Якщо раніше театральними аксесуарами вважались капелюшки та рукавички, то зараз…маски. Лише не маскарадні, а медичні.
Незважаючи на певні особливості в роботі, Херсонський драмтеатр відновив роботу великої сцени. І тепер роздає «борги» — вистави, квитки, на які глядачі придбали ще до початку карантину.
Прем’єра «Дванадцята ніч або Що захочете» за Шекспіром планувалась до Дня театру. Але відбулась лише 16 липня.
— Глядачі побачать незвичного Шекспіра. Що цікаво, це вже друга вистава за класиком, яку ми презентували цьогоріч. Першою була «Сон літньої ночі», яку ми грали в лісі. Обидві – робота режисера Євгенія Резніченка. Але ці роботи несхожі, режисер в кожній роботі був іншим. У нас вже є плани на «Дванадцяту ніч». Якщо все налагодиться, то хочемо презентувати виставу у Румунії на шекспірівському фестивалі, – розповів директор театру імені Миколи Куліша Олександр Книга .
Сам режисер Євгеній Резніченко розповідає, що робота над прем’єрою була напруженою, у стислі строки, частково в онлайні режимі.
То що ж побачили херсонські глядачі?
Ця остання життєрадісна комедія великого англійського драматурга названа на честь дванадцятої ночі після Різдва, яка вважалася кінцем святкових днів і відзначалася особливо бурхливо. У ній панує кохання, яке гартується випробуваннями. Долати їх було нелегко і 400 років тому, і сьогодні. А коли додаються ще й плутанина і непорозуміння, то смішно стає не акторам, а глядачам.
Сюжет вистави інтригує: Себастьян (Костянтин Рогань) та Віола (Євгенія Кірсанова) – брат і сестра, які втратили один одного в бурхливому морі. Обидва залишилися живими, але кожен вимушений починати нове життя у незвичайній Іллірії – країні, де завжди панують веселощі та пустощі. Її мешканці завжди привітні та жартівливі. Окрім двох – герцога Орсіно (заслужений артист України Руслан Вишневецький) та графині Олівії (заслужена артистка України Тетяна Проворова), бо Орсіно до нестями закоханий в Олівію, а вона не може полюбити його, бо в жалобі за померлими батьком і братом. Переодягнена в чоловіка Віола, називаючи себе Цезаріо, стає на службу до герцога, який наказує добитися в Олівії побачення з ним. Але Віола сама закохується у герцога. Олівія ж покохала зовсім не герцога, а Цезаріо, який насправді є Віолою. І поки вони «переміщуються» по незвичній любовній геометричній фігурі, інші мешканці казкової країни отримують насолоду від життя. Так пан Тобіо (Євгеній Карнаух) – дядько Олівії, з другом Андреа (Павло Костенко) зі слугами Олівії – Марією (Ксенія Савельєва) та Блазнем (Євген Гамаюнов) розігрують ключника Мальволіо (Андрій Клочко), переконуючи, що сама графиня кохає його. Потім в історї з’являється ще й капітан піратського корабля (Антон Лисенко) і вузол затягується ще більше.
Увесь темп виставі задає оркестр, який грає музику авторства херсонської композиторки Діани Янушкевич.
Незвичні рішення – наприклад, матроси не лише пересували декорації, а й самі ставали частиною декорацій. А чого лише варті костюми та карколомні зачіски і грим! Усе це надає Шекспіру нового звучання. Деякі глядачі креативу не оцінили. Проте, більшість сприйняла виставу добре і винагородила усю велику команду бурхливими оплесками.

Олена ПІМЕНОВА Фото автора