Херсонщина під загрозою продовольчої кризи

Якщо сільське господарство аграрної Херсонщини зараз не встоїть, на жителів області може чекати продовольча криза. Журналісти видання "Вгору" спробували з'ясувати ситуацію в галузі і чи варто нам розраховувати хоча б на якийсь врожай.
Посівна в умовах окупації
Колись наші бабусі й дідусі, які пережили буремні роки ХХ століття, говорили, що найстрашніше у світі — це війна та голод. Мабуть, мало хто тоді усвідомлював, який біль та яка страшна правда криється за цими словами. Частіше діти та онуки, народжені в мирні часи, по доброму кепкували зі своїх бабусь, які постійно тримали запас продовольства. А ті не зважали. У клунях стареньких господинь завжди можна було знайти мішок борошна, мішок цукру, крупи, смалець, багато консервації. У погребі — самостійно вирощену картоплю, моркву, цибулю та іншу городину. А на горищі — запаси мила та сірників. Хто б міг подумати, що нам самим доведеться подивитися в очі війні з усіма її страшними наслідками.
Сьогодні російські війська не пропускають допомогу на окуповані території. Тож аграріям доведеться розраховувати на власні можливості. А їх не так багато. Як розповів журналістам нашого видання заступник голови Херсонської облдержадміністрації Дмитро Бутрій, ситуація на межі критичної: “Є дефіцит пального і він суттєвий. На сьогодні завезти паливно-мастильні матеріали і добрива немає можливості. Окупаційні війська заблокували Херсонську область. Не пропускають навіть гуманітарну допомогу, логістичне сполучення відсутнє. У деяких фермерів російські військові просто відбирають пальне, чимало випадків, коли у господарств “віджимають” техніку. Нерідко фермерів залякують, примушують переходити на бік Росії, купувати пальне, гербіциди та добрива у російських виробників”.
За співпрацю з окупантами передбачена кримінальна відповідальність. Дмитро Бутрій говорить, що наразі не має даних, щоб хтось із сільгоспвиробників на таке погодився. Ще одна проблема — заміновані території. На них сільгоспроботи проводити неможливо. Проте не все так погано. За словами заступника голови облдержадміністрації, посівна, хоча й частково, але починається у всіх районах Херсонщини:“Сьогодні ті сільгосппідприємства, які працюють на власних паливно-мастильних матеріалах — вони збираються сіяти. Більшість потужних сільгоспвиробників Херсонщини мають запас, вони готувалися і будуть займатися посівною”.
Ситуація у громадах
Аби отримати детальну інформацію щодо посівної, ми зв’язалися з очільниками кількох громад, які спеціалізуються саме на вирощуванні зернових культур. Зокрема Новотроїцький селищний голова Петро Збаровський розповів, що сьогодні всі фермери громади у полі: “Більші сільгоспвиробники починають посівну однозначно. Менше проводять роботи ті, у кого немає достатніх запасів паливно-мастильних матеріалів. Дрібні фермери-одноосібники не провели необхідного живлення озимини, тож в цьому напрямку є певні прогалини.
Але загалом втрати незначні. Не вистачає на сьогодні протруювачів, людей дуже непокоїть проблема зрошення, адже від цього залежить, які культури потрібно посіяти і в яких обсягах. Я тричі звертався до сільгоспвиробників та акцентував — потрібно посіяти, потрібно зберегти наявні врожаї. Але селянин і сам чудово розуміє, що треба сіяти. Він за найменшої нагоди буде це робити, головне — щоб були ресурси”.
Щодо російських військових, Петро Збаровський говорить, що до нього поки що не надходило скарг про вилучення сільськогосподарської техніки чи пального в аграріїв. Селищний голова Чаплинської ОТГ Олексій Фаустов також повідомив про нестачу паливно-мастильних матеріалів: “Всі вийшли на посівну на старих запасах. Деякі площі ближче до кордону заміновані — туди не пускають. А загалом господарства хочуть сіятись і по можливості виходять у поле. Російські військові в нас нікого не примушували до співпраці, але вони збирали сільгоспвиробників і сказали сіятись. Фактів вилучення транспорту чи пального в нас немає, але я чув, що у сусідній громаді такі випадки були”.
Іванівська громада також вже вийшла працювати в поле, говорить голова ОТГ Віктор Дебелий: “Роблять все, що можуть, щоправда солярки не дуже багато. Тож працювати по максимуму поки не виходить. Посівний матеріал більш-менш є. Добрива використовують здебільшого ті, що були придбані раніше. На сьогодні нових немає. Забезпечені лише ті господарства, які встигли зробити запаси. Ну то будуть ділитися між собою. Я точно знаю, що ранні ярові ми посіємо”.
За словами Віктора Дебелого, у громаді були випадки, коли російські військові вилучали у сільгоспвиробників автомобілі. Але з полів техніку поки що не забирали. Фермери виходять на посівну з власної ініціативи — на свій страх і ризик, оскільки не знають чого чекати від окупантів.
В якому стані озимі культури
Попри окупацію та небезпеку посівна ярових все ж розпочалася. Крім того, цього року добре вдалися озимі культури. Буквально за день до війни наші журналісти цікавилися про майбутній врожай у директора Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської облдержадміністрації Маргаритою Степановою. Вона розповіла, що незважаючи на малу кількість опадів та перепади січневих температур до 10 градусів, озимі культури Херсонщини істотно не постраждали. Практично 95% посівів були тоді у задовільному стані. І лише близько 5% у слабкому зрідженому.
“На сьогодні є позитивні тенденції. Під час січневих морозів на поверхні грунту та на глибині до 1 метра не було критичної температури для вимерзання кореневої системи. Лютневі “вікна” дозволяють проводити підживлення, оранку зябу. Деякі господарства вже навіть почали сіяти ярий ячмінь,” — розповідала Маргарита Степанова у лютому.
Судячи зі слів очільників громад, ситуація з озимими не змінилася. А враховуючи той факт, що попри війну та небезпеку для аграріїв посівна все ж розпочалася, — цілком ймовірно, що Херсонщина цього року буде з урожаєм.
За матеріалами Вгору