Які тварини повернулися після підриву Каховської ГЕС?

Які тварини повернулися після підриву Каховської ГЕС?

Після підриву росіянами дамби Каховської ГЕС експертам з довкілля було важко спрогнозувати як саме затоплення, а потім зникнення водосховища вплине на біорізноманіття цієї екосистеми. Тому фахівці готували нас до найгіршого сценарію, ми всі добре пам’ятаємо і прогнози про неминучу епідемію після спаду води, і про опустелювання дна колишнього водосховища. На щастя, природа розпорядилася інакше, і тепер на цій території буяє молодий вербовий ліс, і перевищення доспустимих норм шкідливих речовин не спостерігається.
Але якщо вербовий ліс видно неозброєним оком і в мережі часто з’являються світлини та відео з деревами та рослинами цієї місцевості, то про долю тварин мало що відомо. Ми, як працівники Центру екологічної інформації, неодноразово зустрічали  припущення фахівців щодо зникнення і загибель деяких видів фауни, які проживали на берегах водосховища. Тому вирішили напряму запитати у Завідуючого сектору охорони природи Національного заповідника Хортиця Михайла Муленка, яка ж насправді ситуація з тваринами, птахами і водними мешканцями Каховського водосховища. Нагадаємо фахівці прогнозували зникнення на цій ділянці таких птахів як жовта чапля, руда чапля та велика чепура, а також червонокнижного земноводного тритона дунайського. Окрім цього була інформація про повну загибель таких ендемічних видів як мишівка Нордмана, товстохвостого тушканчика Фальц-Фейна, сліпака піщаного та морського судака.  

— Після підриву дамби Каховської ГЕС лунали прогнози про зникнення таких птахів як жовта чапля, руда чапля та велика чепура. Чи правда це?
— Зникнення малося на увазі на території колишнього водосховища, а саме в орнітологічному заказнику «сім маяків», НПП «великий луг» тощо. Зникнення не відбулося. Всі ці види птахів фіксувалися та продовжують фіксуватися на території колишнього водосховища. Під питанням існування великих гніздових колоній рудої чаплі, бо дерева, на яких були колонії загинули та згоріли внаслідок війни. Але я думаю що вони оселяться десь поряд, — розповідає біолог.
— Як щодо дунайського тритона? Йому теж пророкували зникнення на цій території. Чи є вас інформація щодо цього?
— З приводу даного питання на жаль не можу відповісти, бо не фахівець з них і моніторинг  не проводився, але можу сказати, що моя знайома Наталя Сурядна (герпетобатрахолог) особисто привозила тритонів з узбережжя Одещині після сходження водосховища у Дніпровський район Херсона та десь на Інгулець для випуску у природне середовище.

— Також ми чули, що деякі види повністю загинули. Такі як мишівка Нордмана, товстохвостий тушканчик Фальц-Фейна, сліпак піщаний та ендемічний морський судак…
— Перші три види точно не загинули. Навпаки зараз активно розмножуються вже правобережною Херсонщини (хоча це ендеміки лівого берега) але після сходження води умови їм підходять і на правому березі, — каже Михайло Муленко.    
         
А от про долю морського судака поки що нічого невідомо, будемо шукати інформацію про нього і обов’язково поділимося нею з нашою аудиторією. Але загалом новини нас не можуть не тішити! Тварини та птахи, яким прогнозували зникнення та загибель попри все вижили та пристосувалися до нових умов. Підсумовуючи все вищесказане є надія і на те, що дунайський тритон теж прижився і не загинув.