Якщо не платити за опалення і воду: кого відключать, а кому доведеться сплатити штраф

Заборгованість киян за водопостачання, опалення та водовідведення сягнула величезних 7,5 млрд грн. У Київтеплоенерго обіцяють хронічним боржникам штрафні санкції та нагадують, що мораторій на штрафи було скасовано ще у грудні 2023-го. Що буде з боргами населення та чи можна сплачувати частинами постачальнику послуг, з’ясовував  Фокус.

Борги українців за комунальні послуги накопичуються. Тим часом набирає обертів реструктуризація, яка дозволяє виплачувати борг частинами. Фахівці зазначають, що реструктуризація може не лише убезпечити споживача від нарахування штрафних санкцій, а й допомогти не втратити призначену субсидію. Адже споживачам, які мають заборгованість за спожиті послуги понад три місяці та яка перевищує 680 грн, субсидія не нараховується. Що в Україні з боргами та як не залишитися без води й опалення?

Борги зростають: 16% споживачів заборгували 4,5 млрд грн Ситуація з оплатою послуг гарячого водопостачання та опалення більш, ніж складна,  у Київтеплоенерго. Загальний борг киян за спожиті послуги гарячого водопостачання та опалення становить понад 6,2 млрд грн, а за послуги постачання холодної води та водовідведення – близько 1,2 млрд грн. Тобто сумарний борг тільки за ці послуги становить майже 7,5 млрд грн.

Загальний борг киян за спожиті послуги гарячого водопостачання та опалення становить понад 6,2 млрд грн, а за послуги постачання холодної води та водовідведення – близько 1,2 млрд грн

За словами директора структурного підрозділу "Енергозбут" комунального підприємства "Київтеплоенерго" Костянтина Лопатіна, переважна більшість киян сумлінно оплачують спожиті комунальні послуги.  Але у столиці 160 тисяч особових рахунків (з загальних близько мільйону) тривалий час накопичують заборгованість і не звертаються щодо реструктуризації. "Майже 4,5 млрд боргу припадає саме на ці 16%. Близько 10% абонентів не здійснили жодної оплати за спожиті послуги за весь минулий опалювальний сезон 2023/2024 років", — зазначив Костянтин Лопатін, додавши, що хронічна несплата критично позначається на роботі підприємств в умовах енергодефіциту.

Боржники: хтось не має грошей, а хтось має принципи Борг у будь-якому випадку має бути погашеним, каже енергетичний експерт Юрій Корольчук. Якщо є причини, щоб не оплачувати, — маленький дохід, складна життєва ситуація — споживач може звернутися за субсидією, а також до постачальника з проханням реструктуризувати борг.
Щодо боржників, то вони відрізняються. У більшості дійсно не вистачає грошей на оплату, але й серед них є люди, які сплачують рахунки хоча б частково і намагаються борги не збільшувати. На думку експерта, в суспільстві підтримується якась ілюзія, що платити мають можливість всі — адже всі ходять в кафе, ресторани, на розваги. Ні, каже Корольчук, не всі ходять в ресторани і не всі мають можливість платити.  Але дійсно є споживачі, які не сплачують комуналку навіть за наявності грошей — принципово або керуючись якимись своїми міркуваннями . Це можуть бути, наприклад, власники кількох квартир, які зараз припинили здавати житло в оренду, відповідно, не отримують додатковий дохід та не сплачують комуналку. Або можуть бути ті, хто тимчасово не мешкає в цьому житлі через те, що виїхав за місто, в інше місто або за кордон.

" Втім тут двох думок бути не може: рахунки потрібно сплачувати ,  — зазначив Корольчук. — Зараз через війну людям залишили можливість платити за старими тарифами за воду, тепло, але коли це все лусне, якою буде ціна? Навряд чи сьогоднішні боржники зможуть платити за холодну воду по 100 грн за куб. Рано чи пізно тарифи піднімуться, борги зростатимуть і виникне патова ситуація" .

Операція "реструктуризація": як укласти договір Про можливість реструктуризувати борги за комунальні послуги та не платити пеню  комунальне підприємство "Київтеплоенерго" (КТЕ) з посиланням на заступницю комерційного директора комунального центру "Центр комунального сервісу" (ЦКС) Юлію Петрик.
Домовитись про реструктуризацію боргу можна шляхом укладення додаткової угоди з постачальником

Експерти підкреслюють, що  йдеться не про списання боргу, а саме про реструктуризацію, тобто оплату боргу частинами. Укласти договір можна як офлайн, так і в онлайн-режимі. За словами Юлії Петрик, за останні пів року в ЦКС уклали 563 договори реструктуризації, з яких 344 – за послуги гарячого водопостачання і тепла. Це вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Все більше громадян користуються цим механізмом, адже реструктуризація дозволяє не лише убезпечити споживача від нарахування штрафних санкцій, а й не втратити призначену субсидію. " Договори укладають на послуги: постачання гарячої води та теплової енергії, централізованого водопостачання і водовідведення, а також утримання будинків і споруд та прибудинкових територій / управління багатоквартирним будинком, вивезення побутових відходів ", – повідомила Юлія Петрик.
Щоб укласти договір реструктуризації, необхідно зробити наступні кроки:

• звернутись до будь-якого сервісного центру;
• без відвідування сервісного центру дистанційно передати документи через месенджер в Facebook, Skype чи Telegram, або підписати договір за допомогою ЕЦП;
• надати фахівцю відповідну заяву в довільній формі;
• додати до заяви документи: паспорт (або ID-картку), картку платника податків (якщо ІПН немає в ID-картці), правовстановлюючий документ на квартиру та витяг із державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Детальніше про договір, спосіб оплати тощо можна дізнатися на сайті .

Водночас адвокат Адвокатського бюро "Івана Хомича" Олена Воронкова зауважила:  домовитись про реструктуризацію боргу можна шляхом укладення додаткової угоди з постачальником.  Однак, є передбачені обмеження, зокрема, що така реструктуризація проводиться на строк до 60 місяців та щодо того, що на період погашення реструктуризованої заборгованості загальна сума платежів, що вносяться громадянами на оплату поточних платежів та платежів по погашенню реструктуризованої заборгованості, не може перевищувати 25% доходів, які подаються працюючими громадянами для призначення субсидій, і 20% — для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги.

Що буде далі: штрафи та відключення У Київтеплоенерго вважають, що єдиним методом боротьби з хронічними боржниками є штрафні санкції, як того вимагає чинне законодавство. "У грудні 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1405, якою скасував мораторій на застосування штрафних санкцій до боржників. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про житлово-комунальні послуги в разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, утім не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення", — нагадали у компанії.

Водночас на думку голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка,  зростання боргів за комуналку — це системна проблема, яка не може бути вирішена суто введенням штрафів та відключеннями за несплату. " На жаль повноцінної реформи комунального господарства так і не було проведено, — каже експерт. —  З одного боку, ми отримали надто високі тарифи, які фізично не може сплатити більшість пересічних українців, а з іншого — неплатоспроможну систему теплокомуненерго, яка має надвисокі тарифи на газ.  Тобто виходить, що заручниками цієї системи стали як підприємства теплокомуненерго, так і споживачі. І запровадження штрафів не вирішить питання системно, бо грошей після цього більше не стане".
Олег Попенко вважає, що наразі йдеться не про безкарність, а про низку надто поганих прийнятих рішень, які призвели до катастрофічної ситуації в житлово-комунальному господарстві. І це пов'язано не тільки з реформою ЖКГ, але й з житловою реформою, до якої ми взагалі не прийшли. Надаючи комунальні послуги до багатоквартирного будинку, ми стикаємося з тим, що якість комунальних послуг змінюється вже всередині будинку, де втрати складають 40-50%. І вирішити це питання згідно чинного законодавства принципово неможливо.

"90% житлового фонду потребують капітального ремонту, бо там є величезні втрати тепла, води, але у співвласників — тобто мешканців — немає на це коштів. Тому я не бачу шляхів вирішення проблеми не тільки в короткостроковій, але й в середньостроковій перспективі. Нам потрібні гігантські кошти на відновлення всього житлового фонду — йдеться про сотні мільярдів доларів", — підсумував Попенко.

Якість комунальних послуг змінюється вже всередині будинку, де втрати складають 40-50%

А на думку Юрія Корольчука,  єдиний вихід з ситуації, що склалася, — це обмежувати постачання послуг. "Думаю, що почнуть з "середніх" боржників. Відрізати дрібних споживачів одразу не будуть, бо це досить невеликі суми. А чіпати великих боржників небезпечно — можна натрапити на якогось нардепа чи чиновника.  Люди, що зараховують себе до "вищої касти" часто вважають, що можуть не платити. Чи зможуть постачальники натиснути на цю "касту" — питання відкрите. Не виключно, що одного-двох посадовців і покарають, але то хіба що для демонстрації".