«Індекс шаурми»: як насправді зросли ціни за кілька років і якою має бути мінімалка

В Україні офіційна інфляція з 2021-го до кінця 2025 року сягне 62,4% (прогнозний показник). Однак станом на літо-2025,  на деякі продукти зросли вже на понад 200-300% – що очевидно перевищує загальне здорожчання.

Водночас мінімальна зарплата нині становить лише 8000 грн – і її явно недостатньо на покриття базових потреб українців. І заплановане на 2026 рік її підвищення навряд виправить ситуацію – адже, за бюджетною декларацією,  зростання складе тільки 688 грн .

Розуміючи, що офіційна статистика дає лише загальне розуміння ситуації та не враховує низки нюансів,   вирішив підрахувати "індекс шаурми" . Тобто вартість продуктів, які потрібні для приготування цієї страви. Мета – наочно переконатися:

• як реально зросли ціни на їжу в Україні з 2021-го по 2025 рік;
• як темпи зростання мінімалки відстають від подорожчання важливих продуктів.

Підрахунки ж засвідчили: індекс становить 115,18%. Відповідно, якби мінімалку підвищували відповідно до нього, то вже цього року  вона мала б складати щонайменше 12,91 тис. грн (мінімалка станом на 2021-й плюс "індекс шаурми").

Як саме зросли ціни, що здорожчало найбільше, чи дасть позитивний ефект підвищення мінімалки та чи потрібно її взагалі збільшувати – у матеріалі OBOZ.UA.

Їсти стало набагато дорожче Наразі ситуація така: в Україні їсти стало значно дорожче. А зарплати зросли куди менше.

"Рівень бідності в Україні зріс. І якщо й надалі збільшуватиметься розрив між доходами та зростанням цін,  це призводитиме до погіршення становища . При чому переважної більшості населення" , – констатувала в розмові з OBOZ.UA кандидатка економічних наук Людмила Черенько.

Загалом же темпи зростання деяких продуктів із 2021-го сягають вражаючих понад 400%. Однак, варто визнати, якщо говорити про динаміку "в грошах", то різниця не настільки суттєва.

Бо ж, наприклад, капуста хоча й здорожчала відразу на 714,08%, але, за даними , зростання "в грошах" склало 15,72 грн. Так, 23 липня 2025 року супермаркети, за даними аналітиків, продавали її в середньому по 19,9 грн/кг, тоді як у січні-2021 – по 4,18 грн. І хоч таке здорожчання, звісно, вражає, але 16 грн як такі – все ж не дуже критично.

З іншого боку, свинина офіційно зросла в ціні на 63,29% – що хоча й багато, але тьмяніє на тлі капусти. Однак, наприклад, ошийок "у гривнях" здорожчав відразу на 190,79 грн/кг – із середніх 136,88 грн до 327,67 грн. Що прямо свідчить:  м'ясо стало менш доступним .

А тому для того, щоб наочно зрозуміти: і наскільки харчуватись стало справді дорожче, і як навіть зростання мінімалки не розв'язує цю проблему, OBOZ.UA розрахував вартість приготування домашньої шаурми – як  страви, на приготування якої йде велика кількість різноманітних продуктів , – у січні 2021 року та наприкінці липня 2025-го. Рецепт взяли . Ціни – з "Мінфіну". А темпи зміни цієї вартості – це, власне, і є "індекс шаурми", який допомагає оцінити, якою б мала бути мінімалка в Україні.

Набір продуктів

• Лаваш.
• Куряче філе – 2 шт. ( вказують вагу одного у 250 г, тому рахуватимемо як 500 г).
• Капуста білокачанна – 250 г.
• Морква – 1 шт. (беремо звичайну – 150 г).
• Помідори – 1 шт. (середній – 150 г).
• Свіжі огірки – 1 шт. (середній – 100 г).
• Болгарський перець – 1 шт. (середній – 150 г).
• Сир твердий – 150 г.
• Майонез – 150 г.
• Томатна паста – 50 г.
• Сметана – 100 г.
• Часник – 3 зубчики (в середньому близько 20 г).
• Олія – 3 ст. л. (профільні експерти , що 1 ст. л. вміщує близько 15 мл соняшникової олії, тож для полегшення розрахунків беремо 50 мл).
• Сіль і спеції – на свій смак, тому вирахувати складно.

Ціни

• Лаваш.

На початку 2021 року "Персидський" коштував у середньому 16,39 грн. Нині – 35,9 грн.

• Куряче філе.

На початку 2021-го коштувало 91,85 грн/кг. Нині – 224,03 грн/кг.

• Капуста білокачанна.

На початку 2021-го коштувала 4,18 грн/кг. Нині – 19,9 грн/кг.

• Морква.

На початку 2021-го коштувала 6 грн/кг. Нині – 31,5 грн/кг.

• Помідори.

На початку 2021-го червоні коштували 44,49 грн/кг. Нині – 84,3 грн/кг.

• Свіжі огірки.

На початку 2021-го коштували 91,35 грн/кг. Нині – 44,99 грн/кг (одна з небагатьох позицій, що подешевшали).

• Болгарський перець.

На початку 2021-го жовтий коштував 107,45 грн/кг. Нині – 169,93 грн/кг.

• Сир твердий.

На початку 2021-го з жирністю 50% коштував 243,21 грн/кг. Нині – 550,17 грн/кг.

• Майонез.

На початку 2021-го з жирністю 67% коштував 26,87 грн/300 г. Нині – 57,27 грн/300 г.

• Томатна паста.

На початку 2021-го коштувала 25,85 грн/300 г. Нині – 93,9 грн/350 г.

• Сметана.

На початку 2021-го з жирністю 15% коштувала 26,21 грн/350 г. Нині – 53,49 грн/350 г.

• Часник.

На початку 2021-го коштував 67,9 грн/кг. Нині – 159,23 грн/кг.

• Олія.

На початку 2021-го рафінована коштувала 41,73 грн/850 мл. Нині – 79,9 грн/850 мл.

Тож  приготувати шаурму за цінами 2021 року коштувало приблизно 161,74 грн .

А  за цінами кінця липня 2025-го – 348,01 грн .

Подорожчання склало 186,27 грн, або 115,18%.

Разом із тим на початку 2021 року мінімальна зарплата в Україні становила 6000 грн, нині – 8000 грн. Тож вона збільшилась на 33,33%, тобто на третину.

Відповідно, "індекс шаурми" значно перевищує зростання мінімалки. Тобто харчуватися стало дійсно набагато дорожче.

Ціни зросли в рази, а мінімалка – ледь помітно У підсумку фіксуємо сухий факт:  купівельна спроможність українців значно знизилась. А для тих, хто отримує мінімалку, харчування стало розкішшю. І це при тому, що на ці гроші люди мають ще й одягатись, сплачувати рахунки, пересуватись у транспорті тощо.

Для наочності.
За даними Держстату, з початку 2021 року лише один продукт здорожчав менше за зростання мінімальної зарплати. Ба більше – цей продукт є  єдиним, який здешевшав , на 5,75%. І це гречана крупа.

Ціни ж на всі інші не просто зросли – а фактично рвонули вгору. Наприклад, одразу 10 позицій – із 33, які обліковує Держстат, – здорожчали більш ніж удвічі.

• Капуста білокачанна зросла в ціні одразу на 714,08%. Або  в понад 8 разів .
• Морква – на 411,2%. Це понад 5 разів.
• Буряк – на 240,63%.
• Цибуля ріпчаста – на 206,67%.
• Картопля – на 170,11%.
• Масло вершкове – на 137,04%.
• Рис – на 128,92%.
• Риба морожена – на 127,88%.
• Сметана жирністю до 15% включно – на 111,16%.
• Сало – на 104,31%.

Ще низка продуктів здорожчала майже вдвічі. Серед них соціально важливий хліб:

• житній, житньо-пшеничний, ціна на який зросла на 97,61%;
• пшеничний з борошна першого ґатунку – на 97,54%.

Найменше ж ціни зросли на ненайпопулярнішу крупу – пшоно. Воно здорожчало "лише" на 45,92%. Однак  навіть це перевищує зростання мінімалки .

І це знову свідчить про те, що заплановане підвищення мінімальної зарплати на 688 грн проблеми не вирішить. Адже тоді, порівняно з 2021 роком, її збільшення сягне 44,8%. Чого все одно не вистачить, щоб покрити здорожчання навіть пшона. Ціни на яке за ще майже пів року, не виключено, також зростуть.

Як жити людям По факту ж це означає, що  українці тепер змушені витрачати набагато більшу частину своїх доходів лише на їжу , залишаючись без достатніх коштів на задоволення інших життєво необхідних потреб. Що очевидно як знижує рівень життя, так і збільшує соціальну напруженість у суспільстві.

"Люди мінімізуватимуть деякі статті споживання. Ті, які вважають менш пріоритетними", – констатує Черенько.

При цьому вона підкреслює: ситуація може мати ланцюговий ефект. Адже що менше люди витрачають, то менше економіка отримує ресурсу для "розвитку галузей, пов'язаних із виробництвом товарів".

"Звичайно, нічого позитивного у цьому немає", – резюмує експертка.

Фактор війни Втім, визнає вона,  одномоментно вплинути на ситуацію складно . І причина тому – війна, що триває.
Річ у тім, зазначає Черенько, що війна – це стан невизначеності й непередбачуваності. А головне – зміщення пріоритетів.

"Наш бюджет не витримує одночасно військових і соціальних видатків. Глобально – треба вигравати війну. І тоді запуститься економіка" , – констатує експертка.

Втім, визнає вона, впадати у всепропальство теж не варто. Адже, за її словами,  Україні вдалось уникнути найгірших сценаріїв , які проглядались на початку повномасштабної війни: хоча три воєнні роки – 2022-2024 – країна й "перебуває в однаковому поганому становищі", порівняно з тим же 2021-м, "катастрофічних наслідків немає".

Мінімалку треба підвищувати З усім тим Черенько переконує:  мінімальну зарплату треба підвищувати . І то дуже суттєво.

За її словами, поки в Україні заробітна плата "не досягне економічно обґрунтованого рівня", тобто доки країна не вийде з кола низьких стандартів оплати праці, будь-яке підвищення мінімальної заробітної плати – навіть найменше – матиме "набагато більше позитивних сторін, аніж ризиків".

"Приклад тому: із 1 січня 2017 року вдвічі була підвищена мінімальна заробітна плата (з 1600 до 3200 грн. – Ред.) І хоча всі були проти цього рішення і дуже його боялись, ефект виявивсь неочікувано блискучим: бідність серед працюючого населення різко знизилась. І саме тоді почалось зростання рівня життя населення за всіма показниками" , – пояснила Черенько.

При цьому, зазначила експертка, дефіциту бюджету підвищення мінімалки тоді не спровокувало. Адже "з заробітної плати не лише сплачуються податки, але й ідуть нарахування до страхових фондів".

"Тому я категорично за те, що мінімальну заробітну плату треба підвищувати, не боячись витка інфляції. Адже цей ризик мінімальний", – резюмувала Черенько.

Відповідно, зазначає вона,  заплановане підвищення мінімалки на 688 грн  є позитивним моментом – але лише самим своїм фактом. Оскільки розмір цього підвищення, констатує Черенько, "буде малопомітним". А отже, підвищити рівень життя українців навряд зможе.