На Херсонщині «червонокнижні» сірі журавлі залишаються під загрозою

Влада Херсонщини оголосила в краї тиждень знешкодження мишоподібних гризунів. Проводиться він чи не щороку для боротьби зі шкідниками, котрі спроможні «переполовинити» посіви зернових.
Але в той же час активізація «мишачого геноциду» дуже насторожує науковці та захисників природи. Адже минулого року саме вона стала «спусковим гачком» для масового отруєння «червонокнижних» журавлів та огарів препаратами проти гризунів на основі дуже токсичного бродіфакуму (родентицидів).
Цього року осіння міграція сірих журавлів також почалася. Вони, як зазвичай, удень годуються залишками врожаю на полях, а ночувати прилітають до заповідника Асканія-Нова. Там уже підрахували, що до нас знову прилетіло 9600 цих красивих птахів, і дуже побоюються, що їх популяція знову понесе втрати через недобросовісних аграріїв.
Щоправда, в регіоні вжили деяких заходів аби цього не сталося. Зокрема, у 40-кілометровій зоні в межах заповідника Асканія-Нова розпорядження голови Херсонської ОДА № 592 використання родентицидів заборонили. Однак цю заборону потрібно зафіксувати в договорах оренди земель, передбачивши санкції за її порушення – аж до розірвання угод. А чимало користувачів досі всіляко намагаються цього уникнути.
Тож територіальна громада Асканії-Нова та дирекція заповідника подали позови на п’ять великих сільськогосподарських підприємств, вимагаючи коригування договорів оренди землі через Господарський суд Херсонщини. Тобто загроза для рідкісних і не дуже птахів у нас нікуди не поділася.
Хоча є можливість уникнути подальшої ескалації конфлікту між захисниками природи та аграріями, перейшовши з хімічних на біологічні препарати боротьби з гризунами, які не шкодять птахам та довкіллю взагалі. Складність тільки в тому, що в Україні розробка таких препаратів або на початковому етапі, або розробникам не вистачає потужностей для їх випуску у промислових масштабах.
— Розробкою біопрепаратів займаються науковці у трьох дослідницьких центрах. В тому числі у такому відомому, як Інститут сільськогосподарської мікробіології у Чернігові, та й Херсонська біофабрика має добрі напрацювання в цьому плані. Але наскільки мені відомо, на біофабриці такий препарат ще не проходив сертифікації.
Інші розробники поки шукають можливості для налагодження випуску значних партій. Та поки їх немає, вихід зашиється один – жорстко контролювати дотримання норм і правил безпеки під час використання «хімії» проти мишовидних гризунів, — коментує директор біосферного заповідника Асканія-Нова Віктор Гавриленко.
— І тут коригування потребує вітчизняне законодавство. Приміром, Держпродспоживслужбі та екоінспекції варто надати право за власною ініціативою перевіряти підприємства, що використовують хімікати для знищення шкідників, а не виїжджати туди, тільки отримавши заяву чи скаргу.
Адже це поза елементарною логікою: якщо поліцейський їде дорогою, і бачить, як автолюбитель збив пішохода, й тікає з місця аварії, він зобов’язаний його зупинити, а не чекати, доки постраждалий отямиться в лікарні, й заяву напише. Так і з незаконним та неграмотним використанням токсичних речовин – що це, як не вбивство пернатих, яких на планеті залишилося і так значно менше, ніж людей?
Сергій ЯНОВСЬКИЙ Новий День