На Херсонщині рибка дійсно стала золотою

Рибка на Херсонщині стала золотою і для покупців, і для тих хто її вирощує…
Ці невигідні коропи
Купуючи взимку свіжу рибу на юшку та смаженину, херсонські споживачі нарікають на її дорожнечу. Справді, віддати 60-70 гривень за кілограм «товарного» коропа нині далеко не кожному по кишені. Але при цьому й таку дорогу рибу вирощувати у штучних умовах стало невигідно. І власники таких господарств подумують про згортання бізнесу. У їх числі – і власник ставкового комплексу із водним «дзеркалом» у 72 гектари біля села Олександрівка на Херсонщині Сергій Некрасов.
Наприкінці грудня минулого року тут проводили останній у сезоні вилов коропа. Взяли добрих вгодованих коропчуків вагою у півтора-два кілограми. Та продажі йшли дуже важко, і дорожче п’ятдесяти гривень за кілограм закупівельна ціна не піднімалася. Це, звичайно, більше, ніж ті 40-45 гривень, котрі давали за таку продукцію на початку минулого року. Але ціни на неї вочевидь «не встигають» за собівартістю. Та й збувати рибу стає дедалі важче.
Гній – і той подорожчав
— Десять років тому за рибою у господарстві черги підприємців вишиковувалися. І брали її партіями від тонни. Зараз оптові закупівлі обмежуються одним-двома центнерами, і то покупців шукаю сам. При цьому корми подорожчали втричі, вартість зарибку приватні розплідники підняли з 70-75 до 100 тисяч гривень за тонну. Аби хоч якось скоротити виробничі витрати, працевлаштовую робітників тільки тимчасово, коли рибу виловлювати треба. А так вправляюся сам із родиною, — не приховує складнощів Сергій Некрасов
— Закупівлі комбікорму також зменшив до мінімуму. Натомість більше став вносити коров’ячого гною, який стимулює активний ріст водоростей – короп ними охоче підживлюється. Але ж і гній подорожчав! Раніше на сусідніх фермах за нього просили десь по 110 гривень тонна, а тепер – усі 300. І це при тому, що вивозити це природне добриво треба самотужки! Відтак, усі витрати включно з платнею за оренду ставків складають більше двадцяти тисяч гривень на місяць.
Впродовж останніх двох років про прибутки від ставкового господарства доводиться тільки мріяти, каже його власник. Кінці з кінцями вдається якось зводити – і то добре. Минулого року було б особливо сутужно, якби не два вдалі моменти. Перше, дощі навесні та в першу половину літа випадали рясно, тож пощастило зекономити на закачуванні води до ставків. Адже щоб підняти їх рівень хоча б на десять сантиметрів, треба витратити півтори тонни дизельного палива для електростанції, яка живить насоси.
А другою «знахідкою» для бізнесмена виявилися фанати любительського риболовства. Сергій Некрасов дозволяє їм рибалити на своїх ставках, де шанси на гарні трофеї значно вищі, ніж на «диких» водоймах, де рибу не підгодовують, а винищують браконьєри із сітками та електровудками. Та задоволення це не дармове. За право рибалити у своїх володіннях упродовж світлового дня та взяти додому п’ять кілограмів коропа власник ставкового господарства бере триста гривень. Сума пристойна, та бажаючих вправлятися зі спінінгом та вудкою однаково вистачає.
Ризиків додалося – доходів поменшало
Їх гроші дуже допомогли фінансові дірки позатикати, проте все одно їх було недостатньо, аби стабільно залишатися «в плюсі». Все ж таки, любительське риболовство стабільним джерелом доходу для великого господарства з розведення риби бути не може. Адже тут занадто багато факторів впливає. Приміром, зараз ставки вкриті кригою, і спінінг туди не закинеш. Але при цьому крига занадто тонка, щоб виходити на неї для підльодного лову. Та й у теплий сезон далеко не всі дні сприятливі: коли зливи відлякують навіть затятих фанатів любительської риболовлі, коли вітряна погода.
Все ж таки, основна мета подібного бізнесу – не спінінгістам догоджати за плату, а вирощувати великі партії товарної риби на продаж. От тільки виростити її задорого, а потім із превеликими труднощами продати задешево – то вірний шлях до банкрутства. Яким підприємець з Херсонщини Сергій Некрасов йти не хоче й не може: адже повинен щось заробляти, аби забезпечити родину. Хоча з кожним роком золота рибка годує своїх годувальників дедалі скупіше…
Інформація до роздумів. У 2020 році у сфері аквакультури на Херсонщині працювали 44 суб’єкти господарської діяльності. На 6615 гектарах водойм вони виростили 394 тонни товарної риби, яка надійшла в реалізацію. Але в 2021 році кількість таких суб’єктів господарювання знизилася до 40, площа водойм для вирощування риби – до 4425, а на реалізацію потрапило тільки 313 тонн риби. Дані Херсонського рибоохоронного патруля.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ Новий день