На Херсонщині в музеї незабаром з’явиться неочікуваний експонат

У Білозерському музеї з'явився неочікуваний експонат — кавові піали подібні до тих, з яких ще 300 років тому запорозькі козаки пили каву. Для більшості розмови про те, що козаки були кавоманами звучить як сенсація, адже ми звикли до традиційного образу козака з люлькою та пляшкою оковитої. Однак, для запорожців Кам'янської та Олешківської січей кава була чимось таким же буденним як і для нас сьогодні.
Так звідки ж у них взялася подібна звичка і, власне, сама кава? За словами краєзнавця та дослідника-реконструктора запорозького побуту Андрія Лопушинського козаки перейняли цю звичку від кримців.
Починаючи з 1972 року на Кам’янській та Олешківській Січі велися археологічні дослідження, де археологи знаходили фрагменти кавових піал. Ці "кавові" артефакти, знаходять і досі. Херсонський краєзнавець пригадує, що коли він працював у складі археологічних експедицій йому також щастило їх знаходити такі. Бувало, що іноді в одному місці знаходили фрагменти до 300 таких піалок та глиняних люльок і тоді історики розуміли, що там була кав’ярня.
За задумом музейників у Білозерському музеї відвідувачі самі зможуть запарювати і куштувати каву так, як це робили запорожці. Піалки виготовила Тетяна Болгарова, майстриня, яка займається гончарством. Жінка створювала їх звіряючись зі світлинами піал знайдених на території сучасної Херсонщини, з колекції заповідника Хортиця. Сама мисткиня – кримчанка, i до Херсона переїхала після анексії півострова. Усього в одному наборі є кавник та три або шість піалок. За словами Андрія Лопушинського каву козаки заварювали напій у казані, а потім переливали у кавник. Пили наші пращури каву сидячи на підлозі біля невеличкого столика. З приводу рецепту каже, що варили напій по-татарськи: мало води і багато-багато кави. А от чи додавали козаки у напій цукор, сіль, алкоголь чи ще щось – документальних відомостей про це ніде не зустрічається.
Набір козака: кавові піали та очеретяні люльки
Такі піалки мають традиційно рослинний орнамент. Згідно з археологічними дослідженнями відомо про поширення 10-ти різновидів орнаментів, але повністю вдалося відтворити лише 4. У експозиції Білозерського музею будуть кавові набори з усіма чотирма орнаментами, також їх можна буде придбати. Окрім сервізів туристи зможуть купити ще й керамічні люльки. Їх виготовив майстер з Олешок максимально близько до тих, які палили козаки 200-300 років назад. Отже, чекаємо усіх у Білозерці на кавову церемонію по-козацьки – у піалах.
Проєкт «Конкурентоспроможна громада — конкурентоспроможний музей!» реалізується в межах партнерської програми «Культура.Туризм.Регіони» Українського культурного фонду, Державного агентства розвитку туризму.
Вгору