На Херсонщині влада розтринькує людський капітал

Жодна з «перших осіб» Херсонщини не вшанувала своєю присутністю регіональну конференцію педагогічних працівників. Хоча далеко йти було не треба – адже форум відбувся просто у сесійному залі обласної ради.
Втім, за шефів старалися чиновники менших рангів, роздаючи грамоти, подяки та компліменти сівачам розумного, доброго, вічного. От тільки сівачі ціну цим компліментам знають добре, тому не звертають на них уваги. Адже краще за слова промовляють конкретні справи. А з ними у нинішньої влади не складаються. Усіх досягнень у поточному році – відкриття нових дитсадків на 145 місць у селах Залізний Порт і Музиківка (хоча ці досягнення повинні записати собі на карб передусім територіальні громади). Школи ж у нас тепер не стільки відкривають, скільки закривають з міркувань «оптимізації».
Влада вважає, що сфера освіти тільки «проїдає» бюджетні кошти, і всіляко намагається їх зекономити. Там навчальний заклад закрили, тут влаштували примусове «злиття» кількох училищ. Далекоглядним такий підхід назвати не можна – це все одно, що зарізати курку, котра несе золоті яйця. І про це на серпневій конференції вкотре говорив депутат обласної ради, ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський.
Вкладати гроші у таланти найвигідніше
— Дуже хочу знайти потрібні слова, аби переконати колег-депутатів інвестувати гроші платників податків в освіту. Третина цих депутатів є аграріями, тож для них наведу таке порівняння. Гектар земель сільськогосподарського призначення приносить, у середньому, тисячу доларів прибутку. Тоді як всього півгектара території, зайнятого підприємством в сфері ІТ-технологій, за рік принесло двадцять мільйонів доларів доходів, і мільйон доларів у еквіваленті податку до бюджету. На жаль, таке «золотоносне» підприємство у краї тільки одне, — щиро пожалкував професор Олександр Співаковський.
– Для розвитку високотехнологічного бізнесу треба розвивати людський капітал, вкладати гроші у навчання молоді. Недарма ж кажуть, що війни виграють не люди зі зброєю, а вчителі. Та що маємо натомість? На Херсонщині 9328 вчителів, але з них тільки 544 мають по три роки стажу. Шкільні колективи оновлюються дуже слабко, і для цього є вагома причина. Педагог-початківець отримує базову зарплату у 4800 гривень. З усіма надбавками й доплатами виходить близько шести тисяч гривень – та сама мінімалка.. Це стільки ж, якщо не менше, скільки отримує прибиральниця. При всій моїй повазі до прибиральниць, їм не треба витрачати сили та час на здобуття вищої освіти, їздити на курси підвищення кваліфікації, проходити атестацію.
У наших сільських школах 67 робочих місць учителів вакантні. За таких умов через сім-десять років навчальні заклади доведеться закривати, бо працювати там буде нікому. Давайте не будемо забувати, що школа залишається центром розвитку села: не стане її, і на місці села у недалекому майбутньому залишиться руїна.
Професія, що вимирає
Та що говорити про майбутнє, хай і недалеке? Відсутність належної винагороди за благородну вчительську працю вже зараз відлякує від професії молоде поповнення з числа вчорашніх школярів. Бажаючих здобути таку спеціальність із кожним роком меншає в Херсонському державному університеті – єдиному на всю область виші, де ще готують шкільних викладачів. Скажімо, торік спеціальність вчителя хімії у ХДУ побажали опановувати 4 абітурієнтів, цього року – жодного. Минулого року фах викладача математики привабив 13 абітурієнтів, цьогоріч – на одного менше. І так далі, і тому подібне.
Нинішнього літа з дванадцяти випускників, котрі отримали максимальні 200 балів на ЗНО на Херсонщині, до ХДУ вступили тільки троє. Інших привабили виші у мегаполісах. Цим самим молоді таланти недвозначно заявили місцевій владі, що вони тут жити не хочуть, оскільки для них не створюють належних умов, не вкладаючи у розвиток освіти потрібних коштів.
Немає інвестицій та грамотного підходу – не матимемо й своєї інтелектуальної еліти. На серпневій конференції про це було сказано задосить. Та чи почують застереження можновладці?
Сергій ЯНОВСЬКИЙ Новий день