На столичній виставці «Вівтар Свободи» Херсонщину представили іконою на камбалі

У день Соборності України у київському Національному музеї війни відкрили експозицію "Вівтар Свободи". Кожен з 27 регіонів країни представили роботою сучасних майстрів іконопису.  Херсонщину — "Чумацькою іконою на рибі".

Про це Суспільному розповів голова БФ "Україна для Героїв" та засновник мистецького проєкту "Art Armor"  Олександр Ковальчук .

За його словами, головна ідея експозиції – відобразити єдність і силу суверенної України через переосмислення іконописних традицій. Основою для робіт митців стали бронеплити, які врятували життя українських захисників.

"Особливістю проєкту є перетворення на артоб’єкти бронеплит, що були пошкоджені кулями або уламками та вже "виконали свою місію" щодо захисту людського життя. Метою проєкту є привернення уваги до війни РФ проти України та збір коштів на забезпечення гуманітарних потреб ", — сказав Ковальчук. Засновник мистецького проєкту "Art Armor" Олександр Ковальчук. Роман Пупенко
Херсонщину на експозиції представили іконою на камбалі – витвором традиційного українського мистецтва. Засновник проєкту пояснив цей вибір тим, що у 2021 році у Херсонському обласному краєзнавчому музеї відбулась виставка відтворених на висушеній рибі ікон. До того ж у регіоні є рибний промисел завдяки річкам та виходу до Чорного моря.

"Станом на 2025 рік збереглися лише три ікони, з яких тільки одна залишилася в Україні. Ікони написані колективом іконописців" , — сказав Олександр Ковальчук. "Чумацька ікона на рибі", якою на експозиції представили Херсонщину. Роман Пупенко
Не випадковою є й тематика ікони — Хрещення Господнє, додав він. Адже назва Херсона походить від міста Херсонес, де прийняв хрещення князь Володимир. Опис до експозиції. Роман Пупенко
За словами керуючого Херсонською єпархією православної церкви України, єпископа Херсонського і Таврійського  Никодима , традиція написання ікон на сухій рибі походить від чумаків. Вони пов'язані з Херсонщиною тим, що через сучасну території області пролягали їх торговельні шляхи.

"Вони їздили по Дніпру, возили сіль і камбалу з Херсонщини. І на тому, що було в них під руками, на камбалі, робили собі такі іконки. Цю рибу було легко висушити і малювати на ній. Цим чумаки взивали до Божої допомоги, адже подорожі були небезпечними. І часто, коли вони благополучно поверталися, то могли пожертвувати ікону храму", — розповів Никодим.

Раніше науковці та громадські організації вперше представили у Києві віртуальний музей фортеці Тягинь — пам’ятки археології національного значення XIV-XV століть, розташованої на території Херсонської області.