Наслідки підриву Каховської ГЕС турбують кожного четвертого херсонця

Наслідки підриву Каховської ГЕС турбують кожного четвертого херсонця, причому дещо більше таких серед тих, хто виїхав з громади.
Як передає , про це свідчать дані онлайн-опитування за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам із бази даних дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади, оприлюдненого 

«Навіть після двох років з дня підриву Каховської ГЕС і початку херсонського потопу херсонців продовжують турбувати їх наслідки. Хоча порівняно з літом 2023 року кількість занепокоєних значно зменшилася, все одно ці питання хвилюють щочетвертого опитаного херсонця чи херсонку. Причому дещо більше таких серед тих, хто виїхав з громади» , — йдеться у повідомленні.

Як зазначається, знищення екосистеми Нижнього Дніпра оцінюється як найбільш разючий серед інших екологічних наслідків підриву – так вважають 76% опитаних. Якщо говорити про негативні наслідки безпосередньо для людей, то для херсонців такими наслідками стали руйнування їх дач (50%) і стрес (44%).

Херсонці вважають, що громада ще не скоро позбавиться наслідків підриву Каховської ГЕС і херсонського потопу – 43% стверджують, що на це знадобиться не менше десяти років. Лише 4% опитаних повідомили, що вони вже не відчувають наслідків тієї катастрофи.

Говорячи про перспективи відбудови ГЕС, херсонці кардинально поміняли свою думку ще в 2024 році, коли на зміну ідеї повної відбудови Каховської ГЕС прийшла ідея створити нові гідротехнічні споруди такими, щоб вже не затоплювати таку велику територію.

Дві ідеї використання нових територій, які утворилися на місці колишнього Каховського водосховища, набрали більше половини прихильників – це створення якогось природньо-заповідного об’єкту (національного парку, заповідника, заказника тощо) (53%) і створення нових гідротехнічних споруд (станцій водозабору, дамб, зрошувальних каналів тощо) (61%). Причому часто одна і та сама людина схвалювала обидва варіанти. Тож замість Каховського моря херсонці воліють бачите радше щось нове, інноваційне і екологічне.
Половина опитаних заявила, що в  взагалі варто збільшувати кількість та площу об’єктів природо-заповідного фонду на небезпечних для людини територіях – замінованих і постраждалих від затоплення.
Також 86% респондентів хвилює те, що зараз відбувається на дні колишнього Каховського водосховища. І одночасно 80% вважають, що держава/влада недостатньо інформує про питання, пов’язані з наслідками руйнування Каховської ГЕС. Також 81% вважає, що людям не вистачає публічності та відкритості у питаннях, пов’язаних із майбутнім територій, що утворилися внаслідок руйнування Каховської ГЕС.
Дослідження проведено БО «Фонд громади міста Херсон «Захист» за підтримки Національної мережі розвитку локальної філантропії та GlobalGiving. Опитано 400 респондентів упродовж 20-30 травня 2025 року. Похибка дослідження не перевищує 5% з вірогідністю 0.95.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 6 червня 2023 року російська армія підірвала греблю Каховської ГЕС, спричинивши затоплення частини Херсонської та Миколаївської областей і водночас критичне обміління Каховського водосховища.
Фото: Planet Labs