Навчання на різних рівнях, але під одним дахом

 Регіональні корективи до законодавства пропонують лідери громад та педагоги ХерсонщиниРозділення шкільної освіти на початкову, гімназійну та ліцейну, яке передбачено українським законодавством, не враховує специфіку окремих регіонів. І потребує внесення правок, зокрема, до низки законодавчих та нормативних актів. У цьому переконані лідери територіальних громад, депутати, директори шкіл та профспілкові активісти на Херсонщині. Вони сіли за парти в школі № 56 обласного центру, аби разом ці корективи обговорити й запропонувати. Причому дискусія тривала у формі виїзного засідання постійної комісії Херсонської обласної ради з питань розвитку людського капіталу та за участю голови облради Олександра Самойленка.

Ліцеїв забагато не буває Як з'ясувалося, чи не найбільше всіх турбує норма, за якою ліцей не можна створювати, якщо населення громади менш як п'ятдесят тисяч осіб. Адже Херсонщина — край степовий, і населений тут не густо. Тож навіть у громадах із центром у місті до нормативу не дотягнути. Скажімо, у Каховській ТГ до нього не вистачає десь чотирьох тисяч осіб, тож єдиною альтернативою було б відправляти учнів до ліцею в сусідній Скадовський район. Але це три години на дорогу в обидва боки, та ще й перспектива навчатися в переповнених класах — на Скадовщині, либонь, і свої старшокласники є. Та як не дивно, ця проблема стосується не тільки сільської глибинки, а й навіть обласного центру!

— Наш житловий масив Корабел розташований на відокремленому острові, що його з'єднує міст через річку Кошову. Але старшокласників тут набирається не на чотири ліцейні класи, а на три. То що ж, через це і від ліцею в ізольованому мікрорайоні відмовлятися? — ставить слушне запитання директор тамтешньої гімназії № 3 Олексій Петров.

— У нашій громаді дві школи — у селах Музиківка та Східне. Села з'єднує 18 кілометрів автотраси, з яких 14 кілометрів розбиті вщент, і грошей на ремонт немає. Якщо старші класи залишити в більшій школі Музиківки, я організовувати підвезення туди автобусом дітей зі Східного не ризикну, бо просто не зможу гарантувати їм безпеку для життя та здоров'я на такій "трасі смерті", — зауважив голова Музиківської територіальної громади Олександр Лейбзон.

ФАКТ На Херсонщині — 394 заклади загальної середньої освіти. З них лише 27 мають статус опорних. У планах — створення 45 ліцеїв. Середні витрати бюджету на одного учня становлять 21,5 тисячі гривень на рік. Однак у малокомплектних сільських школах вони коливаються в діапазоні 24,9-30 тисяч на рік (дані управління освіти і науки Херсонської облдержадміністрації).
Аби навчанню не зашкодити Утім, педагогів перспектива "роз'єднання" навчальних закладів за віком учнів турбує не менше. Адже освітній процес у кращих школах є "наскрізним", надто, якщо стосується профільних дисциплін.

— Ми ще з 1995 року почали працювати за наскрізними програмами — зокрема, з інформатики. Засвоювати комп'ютерну грамоту в нас починають уже першачки, а з п'ятого класу вони вже готують свої виступи й презентації за допомогою віртуальних технологій. То що, прийшовши до ліцею в десятому класі, їм треба буде з нуля проходити той матеріал, який вони вже опанували п'ять років тому? — дивується директор школи № 30 Херсона Оксана Барнаш. — Є ще один суттєвий момент. У початковій школі учні використовують у навчанні обладнання тематичних кабінетів фізики, хімії, біології. Якщо старша школа відокремиться, воно буде для них або недоступне, або доступ ускладниться. А це на користь якості знань не піде.

Лідери громад і педагоги Херсонщини не нарікають на недоліки законодавства, а пропонують альтернативу. За результатами дискусії постійна комісія облради з питань розвитку людського капіталу запропонувала пілотний проект "Три рівні освіти під одним дахом". Його ідея полягає в тому, аби не роз'єднувати окремі юридичні особи, а залишити ліцей, гімназію та початкову школу в одному, вже наявному навчально-виховному комплексі. Однак не всі гамузом, а тільки найкращі освітянські заклади, які мають реальні здобутки. Територіальним громадам в окремих випадках також доцільно було б надати право ставати засновниками ліцеїв, аби їх фінансування надходило не тільки з державної, а й з місцевих скарбничок. Власне кажучи, а чом би й ні? Не важливо, якого кольору кішка, кажуть англійці — важливо, щоб вона ловила мишей.

Громади чекають на підтримку від парламентаріїв Проект підтримав голова постійної комісії облради з питань розвитку людського капіталу, ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський. Тож депутати готують звернення до Верховної Ради України про внесення відповідних змін до Законів "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту". Адже так можна і вдосконалити освітній процес, і не втратити його минулі надбання. А це головне, адже кінцевою метою реформи є не створення ліцеїв та гімназій як таких, а забезпечення однакового доступу до якісної освіти і в містах, і в сільській глибинці, наголосив Олександр Співаковський.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ, Голос України
На знімку: учасники дискусії в школі № 56 Херсона.
Фото автора.