Особистих даних більше немає? Як ТЦК стежитимуть за банківськими рахунками українців

Військкоми скоро отримають особисті дані чоловіків з Податкової та Міграційної служб. "Тотальна" цифровізація ставить питання, чи збережеться в Україні поняття банківської таємниці та права на захист персональних даних.  Фокус з'ясував, що чекати від нових змін у законі про реєстр військовозобов'язаних.

Президент України Володимир Зеленський схвалив зміни до закону про реєстр призовників, військовозобов'язаних і резервістів "Оберіг" (законопроєкт ).

Нова редакція документа дозволяє ЦВК, Податковій та Міграційній службам  передавати особисті дані українських чоловіків віком від 17 до 60 років у базу даних реєстру "Оберіг" . До внесення змін державним органам дозволялося передавати відомості про громадян, які досягли 18 років.

Таким чином, імена та прізвища, податковий номер, реквізити паспорта та інша інформація всіх військовозобов'язаних українців можуть опинитися в розпорядженні військкоматів. Закон не визначає детально типи даних і межі дозволу їх використання співробітниками ТЦК.

У реєстрі "Оберіг" з'являться відомості про відкрите виконавче провадження та притягнення до адміністративної відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства.

Чи збережеться в Україні поняття захисту даних? Реєстр "Оберіг" створили з метою спростити процес мобілізації та нівелювати корупційні ризики при контакті з працівниками ТЦК. Військовий облік в електронному режимі дає змогу збирати інформацію про військовозобов'язаних: їхні контактні та персональні дані, сімейний статус і навіть фінансовий стан.

У зв'язку з "тотальною" цифровізацією військовозобов'язаних постає питання, чи збережеться в країні поняття  таємниці та права на захист персональних даних . Як вважає  експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун, у країні, де мільйони людей добровільно встановили застосунок "Дія" і "Резерв+", немає навіть сенсу говорити про такі категорії.

"Такі дії означають автоматичну відмову людини від права на особисті дані. Тепер держава може робити що завгодно з наданими відомостями. Можлива резистентність (опір суспільства) протестована — вона виявилася низькою. Українцям все одно на свої персональні дані",  — розповідає він  Фокусу .

Якщо дані всіх громадян чоловічої статі без їхньої згоди потраплять до будь-якого реєстру, це можна розцінити як цілковиту неповагу до захисту персональних даних і порушення прав людини, додав він.

Водночас існують ризики зламу реєстру військовозобов'язаних. Система захисту реєстру "Оберіг" постійно вдосконалюється, але росіяни здатні її зламувати, попереджає фахівець.

ТЦК залізуть у гаманці українців? Банки в Україні  гарантують таємницю інформації про банківський рахунок, операції, що проводяться, і відомостей про клієнта . Усі дані про перебіг руху грошей, зміну банківських рахунків або платіжних карток банки надають тільки самим клієнтам або їхнім представникам, а також за рішенням суду.

Судячи з тенденції, працівникам ТЦК хочуть надати доступ секретного рівня. У підписаному президентом законі не прописано, що вони побачать стан грошових рахунків у банках, зазначила в діалозі з  Фокусом адвокатка юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко .

Юристка звернула увагу на відсутність ясності з приводу механізму входу до реєстру "Оберіг". Якщо це робити під електронним ключем, чи відображатиметься кількість спроб входу і яку інформацію запитували?

"Йдеться фактично про дозвіл копатися в гаманцях українців.  Який стосунок наявність рахунку в банку має до призову до ЗСУ? Надання доступу до демографічного реєстру можна зрозуміти — дізнаються, де особа зареєстрована. Акти цивільного стану дадуть відомості про наявність дітей і дружини. Усе інше — під великим питанням ", — підсумувала адвокатка.