Освіта під землею. Як можна безпечно навчати школярів під час війни?

Ті, хто ходить до школи, часто позбавлені можливості навчатися під час повітряних тривог Понад 25% дітей, які нині перебувають в Україні, позбавлені можливості повноцінно навчатися через воєнні дії та регулярні ракетні обстріли з боку Росії,  в Інституті освітньої аналітики.
Тож, станом на квітень 2024 року 628 489 дітей в Україні навчається дистанційно, ще 298 833 – у змішаному форматі (частково в школі, частково онлайн). Регулярно відвідує школу 2 727 483 дитини. Але навіть ті, хто ходить до школи, часто позбавлені можливості навчатися під час повітряних тривог. Зазвичай шкільні укриття розраховані лише на те, щоб вмістити дітей, а не організувати повноцінне навчання для всіх класів, йдеться в дослідженні.

Проєкт Радіо Свобода  вирішив дізнатися як працюють школи на підконтрольних Україні територіях Херсонської та Запорізької областей? Де побудують підземні навчальні заклади, і чи покращать вони освітній процес? Наскільки погіршилася якість навчання через війну, і чи можна це виправити?

У Запорізькій області від початку повномасштабного вторгнення кількість школярів зменшилася майже на 70 тисяч. З регіону виїхали практично 30% працездатного населення. Такі дані нещодавно  начальник Запорізької обласної військової адміністрації  Іван Федоров . У Запоріжжі ухвалила рішення про організацію змішаного навчання у 24-х закладах освіти
Водночас 60 тисяч школярів, які перебувають на підконтрольній владі України території області, навчалися онлайн. Це не сприяло якісному засвоєнню шкільного матеріалу, про що свідчать результати торішнього мультипредметного тесту, розповідає посадовець.

За ініціативою батьків Рада оборони Запорізької області ухвалила рішення про організацію змішаного навчання у 24 закладах освіти міста Запоріжжя. Нині для 10 тисяч школярів створені умови для організації навчання в укриттях. Мета обласної влади – з 1-го вересня дати можливість навчатися у змішаному форматі ще 50 тисячам дітей. Для цього будуть покращувати умови в укриттях і будувати підземні школи,  Федоров.

«Втрата якості навчання» Керівниця департаменту освіти і науки Запорізької обласної військової адміністрації  Людмила Бухаріна  розповіла «Новинам Приазов'я», за якою концепцією будуватимуть підземні школи у регіоні.

« Ми хочемо побудувати такі підземні простори, які будуть відповідати всім захисним вимогам, які висуваються і службою надзвичайних ситуацій, і цивільним захистом, для того, щоб діти були в безпеці й мали можливість навчатися. Тобто це буде укриття, як правило, з властивостями протирадіаційного укриття, в якому буде організований освітній простір. Звісно, що хочемо будувати такий освітній простір, який буде дружній до дітей, тому що розуміємо, що бути під землею і навчатися – це подвійне навантаження. Але іншого виходу ми не маємо, тому що 4 роки наші діти не відвідували школу, ми певним чином роками вже втрачаємо якість освіти, втрачаємо соціалізацію, психологічний стан дітей », – зауважила вона.

«Проєкт багаторазового використання» Наразі вже  підтверджене фінансування будівництва 5 таких шкіл за рахунок державної субвенції, щодо решти – ведуться перемовини з міжнародними партнерами та благодійними організаціями. Важливо, що ці споруди можна буде використовувати і пізніше, коли безпекова ситуація налагодиться, зазначила Бухаріна. Будівництво підземних шкіл – це вимушений тимчасовий захід
« Це проєкт багаторазового використання. Один і той самий проєкт буде будуватися в різних локаціях. А по-друге, ми вже додаємо, що це має бути використано для реалізації декількох цілей – це освіта, в нашому випадку позашкільна освіта або музична. В одному хабі ми плануємо музичну школу у другу чи третю зміну розмістити. Тому такі амбітні, цікаві проєкти, які ми адаптуємо до сучасних умов », – пояснила посадовиця.

Робота підземних шкіл може сприяти тому, що  родини обиратимуть залишатися у Запоріжжі і не будуть залишати регіон , додала керівниця департаменту освіти.

« Всіх задовольнити не зможемо, але точно хочемо, щоб діти залишилися в Запорізькому регіоні. Розуміємо, що тоді й батьки залишаться в Запорізькому регіоні, а значить наша економіка буде підтримана. Я дуже сподіваюсь і мрію, щоб вона процвітала, але хоча б зараз її треба підтримати в робочому стані. Тому що діти – це родини. Родини – це батьки, які мають працювати. Якщо ми не залучимо дітей до навчання, у нас будуть непрацюючі батьки, і вони взагалі поїдуть з регіону. Наша задача – квітуче майбутнє нашого регіону », – наголосила вона.

Думка батьків школярів Ми вирішили також дізнатися, як ставляться батьки, які живуть у Запоріжжі до ідеї впровадження змішаного навчання і будівництва підземних шкіл?

Голова ГО «Хочу вчитись!»  Катерина Звєрєва в розмові зазначила, що підземні школи – не панацея, але загалом вона позитивно до цього ставиться і вважає необхідним таке будівництво принаймні в тих школах, які взагалі не мають ніяких укриттів. Катерина Звєрєва
« У нас такий район, що дуже кучно. У нас знаходяться два заклади загальної середньої освіти, дві школи – не мають укриттів взагалі, і підвалів не мають. Три садочки поруч. Вони також не працюють. Там не має укриттів. З агалом навіть   в житлових будинках поруч в цьому районі, дуже насиченому дітьми, не має укриттів. І вони за два роки тут не ремонтувались, не будувались. Тут не має нічого. Якщо казати особисто про мою дитину, то останній раз в школі вона була на початку 5 класу. Зараз вона закінчує вже 7 клас.  І перспективи, окрім такої, щоб швидко щось тут зробити і вирішувати питання по освіті, немає, або ж переїжджати кудись », – зазначила вона.

Ще одна співрозмовниця  Світлана  має доньку-шестикласницю і сина, якому 4,5 роки, каже, що питання підземного навчання для багатьох батьків доволі важке. Більшість обирають все ж онлайн-школу, оскільки вважають його безпечнішим. Світлана
« Є батьки, які точно оберуть підземні школи тому, що взаємодія дітей дуже важлива – особливо в прифронтовому місті, де зараз майже 100% навчання онлайн. Дітям це потрібно – спілкування. Наша родина обрала таку форму навчання, як сімейна освіта. Поки для України це альтернативна форма освіти. Думаю, що в майбутньому це буде не альтернативна форма, а досить самостійна, поширена форма навчання. Але, якщо брати нашу страшу доньку, якій вже майже 13 років – для неї спілкування дуже важливе, тому  для старшої доньки я б обрала підземну школу », – сказала вона.

Мама двох дітей, громадська діячка  Алла Кліщ  загалом позитивно сприймає ідею цієї ідеї і пояснила чому. Алла Кліщ
« Тому що навіть попри закінчення гарячої фази війни нас ще чекають неприємні сюрпризи від сусідньої країни-агресора. Тому підземні школи – це локації, де можна не лише навчатися, а й проводити якісь заходи, майстер-класи, тренінги.  Єдине, що на мою думку, варто врахувати те, що підземні школи потрібні у кожному районі.  Звичайно, поява підземних шкіл вплине на те, чи поїдуть батьки геть, чи повернуться в Україну ті, хто вже поїхав. Дуже тісно спілкуємось з українцями – жителями міста, які перебувають зараз за кордоном. Вони хочуть повернутися, але коли питання стоїть про безпеку дітей, про найдорожче, що в тебе є, то звичайно вибір не дуже великий ».

Херсон: «дистанційне навчання» У Херсонській громаді  російська армія пошкодила 86% закладів освіти , повідомив керівник військової адміністрації Херсона  Роман Мрочко у кінці квітня. За його словами, на момент повномасштабного вторгнення у міській громаді працював 151 заклад середньої, дошкільної, позашкільної та профтехосвіти. Пошкоджена внаслідок обстрілу армією РФ будівля школи в Херсонській області, 12 грудня 2023 року
З моменту деокупації міста внаслідок російських обстрілів  пошкоджені 130 навчальних закладів , повністю знищені – дві школи і два дитячих садочки, 26 закладів освіти мають критичний рівень руйнувань, повідомляє місцева влада.

Заступниця начальника управління гуманітарної політики Херсонської районної ВА  Олена Віклюк  розповіла, що на деокупованій території району розташовані 29 закладів загальної середньої освіти. З них на сьогодні функціонують 24 – всі вони або пошкоджені, або зруйновані. Освітній процес проходить у дистанційному форматі, зазначила посадовиця.

« Вони прост о не запустили їх з причин відсутності дітей, просто не було необхідності. 24 заклади повністю забезпечують потребу населення району. Ми кажемо зараз про район, не про місто, місто окремо, в якості і в кількості необхідних закладів і класів для освіти. Багато хто виїхав в інші міста країни, але все одно продовжують здобувати освіту у своїх закладах.  Ми не можемо сказати, що школи напівпусті, в них достатньо дітей для функціонування », – запевняє вона.

Можливість офлайн навчання залежить від безпекової ситуації у Херсонському районі, каже Віклюк. За її словами, зараз проводяться ремонтні роботи в укриттях закладів освіти. Давидів Брід на Херсонщині, місцева школа після російської окупації, квітень 2023 року
« Минулого року проведено за кошти державного і місцевого бюджетів в деяких закладах району укриття.  Щодо підземних шкіл, поки що ніяких планів не було.  Відкриття закладів освіти в очному або змішаному форматі, це все буде з огляду на ситуацію в районі. Тобто ми не можемо на сьогодні сказати, яка буде ситуація завтра. Це вже буде ближче до вересня вирішуватись це питання. Чи можливо буде допустити дітей до очного навчання з огляду на безпекову ситуацію », – пояснила посадовиця.

• Всього  на Херсонщині зараз працюють 180 закладів загальної середньої освіти , там  навчаються 63 тисячі учнів , «Новинам Приазов'я» начальниця управління освіти і науки Херсонської ОВА  Тетяна Юшко . Вона зазначила, що всі освітні заклади працюють дистанційно, оскільки деокуповані території через постійні російські обстріли перебувають в «червоній зоні». Втім, місцева влада буде намагатися з нового навчального року запровадити освітній процес у деяких громадах у змішаному форматі, каже Юшко.

«Головне – безпека дитини» Перша проректорка Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, колишня мінистерка освіти і науки  Лілія Гриневич  у коментарі «Новинам Приазов'я» зазначила, що українська система освіти продемонструвала стійкість під час війни. У тій чи іншій формі навчальний процес вдалося відновити. Втім, дослідження показують, що є суттєві освітні втрати, розповідає експертка. Лілія Гриневич
« У 2022 році, попри повномасштабну війну, Україна взяла участь в міжнародному порівняльному дослідженні ПІЗА. Це таке дослідження навчальних досягнень 15-річних підлітків. І це дослідження показало, яку величезну проблему породила війна в системі освіти. В нас вже 41% (дітей) не досягають базового рівня з читацької грамотності. Ви розумієте, якщо діти погано читають, то їм важко і з математикою, і з природничими науками. І це драматичне просто спадання », – розповіла вона.

Будівництво підземних шкіл – це вимушений тимчасовий захід для української освіти, каже Гриневич.

« Звісно, що це не є тим ідеальним освітнім рішенням. Ідеальне ми зможемо запроваджувати, коли в нас не буде прифронтових територій. Ці навчальні приміщення в мирний час також зможуть експлуатуватися. Просто діти не будуть там знаходитися цілий день », – каже вона. 41% дітей не досягають базового рівня з читацької грамотності – Гриневич
Безпека дитини відіграє ключову роль у навчальному процесі і безпосередньо впливає на його результати, додала експертка.

« Вчитися і сприймати нормально інформацію, щось запам'ятовувати можна тільки в нормальному безпечному середовищі. До речі, оцей спад читацької грамотності наших дітей психологи пов'язують з тим, що в результаті такого психологічного напруження діти мають гіршу здатність до концентрації на великих кусках тексту. Тому, якщо є можливість переїхати, якщо є можливість навчатися в очній школі, на безпечній території, то для дитини це краще, ніж вона знаходиться постійно під обстрілами. А там, де ситуація більш-менш контрольована, де є можливість, щоб діти залишалися з батьками, але все одно потрібно вживати певні серйозні заходи безпеки, як в Харкові, наприклад, чи в тому ж Запоріжжі, такі школи можуть бути певним рішенням », – зауважила Гриневич.

• Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року.
• У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
• У Росії заперечували, що розпочали проти України широкомасштабну загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільногонаселення України.

Олександр Янковський, Олена Бадюк, Євгенія Назарова