«Промисловий безвіз» перш за все відчує на собі малий та середній бізнес, – Юрій Соболевський

Простір Європейського Союзу базується на «чотирьох свободах», які створюють умови для вільного переміщення товарів, послуг, капіталу і громадян країн-учасниць. У 2017 році Україна отримала першу зі свобод ЄС — безвізовий режим, який дозволив українцям вільно перетинати міждержавні кордони країн європейської спільноти. Нині країна продовжує рух у напрямку європейської інтеграції та впроваджує наступну цінність сусідів — вільний обіг товарів або так званий «промисловий безвіз».

Перемовини щодо «промислового безвізу» між Україною та Євросоюзом тривають уже близько 10 років. Активно про нього заговорили у 2016-му, підписати перші договори планували ще у 2017-2018 роках, але до конкретних дій так і не дійшло.

Сьогодні це питання знов на порядку денному. На початку жовтня під час 22-го Саміту Україна — Європейський Союз, який відбувся в Брюсселі, українська делегація представила своє бачення оновлення Угоди про асоціацію у сфері торгівлі та секторальної взаємодії.

«Значну увагу під час Саміту ми приділили виконанню Угоди про асоціацію. Домовилися максимально використовувати її механізми, щоб і надалі розвивати наші торговельні відносини й поглибити економічну інтеграцію між Україною та Європейським Союзом. Водночас наша делегація представила своє бачення щодо оновлення Угоди про асоціацію у сфері торгівлі та секторальної взаємодії. Зона вільної торгівлі має відповідати реаліям сьогодення — як української економіки, так і економіки й законодавчого поля Євросоюзу», — сказав Президент Володимир Зеленський на пресконференції за підсумками Саміту.

Він додав, що вже розпочала роботу експертна місія ЄС, що оцінить готовність України до укладення Угоди про оцінку відповідності й прийнятність промислової продукції (АСАА).

Сьогодні понад 40% зовнішньої торгівлі України припадає на Євросоюз, і є величезний потенціал для подальшого зростання. Після оновлення Угоди й підписання АСАА ще більше українських бізнесменів зможуть виходити зі своїми товарами на європейські ринки.
Як пояснює заступниця голови фракції «Слуга Народу» Євгенія Кравчук, укладання Угоди суттєво зекономить гроші українських виробників, адже українська сертифікація товарів відповідатиме європейській.

«Коли угоду укладуть, нашим виробникам не потрібно буде проводити додаткову сертифікацію товару в ЄС — достатньо буде вітчизняної. Це суттєва економія грошей, йдеться про десятки тисяч євро. «Промисловий безвіз» дуже спростить доступ українського бізнесу на ринки ЄС, зробить процес виходу на експорт швидшим і дешевшим, збільшить конкурентоспроможність наших виробників. І нехай вас не заплутує слово «промисловий». Ідеться не лише про промислові, а й про всі нехарчові товари. І не про підприємства-гіганти, а переважно про малий і середній бізнес», — сказала вона.

Варто відзначити, що перспективою «промислового безвізу» Україна завдячує «турборежиму» партії «Слуга Народу», яка ухвалила важливі законопроєкти — про остаточну необов'язковість стандартів і про ринковий нагляд.

Водночас умови для створення й ведення бізнесу напряму залежать від місцевої влади. Вона залучає інвесторів, покращує бізнес клімат і встановлює низку податків. У чиїх руках опиняться ці повноваження, залежить від того, кому віддадуть свої голоси виборці. Та чи будуть депутаті обласних і міських рад, мери, працювати над розвитком громади й забезпечувати належні умови для підприємців.  Юрій Соболевський, кандидат у депутати Херсонської обласної ради від партії «Слуга Народу» «Угода АСАА передбачає, що торгівля товарами між ЄС та Україною буде проводитися на тих самих умовах, які застосовуються в торгівлі між країнами-членами ЄС. Перш за все, це відчує на собі малий та середній бізнес. Вони зможуть експортувати свою продукцію без зайвих юридичних складнощів, відкривати нові канали збуту», – прокоментував голова Херсонської обласної організації політичної партії «Слуга Народу» Юрій Соболевський, кандидат у депутати №1 у списку партії «Слуга Народу» Херсонської обласної ради. Збір врожаю баштанних, Херсонська область Для того, щоб повністю ввійти в європейський економічний простір, Україні необхідно отримати ще дві свободи — переміщення капіталу та надання послуг. Усе це стане можливим при ефективній роботі всіх гілок влади. Влади, яка налагоджує економічні зв'язки з країнами-партнерами, яка створює сучасне та прогресивне законодавство й впроваджує реформи на місцях.