Від “Єсеніна” до “Незламних херсонських бджіл”. Історія волонтерки Юлії Кісельової

Є люди, котрим, як кажуть, завжди “низько в головах”: вони завжди знаходять собі якусь важливу та цікаву справу. Це “енерджайзери”, які заряджають своє оточення енергією, гарним настроєм та цікавими ідеями. Юлія Кісельова саме до таких і належить. До повномасштабного вторгнення власниця кав’ярні працювала фотографкою. “До війни ця кав'ярня була доволі популярною. До війни була купа планів, як і в кожної людини, що живе в Україні. Але війна наші плани підкоригувала…” “Єсенін” в окупації У Херсоні з 24 лютого почався жах. Після ракетних ударів РФ по військових об’єктах України у місті виникла паніка. Інтернет працював, і херсонці у реальному часі спостерігали, як колони ворожої техніки стрімко наближалися до обласного центру. Хтось із херсонців виїжджав із міста світ за очі, похапцем зібравши найнеобхідніше, хтось штурмував зачинені військкомати, а хтось – супермаркети. Ще вчора повні полиці в супермаркетах спорожніли за лічені години. Всі розуміли, що завтра може не бути елементарних речей, і може статися гуманітарна катастрофа. Комусь ці проблеми треба було вирішувати, і, як завжди, першими відгукнулися волонтери. Опанувавши себе, Юлія зі своєю сестрою також долучилися до волонтерського руху. Потім доєдналися подружки Юлії. У кав’ярні розгорнувся цілий волонтерський штаб.  “Ми з дівчатами допомагали в окупації цивільному населенню Херсона. Завдяки нашим друзям, знайомим, рідним, які роз'їхалися на той момент по всьому світу, ми отримували і посилки, і донати, підтримували дуже багатьох. Це були і люди похилого віку, і діти, і люди, які переїжджали із сіл у Херсон”.
 
До речі, саме назва кав’ярні – “Єсенін” – під час окупації врятувала волонтерів від проблем, яких ті чекали від окупантів. Через назву окупанти були впевнені, що власники кав’ярні – “свої люди”. Юлія Кісельова, власниця кав'ярні “Єсенін”, голова громадської організації “Доброштаб Херсон”  Є мета – нема перешкод Коли Херсон звільнили, Юлія та однодумці продовжили свою роботу, свій волонтерський рух. Кав’ярня “Єсенін” і по сьогоднішній день працює як гуманітарний штаб, а ще виникла думка відкрити тут сувенірну крамничку. І ось, нарешті, це сталося. Справжня бавовна “Багато чого поки ще не представлено в цій крамничці, але вже потрібно було відчинятися, бо друзі бачать, що я щось таке роблю, малюю гільзи, щось виставляю, щось купую, десь із дівчатами домовляюся, і вже почався такий кіпіш в соціальних мережах, що настав час відкриватися. Сувенірна крамничка наша, це суто про Херсон та Херсонську область”.
Юлія вважає, що треба зробити акцент на сувеніри, які представлятимуть саме Херсонську область, бо на її думку, цьому сегменту приділено мало уваги.

“Тому ми, місцеві жителі, розвиваємо саме цей напрямок. В нашій сувенірній крамниці є дуже багато всього цікавого. Це і розмальовані гільзи, які я малюю сама, і зараз шукаю ще художника, може, хтось ще погодиться і буде нам допомагати”. 
Тут представлені також роботи, які роблять місцеві дівчата, котрі пороз'їжджались по всій Україні. Є навіть дівчина, яка живе в Румунії, вона робить ляльки-мотанки. У крамничці є і варення, є і мед з історією.

“Чому з історією? Тому що в одному з сіл, яке досі перебуває, на жаль, в окупації на лівобережжі, вороги прийшли й хотіли поласувати цим медом, а на них напали бджоли і їх покусали, і були, наскільки мені відомо, двоє чи троє, які були в доволі тяжкому стані. І от ми вирішили, що обов'язково потрібно у себе в крамниці продавати мед також. Він так і буде називатись «Мед незламних херсонських бджіл». Також у нас є багато всього того, що люди роблять власними руками.” Планів у Юлії дуже багато, ідеї просто фонтанують. Вона хоче, щоб гості нашого міста, репортери з різних країн, волонтери, представники благодійних організацій і фондів могли взяти з собою на згадку частинку Херсонщини у вигляді сувеніра, який можна придбати у крамничці. “Наскільки мені відомо, в Херсоні ми перші, хто так от прямо глобально і великий такий обсяг різноманітної продукції має. Позавчора ми вислали одній нашій підписниці деякі сувеніри, і коли вона отримала цей конвертик, сказала, що їй навіть здалося, що він пахне її домом, її рідним Херсоном.”

Олександр Андрющенко,
Автор усіх фото у матеріалі Олександр Андрющенко