Відновлюється після окупації та обстрілів. Як живе одне із сіл Херсонського району

Наразі населення одного із сіл Херсонського району налічує 503 жителі, серед яких 116 — діти. Під час окупації у 2022 році люди тут майже дев'ять місяців жили без електрики. Після звільнення село почали відновлювати та відбудовувати.

У цьому населеному пункті Херсонського району заселені 209 будинків. Село поступово відновлюється після окупації та руйнувань, говорить староста  Антоніна Бугайова .

"На сьогоднішній день у нас живуть 503 людини. В окупації вісім із половиною місяців знаходились 175 людей, зокрема 21 дитина. Наразі у нас проживає 116 дітей. Було дуже багато руйнувань, не було світла. У нас із 14 березня вже світла не було і з'явилось воно 17 січня 2023 року. Тому людям було дуже тяжко без електрики, без води, тому що вода централізована і теж залежить від світла. Була пошкоджена школа, вікна вибиті в школі і в сільраді, фельдшерсько-акушерський пункт постраждав. Після окупації роботи було багато. Ви знаєте, і страшно було — з чого починати, як починати, що робити",  — згадує староста села. Староста села Антоніна Бугайова. Суспільне Херсон
Під час окупації виїхало багато родин, каже вона. Після звільнення правобережжя люди почали повертатись.

"Дуже багато волонтерів приїжджають і допомагають. Допомогли нам відновити водонапірну башту, вікна в школі відновили потихеньку. Вже 146 будинків у нас відновлені — перекриті дахи, поставлені вікна. Нам обов'язково треба перекрити школу. Також перекрити ФАП, замінити там водопостачання та опалення, які були пошкоджені під час обстрілів. Опалення потрібне в першу чергу, тому що йде до зими і в таких умовах камін не нагріє чотири кабінети, де можна приймати людей" , — розповіла Антоніна Бугайова. Завідувачка філії освітнього закладу Галина Булокан. Суспільне Херсон
У селі зараз працює чотири магазини. Волонтери допомагають продуктами. Також поступово відновлюють інфраструктуру. Облаштували укриття, в якому навчаються учні молодших класів, повідомила завідувачка філії освітнього закладу  Галина Булокан .

"Було підвальне приміщення, де зберігалося вугілля. В окупації люди там ховалися, але коли нас деокупували, ми вирішили навести лад і зробити укриття для дітей нашого закладу. А згодом волонтери організували тут таку красу і наповнили це укриття різними матеріалами: меблями, технікою, всім необхідним, щоб проводити уроки для дітей. Основне, що необхідно для діток, — це ігровий майданчик, навчальна зона, є бібліотека для читання. Також є де погратися — тут безліч настільних ігор. Є локація, де можна попити чай, каву, відпочити і поїсти", — сказала Галина Булокан. Ігрова зона в укритті одного з навчальних закладів Херсонщини. Суспільне Херсон
У селі зокрема облаштували дитячий майданчик та зону відпочинку, яку назвали "парк Свободи", говорить староста.

"Ми вирішили розпочати окультурювати наш такий невеличкий парк, куди приходять маленькі дітки з батьками, де вони мають можливість посидіти і відпочити. За можливості також закупимо сюди новий майданчик, нові гірки, гойдалки, щоб зробити його більш сучасним. Прапор ми вирішили встановити, коли було визволення нашого села. Там стояв Ленін. Пам'ятник вже був розбитий і не годний. І ми вирішили поставити такий флагшток, нам допомогли у цьому" , — розповіла Антоніна Бугайова. Дитячий майданчик, Херсонщина. Суспільне Херсон
У населеному пункті є також руйнування від російських обстрілів. За словами старости, село атакують в основному безпілотниками.

"Цей будинок був зруйнований "шахедом", який прилетів до нас у квітні місяці. На жаль, це не єдиний такий випадок, коли руйнуються будинки, страждають люди, родини, які мусять виїжджати на сьогоднішній день, бо немає де проживати. Внаслідок атак була також поранена жінка, наразі вона лікується. У нас для відбудови були "єВідновлення" і "пліч-о-пліч". Також на сьогоднішній день у нас знаходиться фірма "Acted", яка відбудовує 48 будинків", — сказала староста. Зруйнований будинок у селі після атаки російського безпілотника. Суспільне Херсон
Попри все, відбудова продовжується і люди готові працювати над відродженням рідного села, говорить Антоніна Бугайова.

"Ніхто не опускає рук: латаємо дороги, засипаємо ями — працюємо потихеньку. Все, що в наших силах, ми робимо. Аби скоріше перемога була. Дочекатися перемоги — це саме головне", — додала вона.