Війна – не привід забути про сплату аліментів

Батьки, які проживають окремо від своїх дітей, зобов’язані їх утримувати. І навіть війна – не привід забути про сплату аліментів, роз‘яснення щодо аліментних зобов’язань у період воєнного стану опубліковано на сторінці Мін’юсту.
Втім, є певні особливості. Верховна Рада прийняла Закон, яким передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

• припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації);

• визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
Крім того, слід зазначити, що прийнятими вищевказаним Законом змінами не передбачено заборони нарахування та стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Статтею 196 Сімейного кодексу України передбачена відповідальність за прострочення сплати аліментів, зокрема у вигляді стягнення за рішенням суду неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Таким чином, в рамках виконавчого провадження виконавці не здійснюють нарахування пені, натомість стягувач має право звернутися до суду із заявою про стягнення пені. У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавцем буде здійснено його виконання у встановленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості (частина друга статті 195 СК).
Нагадаємо, що статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, зокрема, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
При цьому мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 СК).