Волонтери намагаються організувати масову евакуацію жителів заблокованого міста Олешки

Через складну гуманітарну ситуацію в Олешках люди, які залишаються там, опинилися на межі життя та смерті. Волонтери намагаються організувати масову евакуацію. Чому люди бояться виїжджати?

Нагадаємо, окуповані Олешки вже понад місяць , організованої російськими терористами. Ворог блокує в’їзд та виїзд з міста, що унеможливлює, зокрема, доставлення продуктів для місцевих жителів. Спроби завезти до міста хліб закінчуються людськими жертвами.

Евакуацію цивільного населення з міста, яку організовували волонтери з підконтрольної території України, було призупинено ще в січні цього року після трагедії. Як повідомляла «Гривна», . Загинули декілька людей, серед них – і водій-волонтер.

Заклик до створення евакуаційного коридору

Про намагання створити «зелений коридор» для масової евакуації жителів Олешків на початку березня волонтерка Ксенія Архіпова. Вона виїхала з ТОТ ще у 2022 році й відтоді займається волонтерською діяльністю, зокрема, організовує безплатну евакуацію земляків.

На своїй сторінці в соцмережі вона написала:

«Зараз ведеться робота і переговори щодо можливості організації евакуації з міста Олешки великими автобусами за участі Червоного Хреста на підконтрольну Україні територію. Це може стосуватися всіх категорій людей без винятку:

– лежачих і тяжкохворих,
– літніх людей,
– дітей і сімей,
– чоловіків,
– чоловіків призовного віку,
– усіх, хто бажає виїхати.

На сьогодні у мене є список бажаючих, але він дуже невеликий – близько 20 осіб. Для того щоб евакуація була реально організована великим транспортом, необхідно розуміти реальну кількість людей».

Вона просить повідомляти їй про бажання евакуюватися. «Це не означає негайну евакуацію, але це дає можливість її організувати», – додала волонтерка.

Ксенія Архіпова також звертається до земляків із проханням писати запити про створення «зеленого коридору» з міста Олешки. Адже коли звертається одна людина – це можуть не помітити. А коли звертаються сотні й тисячі – це вже сигнал, на який змушені реагувати, наголошує вона.

Текст запиту та адреси, куди його відправляти, волонтерка додає у своєму .

«Якщо кожен із нас надішле хоча б одне звернення, це може стати реальним кроком до створення евакуаційного коридору і порятунку мирного населення», – пише Ксенія.

У тексті запиту зазначено, що ситуація в Олешках – критична, місто опинилися в умовах повної ізоляції, немає ліків та їжі. Основні дороги заміновані, виїзд у бік підконтрольної Україні території фактично неможливий. Єдиний шлях порятунку для цивільних – це погоджений «режим тиші» для виїзду в бік Скадовська й Генічеська з подальшою можливістю виїзду на підконтрольну територію через треті країни.

Окупанти можуть влаштувати теракт

Судячи з коментарів під дописами Ксенії Архіпової, багато людей бояться виїжджати з окупованих Олешків. Називають декілька причин.

По-перше, не можуть поїхати, покинувши тварин. Адже якщо кота чи невеликого собаку ще вдасться якось вивезти, то з вівчаркою в автобус навряд чи пустять, тим паче якщо таких великих тварин декілька…

По-друге, бояться того, що їх чекає на підконтрольній частині України: де вони будуть жити, де брати гроші тощо.

Але головна причина – страх, що окупанти влаштують провокацію, удар по евакуаційній колоні. Такі думки небезпідставні, оскільки окупаційна влада вже знає про намагання українських волонтерів вивезти олешківців.

«Окупаційний «голова» Олешківського району Руслан Хоменко заявив, що неможливо евакуювати місто, через заміновані дороги. Одним словом, окупанти не дадуть безпечно евакуюватися людям», – пишуть у коментарях.

У місцевих телеграм-каналах окупаційна влада вже публікує повідомлення про те, що буцімто цю евакуацію Україна організовує з однією метою – «завдати удару по скупченню людей».

Скриншоти з окупаційних пабліків

Тож навіть якщо за сприяння міжнародних організацій таки вдасться домовитися з країною-агресором про «зелений коридор» для жителів Олешків, навряд чи багато людей ризикнуть ним скористатися. Бо, на жаль, знають, чим це може закінчитися.

• Олена: «У мене в Великих Копанях залишився брат. Йому вже майже шістдесят років, дуже хотілось би, щоб він зміг вибратися звідти. Але запит подавати не буду, ніколи не повірю раші. Іловайський коридор ми вже бачили. І по колонах біженців у 22 році вони стріляли».

***

• Надія: «Я чомусь боюсь тих коридорів. Хіба оркам є віра? Скільки вже розстріляних тих коридорів. Треба якось через грьобану рашу в Білорусь, але як? Вони ж, суки, не випускають. Замкнуте коло, бідні наші люди». 

Головне фото створене за допомогою ШІ

Джерело –