У ворожій блокаді на дачах у херсонських плавнях опинилися жінки з дітьми

2 года назад 0

Про страшну ситуацію, практично безвихідну, стало відомо із соцмереж. Заблокованими на дачах на острові в плавнях, що знаходяться на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини, опинилися 11 херсонців, у тому числі – 5 дітей. Люди практично виживають в жахливих умовах і молять про порятунок.
Крик душі жінки, що з двома дітьми опинилися у заручниках війни, оприлюднила на своїй сторінці у Фейсбук херсонка, яка знає заблокованих людей особисто.
“Обращаюсь ко всей мировой общественности!!!
Я, Екатерина Крупич, в настоящее время нахожусь с двумя детьми (возраст 11 лет и 4 года) на Левобережье, в дачном кооперативе Чайка-2, на Днепре. Мы находимся на островке на Днепре напротив Херсона. Мы сейчас как на линии фронта. С двух сторон летят пули и свистят грады. А мы посередине – в камышах.
Мы не успели вернуться в Херсон, потому что закрыли навигацию по Днепру, не предупредив людей заранее. Закрыли с 12 по 19 ноября. Но так и не открыли больше.
Наша жизнь под угрозой каждую минуту. Мы постоянно под обстрелами.
Света нет с 6 ноября. Вода есть с помпы. Тепла нет, потому что кондиционер. В домике +5Продукты заканчиваются. Соседка делится. Нас тут 11 человек, из них 5 детей.
Обстрел дач был 8 декабря и 14. Много дач пострадало. Выбиты окна, двери повылетали.
Это страх что было. Я думала всё, конец. В 50 метрах от нас сгорели 2 дачи. Еле потушили, чтоб дальше не пошло.

Мы уже теряем всякую надежду выбраться отсюда. Но так не может быть, чтоб никто и никак не мог нам помочь!
Спасите нас, умоляем вас!
Мой номер 099 41 28 123
“.
У коментарях люди дають різні “поради”: хто тікати у Олешки, хто – мужньо чекати на прихід ЗСУ. Багато людей відверто не розуміють, що робили жінки і діти у листопаді на дачах. Так чи інакше, ситуація катастрофічна і, якщо не буде знайдено шляху порятунку, то історія може мати дуже трагічний фінал. Надто вже багато загроз – від ворожих обстрілів до голоду. Дай Боже, щоб розголос привернув увагу тих, хто може допомогти не тільки словами підтримки.
Оксана МАКСИМОВА,