З херсонськими глядачами поділились секретами бігу

Другий день 22-ого міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» у Херсоні запропонував глядачам розмаїття форм і жанрів. Одними із гостей стали актори київського Малого драматичного театру.
На сцені 5 акторів, вони грають кавери відомих хітів і розмовляють…про біг. Ця вистава, яка більше схожа на концерт, у буквальному сенсі народжена карантином.
— Ідеї написати п'єсу не було, була ідея зробити виставу. Ми прочитали книгу Харукі Муракамі «Про що я говорю, коли говорю про біг». Я дуже надихнувся. Адже коли весь світ став на паузу, то нам всім так не вистачає руху, бігу кудись…
Чого хочеться мені? — руху, свіжого повітря, ритму. З цього бажання і виросло уявлення. У нас рух — це біг. Свіже повітря — прекрасна театральна тераса, у Херсоні це дворик театральний. Ну а ритм — наше музичне рішення, рок-н-рол, виконаний наживо , — каже режисер вистави та один із акторів Станіслав Весельський.
До речі, вистава має і суто практичну користь. За словами режисера, під час роботи над нею кілька людей по-справжньому захопились бігом. Ось вам і сила мистецтва!
У перервах між музикою, під яку глядачі буквально підтанцьовують, хлопці та дівчата зачитують уривки з тієї самої книги японського письменника. Біг – це не лише фізичні вправи. Бігти можна від одного захоплення до іншого, від однієї думки до іншої, поміж досягненнями, заради хвилин самотності. Бігти можна і від неприємностей, які все одно трапляються на життєвому шляху.
Протягом всього дійства на сцені ми бачимо і самого Харукі Муракамі. Їх втілюють одразу всі молоді актори — Христина Дейлік, Марія Моторна, Станіслав Весельский, Марія Чуприненко, Тимур Бурлака, Олександр Галафутник.
Це розповідь про рух автора по життю: від бару до письма, від письма до ультрамарафону. Розповідь дуже жвава, свіжа, пережита та пропущена через себе: « Ця історія не тягне на фінал, як буває в фільмах з Сильвестром Сталлоне. Це не та історія, а може й та? »
Усе залежить від сприйняття, кожен робить вибір сам. І кожен самостійно обирає – страждати від нескінченного бігу чи почати отримувати задоволення від подібних життєвих тренувань. Олена ПІМЕНОВА Фото автора