Заступник мера Херсону Володимир Пепель розповів про ЖКГ міста

Соцмережі та ЗМІ рясніють критичними висловлюваннями на адресу місцевої влади. Особливо дістається житлово-комунальному господарству:

«У Херсоні чинна влада відмовляється помічати проблеми ЖКГ», «соромно і бридко ходити брудними вулицями», «центр міста розмиється через витік з труб тисячі тонн теплоносія», – пишуть містяни. Як сприймає критику заступник Херсонського міського голови, що опікується питаннями ЖКГ Володимир Пепель? І чи сприймає?

У Херсонській міській раді змінилася структура. Не дуже зрозуміло, хто чим займається і за що відповідає. То в нас один департамент ЖКГ чи два?
Поки існує два департаменти – старий департамент житлово-комунального господарства, який проходить процес ліквідації, і новий, існуючий де-юре і де-факто  департамент міського господарства  в якому формується штат.

Департамент міського господарства займатиметься питаннями енергетики, житла, доброустрою та санітарного стану міста, до структури департаменту входитиме управління транспортної, дорожньої інфраструктури і зв’язку, екології, відділ з питань цивільного захисту населення, оборонної та мобілізаційної роботи, служби «Гаряча лінія».

Ви маєте досвід роботи у цій сфері — при Володимирі Сальдо були заступником Херсонського міського голови з питань ЖКГ. Досьогодні жили у Херсоні, бачили і стан міста, і яка прискіплива увага херсонців до роботи департаменту. Тобто, ілюзій бути не могло. Яким був ваш мотив — очолити сферу міського господарства зараз?
Звісно що ілюзій не було! На пропозицію Ігоря Вікторовича погодився не одразу, адже мав і роботу, і пристойну зарплату, і хороший колектив. Мені треба було подумати. Тож, на цю посаду прийшов свідомо, керуючись єдиним мотивом – вкласти своє вміння, досвід, працю у те, щоб налагодити якісну роботу одного з найважливіших секторів. Налагодити роботу, а не займатися популізмом. У цьому плані ми з міським головою абсолютно сходимося. І в нього і в мене підхід «із сьогодні на вчора».

Стосовно стану міста… нічого нового чи невідомого не скажу – місто елементарно не прибиралося. Буквально сьогодні зранку на плановій зустрічі з підлеглими я казав: «Колеги, будь-яка господиня бодай двічі на рік робить генеральне прибирання в домівці, у проміжках просто підтримує порядок. Ну немає у нас можливості, наприклад, зробити капітальний ремонт у цьому кабінеті. Але ж ми можемо тут підфарбувати, там побілити, прибратися, щоб було затишно – чи то у кабінеті, чи у вашій домівці».

Є певні труднощі з ліквідацією департаменту ЖКГ і відкриттям нового департаменту. Це ж треба отримати печатки, зареєструватися у казначействі, зайнятися штатом і т.д. На всі ці організаційні моменти я дав собі місяць, впорався за три тижні. Ну й пам’ятаєте, що рішення депутатів стосовно фінансування того самого доброустрою діяло до першого квітня? Вже середина квітня. При мінімальному фінансуванні на момент проведення тендерів у цей перехідний період ми маємо справлятися. На мій погляд, справляємось. Херсонці бачать як у кожному районі міста прибираються вулиці, забирається із прибордюрних зон багаторічне сміття.Я не кажу, що одні мають рацію, а інші ні, абсолютно! І то правда, й інше не брехня. Просто одні робітники, як Ви кажете, дбайливі, а інші не так щоб. У деяких стосовно роботи така установка: вийшов з восьмої до п’ятої, в кінці місяця зарплату отримав, а там трава не рости. Вона, правда, росте. Такий от невеселий каламбур. Розуміючи, що повноцінний робочий процес треба налагоджувати, я приділяю йому особливу увагу. Бо  єдиний спосіб отримати результат, на який розраховуєш – контролювати виконання даних тобою завдань.

Наприклад, дороги. З міськради я виїжджаю о восьмій вечора, але не додому їду, а перевіряти хід виконання моїх доручень. Тоді вже додому. Вдома у телефонному режимі порівнюю подану мені інформацію з тим, що побачив сам. Так мотивую працювати підлеглих.
Загалом, до 30 квітня плануємо прибратися на магістральних вулицях Шуменського, Житлоселища, ХБК, Таврійського, Острова, всюди, де ходить громадський транспорт. Після свят перейдемо на умовно другорядні вулиці.

Так, звісно цю роботу видно. Але ж не можна сказати, що вона повсюдно робиться добре – у соцмережах обговорюють недбайливих робітників, які підмітають, а бруд біля бордюрів залишають.
Серед сумного – виконання робіт дідівським методом: лопату в руки і … бери побільше, кидай подалі. Але ми уклали договір на постачання трьох одиниць техніки, тож робота йде веселіше.

Що за техніка? Вона нова?
Техніка, що займається прибиранням проїжджої частини. Не нова, але й не зношена. Це два дорожніх пилосмоки Johnson і підмітально-прибиральна машина Scandia. Є домовленість з власниками техніки, що ми цілий місяць користуватимемося нею фактично безплатно. Чому фактично, тому що згідно з договором оренди, ми платимо всього одну гривню. Це дуже для нас непогано!

Що стосовно ремонту доріг? Зима була не так щоб сильно морозна, вибоїни подекуди ще з минулого сезону.
Стосовно доріг… на жаль, нас можуть критикувати й критикують, напевне, правильно. Але, для капітального ремонту потрібні капітальні фінансові засоби. Яких поки що немає (пам’ятаємо про обмежений бюджет). Наразі міський голова з управлінням фінансів працюють над отриманням кредиту для такого виду робіт. Тож, відмовок не буде, знайдемо можливості, дороги зробимо.

З нашого боку у короткостроковій перспективі – зробити дороги максимально проїзними. Під ті фінанси, що є, ми вибрали 6-7 об’єктів на зразок площі Перемоги, робиться відповідний проєкт. Деякі об’єкти плануємо відпрацювати через тендер методом «Від проєкту до реалізації». Це має бути велика фірма з хорошою базою, яка проведе аналіз, спроєктує, прокладе інженерні мережі, виконає дорожні роботи і т.д. Таким чином ми уникнемо перекладання відповідальності на іншу структуру, бо все буде в одній організації.

Дві третини житла в Україні побудовано до 70-х років минулого століття. Понад третину житлових будинків потребують капітального ремонту. Більше третини котлів, що забезпечують теплом багатоквартирні будинки, застарілі та енергомісткі. Газ, що сьогодні дістається Україні недешево, вилітає в повітря. Комунальна інфраструктура зношена більш ніж на 60 %. П’ята частина теплових мереж перебуває в аварійному стані – це дані по Україні. Наскільки вони корелюються з Херсоном?
Це наша об’єктивна реальність.
У 2014 році, коли я працював директором «Херсонтеплоенерго», Міжнародний банк реконструкції та розвитку дав нам кредит на суму 22 мільйони доларів. Ці гроші спрямовуються на заміну теплотрас, модернізацію котелень, котлів, для встановлення у великій котельні на Шуменському ІТП ( індивідуальний тепловий пункт, — ред. ), інші роботи. Завдяки цим коштам на житлових будинках встановили 140 лічильників теплової енергії. Мешканці будинків отримали можливість сплачувати за фактично спожиті послуги.

Зараз у Херсоні не працюють більше 100 ліфтів. Пенсіонерів, людей з інвалідністю чи матусь із дитячими візками у багатоповерхівці вже навіть незручно приводити у приклад, це вже було. Але ж не спрацювало, ліфти стоять.
По-перше, поясню, чому ліфти стали. Коли ліфт відпрацює 25 років, він потребує систематичної перевірки і капітального ремонту. Експерт має дати позитивний висновок, у паспорт ставиться відмітка і ліфт продовжує працювати далі, але не більше 3-4 років. Через цей проміжок часу цикл повторюється. У Херсоні 1405 ліфтів, вони вже відпрацювали й 25 років, й цикл ремонтів відбувся не один. Щорічно для їх капітального ремонту з бюджету ЖКГ виділяється 70 млн грн. Бюджет ЖКГ цьогоріч 296 млн грн. Фактично, майже ? йде на капремонт ліфтів. Висновки можна зробити самим.

З іншого боку, у Херсоні близько 60% ОСББ. Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Вдумайтеся у кожне слово визначення. Співвласники будинків . Люди приватизували не тільки квартири, а й дах, сходи, стіни, інженерні мережі, ліфти. Я живу у приватному будинку, в якому так само є і дах, і стіни, і комунікації, ще й огорожа. Я так само працюю, так само сплачую податки. Тільки з моїх податків у багатоквартирному будинку дах ремонтують, а я сам ремонтую свій дах. І мережі собі ремонтую своїм коштом. В багатоквартирних будинках мережі ремонтують за мій рахунок. От чому така дискримінація людей, що проживають у приватному секторі?  Приватизовані багатоповерхівки — це така сама приватна власність, про яку мають дбати її власники.

Ми розробляємо нову програму розвитку житлово-комунального господарства міста і вже цього року плануємо працювати за однією її частиною — програмою співфінансування. З часом прийдемо до того, що капітально ремонтуватимуть ліфти ОСББ, а органи місцевого самоврядування за бюджетні кошти будуть займатися питаннями модернізації, або заміни старих ліфтів на нові. Заміна ліфтів на нові — це 25 років безперервної роботи. Якщо модернізація —16-18 років. Погодьтеся, це вигідніше, ніж капремонт кожні чотири роки. Наголошую, що стосовно допомоги людям, які мешкають у багатоповерхівках — немає ніяких питань! Але це має бути допомога розвитку, не інакше.
З цікавого — ліфтові організації мають договори не з міськвиконкомом, як це було раніше, а безпосередньо з ОСББ або керуючими компаніями. Люди сплачують за послуги з обслуговування їм, а питання задають нам.

До уваги херсонців: ПАТ «Херсонліфт» опублікував перелік ліфтів, термін експлуатації яких закінчується у І кварталі 2021 року
У коментарях на сторінці ПАТ «Херсонліфт» у Фейсбук роз’яснюють стосовно оплат:  

відповідно до п. 2.3 Наказу №369 від 09.11.2006 р. Міністерства ЖКГ, вартість технічного обслуговування не включає суми витрат на роботи капітального ремонту, передбачені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 N 150 «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд», зареєстрованим Міністерством юстиції України 21 серпня 2004 року.  

І далі, відповідаючи на запит: за N1046/9645. У Вашого ліфта закінчився термін експлуатації, він потребує капітального ремонту для подальшої безпечної експлуатації.  Фінансування капітальних ремонтів проводить балансоутримувач.

Про які суми йде мова? Тобто, що скільки коштує?
Щоб знати, що скільки коштує і хто яку роботу має виконувати, мешканці багатоквартирних будинків в обслуговуючого ліфти підприємства повинні запросити калькуляцію.Кредит потрібно віддати до 2031 року, там був дуже вигідний відсоток – 2,2-2,1 кредитної ставки. Тож, на сьогодні питання сектору житлово-комунального господарства ми можемо вирішувати таким ось чином: кредити, інвестиції, гранти, державні програми.

Ну, ось, наприклад, у розділі «витрати» є такі пункти, як матеріали, що це за матеріали, є пункт ППР ( планово-попереджувальний ремонт, — ред ). Тобто, це має бути настільна книга голови ОСББ. Кожен мешканець будинку має знати, скільки коштує одна його поїздка на ліфті, що входить у її вартість і що, збираючи гроші, ліфтовик повинен зробити. До калькуляції додається пояснювальна записка з посиланнями на нормативні акти.

Що все ж таки буде з тими ліфтами, які стоять?
Є титульний список і є рішення виконкому. Однак, там замовником зазначається департамент ЖКГ, а він у стані ліквідації. І справа не у бюрократії, як можуть подумати – казначейство не виділить кошти ліквідованому підприємству. Тому, на засідання виконкому, яке відбудеться 20 квітня, виносимо проєкт змін до рішення, щоб замовником зазначався департамент міського господарства. Далі оголошуємо тендера і дамо рішенню хід. Водночас формуватимемо кошторис, щоб вже на 21 травня запустити програму співфінансування.

На сайті Херсонської міської ради розміщена «Комплексна програма ефективної роботи та реформування житлово-комунального господарства міста Херсона». Так ось, на 2018-2022 роки розроблена міська цільова програма боротьби з карантинними бур’янами. Хащі амброзії вказують на те, що ця програма не ефективна. Вона підлягатиме корекції, чи департамент відпрацьовуватиме її як і вказано – до 2022 року?
Почну з того, що міська рада не може купувати будь-які розчини на власний розсуд. Є перелік вимог, які ми маємо дотримуватися при виборі препаратів для боротьби з карантинними бур’янами. Проблему з амброзією розуміємо і шукаємо найефективніші засоби. Яким чином шукаємо? Запитуємо у колег з інших областей про їхній досвід і результат боротьби з бур’янами. Зараз розглядаємо «Амбростоп». У цього засобу є хороші відгуки і висновки Держпродспоживслужби, які відповідають вимогам. Остаточного рішення ми ще не прийняли.

Так само до 2022 року діє Програма поетапного відселення мешканців житлових будинків «гнучкої» конструктивної схеми та аварійних житлових будинків у Херсоні. Програма діє з 2017 року. На папері чи за фактом?
Реально ця програма не діє. Поясню чому: програма була розрахована на співфінансування міста, області і держави. Що стосується держави, на сьогодні цей проєкт закритий, співфінансування нема. Без державної підтримки ми не впораємося. Але це не означає, що ми просто нічого не робитимемо, навпаки, шукаємо шляхи розв’язання проблем херсонців, що живуть в будинках «гнучкої» схеми. Один з таких шляхів — залучення інвесторів.

Такі будинки інвесторам можуть бути цікаві тим, що зазвичай розташовані у спальних районах, під них відведені земельні ділянки і що важливо – підведена інфраструктура. Тобто, інвестору не потрібно буде оформляти землю, вирішувати питання з отриманням технічних умов в усіх інстанціях і тому подібне. Вже все є.

На мій погляд, цікавим рішенням може бути «револьверний» спосіб. Тобто, модернізувати один будинок, відселити туди людей, а звільнений від мешканців будинок віддати інвестору. Насправді, це не зовсім моє питання, швидше мого колеги з УКБа ( управління капітального будівництва, — ред. ), але проблема обговорюється, ніхто людей сам на сам з нею не залишить.

Спілкувалася Елла Стефанова