Зміни у трудовому законодавстві, які діятимуть під час воєнного часу

24 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
Зміни на період дії воєнного стану:
1. Укладення трудового договору:
— форма трудового договору (усна/письмова) — за згодою сторін;
— випробувальний термін — можливий для будь-якої категорії працівників;
— нова підстава укладання строкових трудових договорів — на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника;
2. Переведення:
— на іншу роботу — без згоди працівника;
Підстава — для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей.
— заробіток — не нижче середнього на попередньому місці роботи;
— неможливо без згоди переведення в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії.
3. Зміна істотних умов праці:
— двомісячний строк попередження — не застосовується.
4. Звільнення за ініціативою працівника:
— розірвання трудового договору — без двотижневого строку попередження;
Підстава — ведення бойових дій в районах розташування роботодавця та загроза для життя і здоров'я працівника.
Винятки:

• примусове залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу;

• залучення до виконання робіт на об'єктах, віднесених до критичної інфраструктури.

5. Звільнення за ініціативою роботодавця:
— допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (виключення відпустка у зв'язку вагітністю та пологами та відпустка для догляду за дитиною);
— дата звільнення — перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності або після закінчення відпустки;
— згода профіспілки не потрібна;
Виключення — звільнення працівників, обраних до профспілкових органів.
6. Час роботи:
— нормальна тривалість роботи — до 60 годин на тиждень (зазвичай — до 40), скорочена — до 50 (зазвичай — від 24 до 36);
— робочий тиждень (5 або 6 днів) — встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями;
7. Час відпочинку:
— щотижневий безперервний відпочинок — можуть скорочувати до 24 годин (зазвичай — не менше 42);
— не скорочується на одну годину робочий день напередодні святкових і неробочих днів;
— не обмежується максимальна тривалість робочого дня напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні (зазвичай — не більше 5 годин);
— не застосовуються граничні норми надурочних робіт;
— не переносяться святкові і неробочі дні у разі їх збігу з вихідним днем;
— не переносяться вихідні і робочі дні з метою оптимального використання святкових і неробочих днів;
8. Кадрове діловодство та зберігання архівних документів:
— здійснюється на розсуд роботодавця виключно в районах активних бойових дій з дотриманням таких умов:

• достовірний облік виконуваної працівником роботи;

• облік витрат на оплату праці.

9. Робота в нічний час:
— вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота залучаються лише за їх згодою;
— не застосовується скорочення робочих змін у нічний час.
10. Праця жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) дозволена:
— на важких роботах;
— на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці;
— на підземних роботах.
11. Працівники, які мають дітей старше 1 року, можуть залучатись до:
— нічних і надурочних робіт,
— робіт у вихідні, святкові і неробочі дні,
— направлятися у відрядження
за їх згодою.
12. Оплата праці
— може бути призупинена у разі неможливості виплати через воєнні дії;
— обов'язок роботодавця — вжити всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівника на своєчасне отримання заробітної плати;
— звільнення роботодавця від відповідальності за порушенні строків виплати заробітної плати — лише якщо останній доведе, що це порушення сталось внаслідок ведення бойових дій або внаслідок інших обставин непереборної сили;
— звільнення від відповідальності не звільняє від обов'язку виплати заробітної плати;
— момент виплати — відновлення діяльності підприємства.
Тобто на роботодавця поклали обов'язок вжити всіх заходів для виплати заробітної плати і обов'язок доведення, що всі заходи ним вжито і невиплата сталася внаслідок ведення бойових дій.
13. За ініціативою роботодавця може бути призупинена дія окремих положень колективного договору.
14. Відпустки:
— щорічна основна — 24 календарні дні;
— у разі залучення працівника до виконання робіт на об'єктах віднесених до критичної інфраструктури — обов'язково надається:

• відпустка у зв'язку вагітністю та пологами;

• відпустки для догляду за дитиною;

— за свій рахунок може надаватись без обмеження тривалості.
15. Призупинення трудового договору
— тимчасове звільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором;
— не тягне припинення трудових відносин;
— відшкодування зарплати та всіх виплат працівникам покладається на державу — агресора.
16. Звільнено роботодавців від відрахування коштів профспілкам.
За інформацією ЛІГА.ЗАКОН