День, що буває раз на чотири роки: 16 років тому не стало Олександра Береша

За його виступами захоплено дивились спортивні фанати зі всієї України, а херсонці особливо захоплювались Олександром, адже «він наш». Саме так про нього казали тут. На Олімпійських іграх в Афінах 2004 року він мав бути фаворитом змагань. Але не судилось: 29 лютого 2004-го він загинув в автокатастрофі. Втім, своє золото Афін Олександр Береш таки виборов. 

Зірка спортивної гімнастики

Олександр Береш народився у Первомайську Луганської області. Перші кроки у спортивній гімнастиці він зробив саме там. Згодом переїхав тренуватись до Херсона: тренера Олександра Ігоря Писаренка запросили до Херсонського спортивного інтернату на посаду старшого тренера, після чого він покликав Береша із собою. У Херсоні Олександр швидко прижився і за рік занять у шостому класі потрапив у резерв збірної України. У 17 років дебютував у її основному складі. Під керівництвом Ігоря Коробчинського завоював ряд нагород на чемпіонатах Європи, світу та Олімпійських іграх.

Олександр Береш у складі збірної України  Фото з відкритих джерел

Олімпіада-2000 у Сиднеї принесла Берешу «бронзу» в абсолютній першості та «срібло» командних змагань. На Олімпійських іграх 2004 року в Афінах Олександр був одним із фаворитів. 

Трагедія напередодні Олімпійський ігор

Життя Олександра обірвалось внаслідок жахливої автокатастрофи 29 лютого 2004 року — в день, який трапляється раз на чотири роки. Ввечері того дня Олександр разом із товаришем зі збірної Сергієм Вяльцевим на автомобілі Peugeot 307 повертався до Києва з олімпійської бази у Конча-Заспі, де був у гостях у свого друга. Під час виїзду на Обухівську трасу машина Береша потрапила в аварію, зіткнувшись із BMW 740 з номерами Верховної Ради України. За кермом була Наталя Мартинюк, донька тодішнього першого заступника Голови Верховної Ради, комуніста Адама Мартинюка. Вже за три дні тодішній заступник міністра внутрішніх справ Петро Коляда заявив, що ДТП сталося з вини Олександра. Втім, судом було встановлено, що винуватцем аварії став водій BMW Сергій Антонюк, якого засудили на 5 років за убивство, але вдова Олександра — Світлана Береш — не отримала ані компенсацій, ані вибачень за звинувачення, ніби він сам був винен в аварії. Варто додати, що вироку передували численні звернення Світлани, яка не один рік оббивала пороги різних інстанцій в надії знайти справедливість.

Омріяне «золото» Олімпійських ігор

З 2005 року у Херсоні та Первомайську проводився турнір зі спортивної гімнастики пам’яті Олександра Береша. Ідейними натхненниками турнірів були і залишаються вдова Олександра Світлана та його друзі.

Світлана Береш  Фото ІА «ПІК»

Спочатку турнір проводився двічі на рік: у день народження Береша (12 жовтня) у Первомайську та у день смерті (29, в невисокосний рік — 28 лютого) у Херсоні. Проте, у зв’язку з російською окупацією Первомайська, турнір там не проводиться після 2013 року. В Херсоні турнір проходить щороку. 

Лого турніра імені Олександра Береша

Також у Херсоні в мікрорайоні Таврійський з’явився сквер імені Олександра Береша — із затишними галявинками та спортивними знарядами для тренувань. Створення скверу стало можливим завдяки громадській організації «Ми — херсонці!», благодійного фонду імені Олександра Береша за підтримки Британської ради. 

Сквер імені Олександра Береша

Омріяне «золото» Олімпійських ігор Олександр Береш завоював. Саме йому присвятив свою золоту олімпійську нагороду  Валерій Гончаров  — він виборов її саме в Афінах 2004 року у вправах на брусах. 

Ми пам’ятаємо про видатного херсонця і дуже радіємо, що пам’ять про нього продовжує жити.