Стародубцева: Можливо, пізніше усвідомлю, що я накоїла

Українська тенісистка Юлія Стародубцева в другому раунді Ролан Гаррос у впевненому стилі переграла переможницю юніорського Вімблдону Анастасію Потапову – 7:6 (7:4), 6:2 і оновила свій найкращий результат на мейджорах.

Майже одразу після матчу журналіст Чемпіона Ігор Грачов поспілкувався з 25-річною тенісисткою з Каховки.

– Юліє, які відчуття від  першого в кар'єрі виходу до третього кола турніру Grand Slam?
–Я досі цього не розумію. Ще не встигла сказати собі: "Я – молодець" (сміється). Можливо, ввечері видихну і нарешті усвідомлю, що я накоїла.

Здається, все пішло добре вже з першого гейму.
– Навіть зі стартового розіграшу. Він був довгим, і я його виграла – це дало мені впевненість. Як часто буває, суперниця трохи її втратила. І гейм завершився моїм брейком.

–  Ключовий момент першого сету – середина тай-брейку?
– Так, особливо важливим був розіграш на її подачі за рахунку 3:3. Вона вийшла до сітки, а я вгадала напрямок і зіграла по лінії, обвівши її. Думаю, саме цей м'яч сильно вплинув на підсумок сету.

–  Вітер позбавив Потапову її головних козирів – гострих переводів і агресії. Погоджуєшся?
– Так, вітер створював дуже складні умови. Міг два гейми не дути взагалі, а потім різко почати заважати поривами. У таких умовах треба було якісно оборонятися. До речі, цікаво було б дізнатися, скільки в мене невимушених помилок – цим компонентом я сьогодні цілком задоволена (27 проти 46 у суперниці – прим.).

–  Гучне вболівання на сусідніх кортах не відволікало?
– Не можу сказати, що сильно заважало, але кілька разів ловила себе на тому, що звертаю на це увагу. Було дуже голосно, доводилося повертати фокус на свій корт.

За п'ять матчів тут, а з парою – шість, було видно, що ти у відмінній фізичній формі.
– Я багато над цим працювала. У грудні на передсезонці були дуже важкі, виснажливі тренування. Потім я змінила тренера з фізпідготовки, й, по суті, пройшла ще одну передсезонку – вже з новим фахівцем. Дуже багато бігали, але мені це навіть сподобалось.

–  У наступному колі на тебе чекає "бігунок", як ти – Жасмін Паоліні.
– Мені не так багато хто імпонує серед суперниць, але Паоліні та Мухова – мої найулюбленіші гравчині. Дуже цікаво буде зіграти з італійкою. Можна сказати, у нас схожі стилі. До того ж, зараз вона – фіналістка минулорічного Ролан Гаррос, де її зупинила Швьонтек.

–  Думаєш, є шанс зіграти на "Філіп Шатріє"?
– Якщо пощастить. Я, звісно, обожнюю великі арени, але мені здається, нас не поставлять на головний корт.

–  Вперше в кар'єрі ти готуватимешся до третього кола мейджору. Плануєш щось змінити в підготовці?
– Ні. Сьогодні – відпочинок, а потім, як завжди: тренування під майбутню суперницю, робота над тим, що може допомогти. Але загалом нічого кардинально не змінюватиму.

А гра в парі – це плюс чи зайве навантаження?
– Ох, я навіть трохи забула, що ще пару граю (сміється). Насправді, вчорашній матч у парі забрав багато сил: три сети, я добряче втомилася. Але сьогодні добре виспалася й почувалася свіжою. Взагалі я дуже люблю грати парні матчі, хоча довгий час цього не робила.
Через брак практики не дуже допомогла партнерці – зіграла, скажімо так, посередньо. Але в майбутньому хочу частіше виступати в парі – на мій погляд, вона більше допомагає, ніж шкодить одиночним виступам.

–  І наостанок: мені Сорана Кирстя телефонувала, питала, де її подарунок.
– А-а, він уже в дорозі! Сорана – класна дівчина, мій тренер з нею товаришує. Планую запросити її на вечерю. Якщо погодиться – це буде моя подяка за "лакі-лузера" і шанс опинитися там, де я зараз є.