Что говорят херсонцы о европейских ценностях

3 года назад 0

На сьогодні усе більшої актуальності набуває питання впровадження європейських цінностей у сучасному українському суспільстві.

Думку про те, що сучасна Україна трансформується, відбувається зміна ціннісних систем, зустрічаємо дуже часто. Та наразі активно говорять і про орієнтацію на європейську шкалу цінностей, про моральне оздоровлення суспільства та зростання культури громадськості. 

«Херсонские вести» вирішили розібратися, що ж херсонці, і не тільки, вкладають у поняття «європейські цінності» та які шляхи інтегрування у європейський простір пропонують.

Європейські цінності «по-херсонськи»

«Поняття європейських цінностей, у моєму розумінні, є тотожним цінностям загальнолюдським! Важко розглядати їх за географічним принципом… яка різниця, де ти живеш, яку релігію сповідуєш, головне жити за своїм внутрішнім статутом» , – розповідає Євгенія Ірклій, викладач кафедри мовної освіти Херсонського державного університету.

«Свою «європейську пропаганду» (ред. – а викладає Євгенія англійську мову) розповсюджую серед близьких, друзів та студентів. Маю надію, що це дасть результат», – додає молодий викладач.

Ось що говорить із цього приводу Влад Чабаненко, активний у Херсоні музикант та співак: «Я, чесно кажучи, не знаю, що таке «європейські цінності». Чому не канадські чи австралійські? Цінності у кожної людини свої. Територіальна ознака не має значення, просто є розвинути люди та недорозвинуті ». Хлопець додає: «Я просто не маю звички смітити у маршрутках, викидати сміття з вікна та гидити у під’їздах».

«Якщо зібрались у Європу, то маємо бути готові поважати всіх і кожного, незалежно від віку, статі, раси чи віросповідання» , – розповідає Вікторія Срібна, колишня студентка факультету філології та журналістики ХДУ, що наразі мешкає в Італії.

«Європейські цінності – це свобода вибору…» – пояснює дівчина, – «…це здатність реалізуватись для кожного, це повага до ближнього, достойна старість, це можливість розвиватися, розправити крила, це щастя в очах перехожих та, врешті-решт, це чисті вулиці».

«Херсонские вести» розпитали й Олег Філіпа, жителя м. Кременчук, що на Полтавщин і, про його розуміння «європейських цінностей». Чоловік – один із організаторів осіннього Чучупака-фесту. «Життя людини – найвища цінність. Та це власне і є європейська цінність. Необхідно бути порядним, дотримуватись домовленостей», – пояснює пан Олег.

Спитали й думки експерта в історичній галузі – Антона Твердовського. Хлопець вже не один рік займається науковою та громадською діяльністю, постійно їздить у зону АТО. Антон говорить: «Насамперед це цінності демократичної держави та відкритого суспільства, в якому громадянин може почувати себе впевнено, вільно висловлюючи свої думки, відстоюючи свою позицію, захищаючи свої права та взагалі реалізуючи себе…».

На його думку, тоталітарне комуністичне одержавлення громадських інститутів протягом понад 70-ти років спотворило всю сутність інституту громадськості та завадило реалізації довготривалого партнерства держави і суспільства. «Наслідки цього у нашому з вами сьогоденні», – пояснює Антон, – «…важливо усвідомлювати, що західні демократії та традиції на рівні цінностей і ментальності суспільств пройшли тривалий шлях еволюції, який тривав сотні років. Україна ж тільки починає цю дорогу… Проте зараз «історичний час» дуже інтенсифікувався. А тому все у наших з вами руках!».

Херсон – європейський? Чи може є варіанти…

«На жаль, назвати Херсон європейським містом наразі не можу!» , – пояснює викладач Євгенія , – «…багато питань і до громадян, і, звісно, до тих, хто займає керівні посади. Важко за короткий термін змінити те, що пропагувалось як норма протягом багатьох десятиріч…менталітет – штука серйозна, і не піддається швидкій корекції».

На запитання, чи «Херсон – європейський», музикант Влад відповідає: «Що ж стосується Херсона, то місцеві – свині. Та, власне кажучи, ми живемо у свинарнику…Та, навіть, якщо ми вступимо у ЄС, бути свинарником місто не перестане».
«Треба у першу чергу реанімувати економіку. Коли людина ходить голодна та боїться ступити крок, то вона стає злою і тут уже не до високих матерій. У забезпеченої людини усе добре: їй не потрібно тирити люки та бити дружину», – пояснює Влад.

«Важко однозначно відповісти на питання, чи Херсон – європейський», – відповідає історик Антон. Та додає: «Очевидно, що нам усім у багатьох сферах бракує «європейськості», однак не закономірно. Головне, що у нас не виникло «ціннісного вакууму». А для «європеїзації» потрібен час та зміна поколінь і, звісно, багато щоденної копіткої праці…».

«Особисто для мене…», – говорить Антон, – «…дуже показовим стало 8 травня – Memory day (День пам’яті). У європейській історичній та культурній традиції у цей день вшановують пам’ять усіх жертв та загиблих у Другій світовій війні. Повернувся із відрядження, пройшовся містом та був приємно здивований, побачивши виставку у центрі та велику кількість людей із червоними маками на грудях… Так у своєму рідному місті я побачив, як Україна входить у європейський культурний простір».

«І останнє – хочеться всім побажати мирного неба над головою, сил та терпіння!», – завершує Антон.

Юлия Соломахина, "Херсонские Вести"