Служба зайнятості – партнер з працевлаштування, а не соціальна каса чи місце для відпочинку

2 недели назад 0

Сьогодні Уряд України планує реформувати ринок праці та загалом переглянути трудове законодавство. Змінити Трудовий кодекс пообіцяв і президент України. Новий кодекс про працю мають ухвалити до 1 січня 2020 року.

На службу зайнятості також очікують зміни, адже у Кабінеті міністрів планують передати сферу зайнятості в управління Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Такий законопроект найближчим часом можуть розглянути в парламенті.

У липні цього року Державну службу зайнятості (Центральний апарат) трансформували у Державний центр зайнятості, очільницею якого стала Ольга Макогон.

З Ольгою ми зустрілися на ярмарку вакансій «Kyiv Post Employment Fair», де служба зайнятості, спільно з іншими провідними іноземними та вітчизняними компаніями, презентувала свої вакансії.

В інтерв’ю Укрінформу Ольга Макогон розповіла про стан ринку праці та зміни, які очікують службу зайнятості.

— Пані Ольго, державна служба зайнятості долучилася нещодавно до ярмарку вакансій Kyiv Post. Чому важливі такі заходи?

— На сьогодні служба зайнятості хоче зайняти позицію, яку від неї особливо ніхто не очікував. Останнім часом я брала участь у багатьох заходах, і для мене великим здивуванням було те, що навіть HR фахівці не знають, які послуги вони можуть отримати від служби зайнятості. Тому ми вирішили вийти на відкритий ринок, взяти участь у ярмарку вакансій Kyiv Post, щоб на рівних запропонувати актуальні вакансії та познайомити суспільство з нашими послугами. Відтепер ми будемо більш проактивні – розкриватимемо наші можливості роботодавцям та тим, хто шукає роботу, просуватимемо офіційну зайнятість .

На ярмарку Kyiv Post співробітники Київського міського та Київського обласного центрів зайнятості презентували вакансії з бази даних служби зайнятості, а це реальна робота для спеціалістів ІТ, інженерів, лікарів, слюсарів, бетонярів та інших фахівців – із заробітною платою від 20 тисяч гривень у Києві та області. А в столиці є вакансії із заробітною платою понад 50 тисяч гривень. Навіть зараз, коли багато людей і роботодавців лише починають проявляти інтерес до служби зайнятості, нам є що запропонувати. Ми можемо стати надійним партнером з працевлаштування.

Яка наразі ситуація на ринку праці країни?

— Один із викликів сьогодення – неформальна зайнятість. Це дійсно дуже небезпечно, адже людина втрачає юридичний зв'язок із роботодавцем, соціальні гарантії . Ми працюємо за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Роботодавці офіційно сплачують ЄСВ. І якщо людина, яка зайнята неформально, самостійно не уклала договір про сплату таких внесків, вона втрачає можливість максимально використовувати ті послуги, які ми пропонуємо.

Інше питання — трудова міграція. Але не можна сказати, що причина лише в низькому рівні заробітної плати. Взагалі модель взаємовідносин між працівником і роботодавцем в Україні перебуває на стадії трансформації. Багато людей відчувають ризик невизначеності та втрату стабільності. Це також впливає на рішення поїхати працювати за кордон. Президент заявив, що має бути ухвалений новий трудовий кодекс. Нова модель взаємовідносин між працівником і роботодавцем вплине і на сферу зайнятості та діяльність служби.

— Який рівень безробіття в Україні і чи знижується він?

— Рівень безробіття знижується, зокрема і завдяки державній службі зайнятості. З іншого боку, самі громадяни почали займати більш активну позицію. Усі навколо можуть допомогти, підтримати, але ніхто не візьме відповідальність за вирішення питання власного працевлаштування. Державна служба зайнятості максимально сприяє людині, але останнє слово саме за клієнтом.

Певним чином зниження рівня безробіття пов'язане із трудовою міграцією, адже велика кількість людей виїжджає на заробітки до інших країн. Це комплексне питання, але статистично рівень дійсно знижується.

У дискусіях про ринок праці я б радила говорити не про зниження рівня безробіття, а про підвищення кількості легально зайнятого населення. Це найголовніший і найбільш об'єктивний критерій. Коли збільшується кількість зайнятого населення, коли знижується показник неформально зайнятого населення, коли на ринок праці повертаються люди, які були в тіні або взагалі не були активними, це і є найкращий показник економічного зростання, а не формальне зниження рівня безробіття.

Говорячи про потреби на ринку праці, кого сьогодні шукають роботодавці?

— Якщо говорити про регіони, то потреби різні. Якщо в цілому – то все більший попит на технічні та технологічні сфери діяльності. Усе менше попиту на фахівців гуманітарної сфери. Усі роботодавці, які звертаються до нас і до приватних агенцій, говорять саме про пріоритет робітничих, технічних і технологічних професій.

Ми ведемо облік найбільш популярних професій серед роботодавців і тих, які мають найбільш високий рівень заробітної плати. Іноді я дивуюся, наприклад, водій сучасних тракторів та агромашин може заробляти і 30, і 50 тисяч гривень, але про це ніхто не знає.

У нашій базі ви можете побачити вакансії для інженера, технічного спеціаліста — від 20 тисяч гривень. Там достатньо високі вимоги, вимагається знання іноземної мови. Головне, що в Україні, особливо у столичному регіоні, є конкурентні та привабливі пропозиції для роботи. Насправді це руйнування шаблонів, коли технічний спеціаліст може отримувати більше за керівника в офісі.

Не раз чуємо, що службу зайнятості сприймають як «біржу» для отримання коштів. Як подолати цей стереотип?

— Насамперед, треба з'ясувати, яка мета в людини. Якщо знайти роботу, то вона її буде шукати і докладати для цього максимум зусиль. Служба має бонус у вигляді соціальних виплат, але прикро, що до цих коштів ставляться не як до ресурсу для власного розвитку, а як до способу займати пасивну позицію і перекладати на інших відповідальність.

Об'єктивна вимога сьогодення: або ти працюєш, або випадаєш із суспільного життя. І мені здається, що краще працевлаштовуватися на проміжну роботу. Ти розумієш, що вона не зовсім відповідає твоїм потребам, але можеш продовжувати шукати. Поки працюєш – не втрачаєш кваліфікацію, навичок спілкування, обізнаності в сучасних технологіях, які використовуються. Зрештою, ти активний член суспільства, який працює, заробляє і сплачує податки. І це звучить гордо і в рази краще, аніж “соціальний утриманець”.

Мені здається, що зміна психологічного ставлення до послуг служби зайнятості буде для нас найважчим завданням, навіть складнішим, ніж розроблення змін до законодавства, адже за ці роки люди звикли, що служба – це “біржа”, “каса”, все що завгодно, але не партнер. І не треба говорити, що державна установа не може надавати якісні послуги! Вона може їх надавати, але за чіткими правилами, коли кожна зі сторін має як права, так і зобов'язання.

Пані Ольго, розкажіть, які послуги ви надаєте безробітним та шукачам роботи?

— До нас може звернутися будь-який громадянин України. Ми розповідаємо про наявні вакансії, проводимо спеціальні тренінги, допомагаємо пройти профорієнтаційні тести, підготувати резюме і пройти співбесіду. У службі зайнятості є власна профорієнтаційна платформа для розвитку кар’єри, а онлайн-курси та тестування можна пройти прямо в смартфоні.

Для безробітних, окрім загальних послуг, ми пропонуємо можливість перенавчитися, підвищити власну кваліфікацію, пройти стажування в роботодавців. Перелік послуг для безробітних значно більший, аніж у цілому для шукачів роботи.

Ми також надаємо послуги для роботодавців. Це підбір працівників, допомога в складанні й заповненні вакансій. Для них ми плануємо запровадити електронну звітність. Роботодавці часто скаржаться на те, що змушені заповнювати багато адміністративних паперів. Нещодавно ми приступили до розроблення нових форм звітності з електронним інтерфейсом. Вона буде зручною для заповнення, а головне – займатиме мінімум часу. Крім цього, наш пріоритет – електронні сервіси, насамперед, оформлення резюме за єдиним стандартом. Мені б хотілося, щоб ми запровадили онлайн систему складання резюме на кшталт Europass.

— Чи співпрацює служба зайнятості з іншими онлайн сервісами пошуку ?

— Чомусь вважається, що ми конкуренти. Насправді це не так. Відверто кажучи, ми жили паралельним життям. Зараз ведемо перемовини з декількома пошуковими порталами, щоб запропонувати спільні послуги для роботодавців і шукачів роботи, а також щоб співпрацювати при аналітиці ринку праці.

Існує стереотип, що ми одне в одного забираємо вакансії. Але нещодавно ми спробували відповісти на запитання, яку долю ринку має державна служба зайнятості. Виявилось, що максимальна кількість вакансій і пропозицій роботи, якою оперує легальний ринок, належить саме державній службі зайнятості. Наш недолік в тому, що ми погано популяризували нашу установу та її роботу.

І якщо говорити про співпрацю з пошуковими порталами, то тут більш важливе питання — заради чого ми працюємо. А працюємо ми на один результат – для задоволення потреб роботодавців та людей, які шукають роботу. Тому, лише об’єднавши зусилля, ми досягнемо спільної мети.

— А як щодо роботодавців? Яким чином ви допомагаєте їм знайти працівників?

— З 1 січня ми на підставі рішення Кабміну запровадили інститут кар'єрного радника. Зараз пілотуємо впровадження інституту консультанта роботодавця. Проєкт проходить в Дніпропетровській області. Запустили його на три місяці. Наприкінці жовтня підіб’ємо підсумки. У листопаді проведемо комплексне всеукраїнське навчання і поступово будемо впроваджувати у загальну практику.

У службі зайнятості ми працюємо за кластерним принципом, він себе виправдовує. На Дніпропетровщині одночасно представлені великі, середні й малі підприємства, які активно працюють у різних галузях економіки – промисловість, переробна галузь, сфера послуг, фінансовий сектор. Окрім того, у регіоні є багато підприємств, які мають міжнародне ім'я і представляють Україну в Європі та світі.

Згодом консультанти роботодавця працюватимуть по всій Україні. Ми хочемо, щоб наші фахівці були обізнані у тих галузях економіки, в яких представлені роботодавці. Це принципово важливо. Насамперед для того, щоб прогнозувати потребу в робочій силі, що значно скоротить час для підбору спеціалістів. Наразі вакансії, що подаються до державної служби зайнятості, заповнюються відповідно до класифікатора професій, а ринкова назва цієї професії і сукупність компетенцій може відрізнятися. І якщо наш спеціаліст не буде мати навичок поєднання бюрократичної і ринкової моделі вакансій, то нам буде дуже складно.

Зараз ми так само розпочали працювати з ІТ-сектором. Отримали вакансії, які зазвичай ІТ-компанії розміщують на ринку. Ці вакансії англійською мовою, з досить специфічними технічними вимогами. Сподіваюся, що ми досягнемо успіху і зможемо підібрати таких фахівців. Це буде сигналом для ІТ-компаній звертатися і шукати працівників саме через нас.

Ми хочемо, щоб роботодавець, як і шукач роботи, міг отримати всю необхідну інформацію в нашій електронній системі. На сьогодні наша система суттєво відстає від того, до чого звикли клієнти, враховуючи, що на ринку є інші пошукові системи або спеціальні портали приватних агенцій зайнятості. Тому наше завдання – в найближчі три роки здійснити суттєвий стрибок у розвитку технологій. Наприклад, така послуга, як електронна реєстрація безробітного, коли він самостійно себе реєструє, збереже час. Адже для вирішення адміністративних питань не треба буде відвідувати службу зайнятості. Окрім цього, людина одразу сформулює запит на роботу для кар'єрного радника.

— Які саме послуги надає кар’єрний радник?

— Ця ініціатива з'явилася внаслідок співпраці Міністерства соціальної політики, Державної служби зайнятості та Міжнародної організації праці. Кар'єрне консультування є нормальною міжнародною практикою у сфері зайнятості. Цей інститут позитивно себе зарекомендував в інших країнах Європи. Ми адаптували його під наші реалії, щоб покращити послуги служби зайнятості. Це нові знання, новий підхід, нові вимоги. Але не всі клієнти готові співпрацювати. І хоча маємо перші позитивні результати, попереду ще багато роботи.

Мені дуже хочеться, щоб наші співробітники теж змогли проявити себе по-новому. І впровадження інституту кар'єрного радника та консультанта роботодавця якраз дає таку можливість. Ми провели спеціальне тестування, відбір і професійне навчання співробітників, які працюють кар'єрними радниками. Поступово ми змінюємося. Не можна сидіти в кабінеті й чекати, коли до тебе прийде роботодавець. Цього не буде. Необхідно активно працювати на ринку, представляти службу зайнятості, роз'яснювати, які послуги ми надаємо.

Найголовніше – послуги служби зайнятості з підбору працівників для роботодавців є безкоштовними, вони вже сплатили ЄСВ. А за розміщення вакансій на пошукових порталах і в агенціях треба платити.

Кар'єрні радники працюють по всій Україні . Чи потрібно збільшувати їх кількість? Точно ні, якщо ми будемо розвивати наші електронні сервіси. Кар'єрні радники зараз виконують ще й адміністративну функцію – заповнюють багато анкет про клієнта. Якщо ж клієнт зможе заповнювати їх сам, то не буде необхідності у великій кількості радників.

— А які кроки здійснює служба зайнятості для подолання молодіжного безробіття?

— Мені подобається, коли старшокласники приходять на ярмарки вакансій для того, щоб отримати загальне уявлення про сучасний ринок праці. Для того, щоб вони зробили правильний вибір професії і дійсно були потрібними, ми пропонуємо послуги з професійної орієнтації. Кожна молода людина може зайти на наш сайт, пройти спеціальне тестування, а потім разом з нашим консультантом визначити для себе, яку професію обрати на майбутнє.

Проблема в тому, що здебільшого молодь навчається там, куди її направляють батьки. А це зовсім неправильно. Через це випускники вишів часто не можуть знайти для себе роботу. А якщо й знаходять, то працюють не за спеціальністю. Деякі з них, на жаль, одразу після завершення навчання стають на облік до служби зайнятості. Якщо говорити про можливості, то в нас немає спеціального розподілу – чи це молодий спеціаліст, чи це працівник середнього віку, у нас є вакансії на будь-який вибір.

Єдине, на чому хочу наголосити – час замислюватися над технічними робітними спеціальностями. Саме в цій сфері можна знайти гарну високооплачувану роботу. І саме на таких спеціалістів зараз «полюють» роботодавці.

— У липні Державну службу зайнятості (Центральний апарат) перейменовано на Державний центр зайнятості. У зв’язку з чим ухвалено таке рішення?

— Державна служба зайнятості є системою державних установ і, змінюючи назву на «Центр», ми хотіли наголосити, що саме ця установа є хед-офісом системи установ, саме ми виробляємо правила, саме ми генеруємо ідеї й накопичуємо досвід регіонів та видаємо їм у зворотному зв'язку новий підхід до обслуговування клієнтів. І для того, щоб підкреслити, що ми є центром змін у сфері зайнятості, і була змінена назва.

Так само була змінена структура центру зайнятості. На сьогодні управління усіма послугами, які ми надаємо клієнтам, об’єднане в одному департаменті. До цього департаменту входить управління надання послуг безробітним, управління надання послуг роботодавцям, послуги з перенавчання і підвищення кваліфікацій. Тобто вся сфера обслуговування сконцентрована в одному структурному підрозділі. Це набагато полегшує управління системою. Інша частина центру зайнятості — це питання нормативного, фінансового регулювання, контролю, ефективність роботи. До речі, цьогоріч уперше в структурі служби зайнятості з'явилося управління, що опікується питаннями оцінки ефективності роботи служби. Для мене це принципово.

— Якщо говорити про майбутнє державної служби зайнятості, то які зміни мають відбутися найближчим часом?

— Наразі ми розробили проєкт Стратегії державної служби зайнятості до 2022 року. Ми знаємо, які послуги хочемо запропонувати в цей період, і розуміємо, які законодавчі норми необхідно змінити, щоб це стало можливим і ефективним. Але зараз ми оцінюємо загальний вплив – як зміниться служба зайнятості й яку долю вона буде займати після впровадження цих послуг. Тобто ми робимо макроекономічний аналіз.

Сьогодні є політичне рішення про те, що пріоритетом для держави є розвиток економіки, невід'ємною частиною якої є ринок праці. Ухвалено рішення, що ринком праці, сферою зайнятості, трудових відносин буде опікуватися Міністерство економіки. Нещодавно було прийнято розпорядження Кабінету міністрів, за яким Міністерство економіки наділено такими функціями. Якщо Верховна Рада підтримає таку ініціативу і буде прийнятий відповідний законопроект, то служба зайнятості так само буде підпорядковуватися Міністерству економіки.

Це дуже цікавий виклик, адже протягом багатьох років саме соціальний компонент був нашою перевагою. Але, з іншого боку, до нього було найбільше нарікань. Саме соціальний компонент сформував ставлення до служби як до “соціальної каси” чи “місця для відпочинку”. Це наслідок того, що соціальна підтримка не супроводжується спонуканням до активного пошуку роботи. І коли ми перейдемо до сфери економіки, ці компоненти можуть бути змінені. Це зовсім не говорить про зниження соціальних гарантій, йдеться про зміну погляду на них. Головне те, щоб людина максимально швидко повернулася на ринок праці.

Для мене найголовніше – це люди, які сприяють удосконаленню можливостей у сфері праці. Враховуючи те, що Україна є аграрною країною і можливості для зайнятості в аграрному секторі й на ОТГ так само будуть проходити через це Міністерство, то це комплексний підхід. У нас ще такого не було, але ми хочемо використовувати всі можливості. Це шанс подивитися на себе збоку, оцінити, настільки ми гнучкі, наскільки ми готові до змін і дійсно відповідаємо потребам ринку.

— Які ключові реформи чекають на службу зайнятості?

— Змін у нас буде багато, враховуючи й політичні реальності. Перш за все, служба має стати більш динамічною, більш зручною. Нашим фахівцям дійсно важко змінюватись, адже вони зараз працюють за всіма правилами ринку, з високою інтенсивністю, з вимогою до ефективності, коли оцінюється їх результат, а не лише присутність на роботі.

Ми будемо розширювати активні програми розвитку зайнятості. Ми переглянемо соціальну підтримку не в контексті обмеження, а в контексті саме взаємозв'язку між працевлаштуванням і такою соціальною підтримкою. Ми впровадимо і нормативно закріпимо інформаційно-технологічний компонент, щоб все більше і більше наших послуг люди могли отримувати онлайн.

Для себе я вбачаю великий потенціал у налагодженні співпраці між приватними агенціями та пошуковими порталами, оскільки взаємна конкуренція ні до чого не приводить. Вакансії одні й ті самі, але ми дійсно можемо бути взаємокорисними.

Для нас найголовніше результат – щоб українці мали роботу, щоб роботодавці мали працівників, які відповідають їхнім потребам та інтересам, щоб громадяни побачили для себе перспективність роботи в Україні й поверталися з інших країн . Для мене це важливе завдання. І звісно, дуже хочеться змінити імідж служби, це вже емоційний фактор. Хочеться, щоб люди дивилися на нас як на партнера, який може і знає, що запропонувати.