«Свободівець» Матковський: Сальдо пора йти відпочивати на пенсію та скласти мандат

3 года назад 0

За результатами місцевих виборів 2015 року в Херсонську міську раду вперше пройшла фракція ВО «Свобода». Голова Херсонської міської організації партії Євген Матковський разом з трьома однопартійцями впевнено приєдналися до демократичної більшості та почали плідно працювати над обраними напрямками — галузь молоді та спорту, проблеми ЖКГ, підприємництво і туризм.

 

Євген зізнається, що не дивлячись на відсутність досвіду, в роботу вони «втягнулися» та порозумілися з колегами з інших фракцій. В інтерв'ю «ХВ» голова фракції «Свобода» розповів про початок своєї депутатської діяльності, та про ті проблеми, які вже встиг відчути на собі в ході роботи в комісіях.

 

Розкажіть, як Вам працюється у депутатському корпусі, адже «Свобода» в Херсонській міськраді вперше, чи знаходите порозуміння з колегами з інших фракцій?

 

— Так, ми вперше стали депутатами, тож перший місяць, перед Новим роком, ми суто втягувалися, бо ніколи раніше не брали участі в роботі комісій і т.д. Тим паче після того, як було накладено вето на комісії, які були створені, ми втратили 3 тижні часу і перед Новим роком, мали дуже поспіхом приймати бюджет, і тому в’їжджали в курс справ безпосередньо в ході самої депутатської роботи. Зараз, в принципі, можна сказати, що порозуміння маємо з колегами, — з тими демократичними партіями, які себе так позиціонують. В принципі десь знаходимо, десь на якихось своїх нарадах суперечки маємо по якихось питаннях, але в залі бачимо, що нас є стабільна більшість, особливо після минулої сесії, ми все таки знайшли якийсь консенсус. Навіть не дивлячись на те, що різні партії — може десь в Києві і скубуться, а на місцевому рівні плідно намагаємось працювати.

 

На Вашу думку, рада запрацювала? Бо на самому початку каденції не було ніяких ознак конструктивну, перетягування ковдри закінчилося?

 

— Я думаю, що до Нового року вона майже не працювала, бо перша сесія була пізно, поки закінчилися мерські вибори, тому в принципі до 29 грудня вона майже не працювала, єдине, що перед 29 числом, десь 3 тижні дуже плідно працювали в комісіях. А так, вже зараз більш-менш, після свят, які були дуже довго, депутати почали працювати, як буде далі — будемо дивитися, що буде виходити.

Що нового для себе відкрили, коли почали стикатися з проблемами міста наочно, з чим виникли складнощі?

 

— Я хочу сказати, що ми працюємо в 4 різних комісіях, нас четверо. І якщо раніше можна було думати, що депутати є якимись саботажниками роботи, ще в минулому скликанні, то зараз, коли депутати почали більш-менш нормально працювати, я ходжу по різним комісіям і дивлюсь, що не депутати саботують роботу по нововведенням якимось для херсонців, а їх саботують виконавчі органи, такі як комунальні підприємства, управління, департаменти. Коли дивишся, як вони приходять і дають звіти, то розумієш, що вони просто сидять, і, мабуть, тратять гроші, які ми їм платимо, але при цьому не справляються зі своїми обов’язками. Тому, я думаю, що найближчим часом буде так само ставитись питання, щодо відповідності деяких директорів комунальних підприємств, управлінь і департаментів займаним посадам. Так, само, як Ви вже бачили, по «Гарантії», і «Міськсвітло» там задівали на комісії, і ще по різним підприємствам. Приходить заступник директора КП «Сервіс-центр», і він навіть не знає, що там відбувається в них, в нього питаєш, а він каже, що підготується через два тижні, і дасть відповідь на якісь елементарні питання на наступну комісію.

 

Над чим сьогодні працює фракція, чи є у Ваших депутатів конкретні проекти щодо покращення та вдосконалення роботи різних сфер життєдіяльності міста?

 

— Зараз ми маємо 4 депутати у чотирьох різних комісіях: це бюджетна — там Іван Горланов працює, він займається суто бюджетними питаннями, намагається там себе проявити. Я, оскільки працюю в комісії освіти, культури, молоді і спорту, ми вже, думаю, зробили великий пласт, коли розібрали замість управління молоді і спорту критерії для спортсменів, які затвердили на цій сесії, коли спортсмени приходили і дякували навіть виділеним 20-и тисячам, хоча раніше їм і цього не виділялось, тож працюємо в цьому напрямку.

 

Зараз ми розпочали з братами Білецькими щодо туризму, ми були у них на ініційованому круглому столі по розвитку туризму і там в принципі, в ході обговорення, наприклад, львівської моделі, як вони розвивали туризм, то в нас виникла ідея зробити такий «чендж» між містами, де в нас є наші мери — це Тернопіль, Франківськ і Хмельницький. Наприклад, ми рекламуємо їх на зимовий період, в Херсоні розміщуємо бігборди «Відкрий для себе Тернопіль», як робив Львів, розміщуючи «Відкрий для себе Львів» в Києві. Ми будемо на зиму брати частину цього контенту, щоб люди відвідували Західну Україну, а влітку вони будуть розміщати у себе «Відкрий для себе Херсон», і ми сподіваємося, що це буде поштовх, коли люди з різних міст будуть так між собою взаємодіяти.

 

Плюс ми мали розмову з мером, тож так само хочемо під цей обмін зробити обмін дітьми. Щоб, наприклад, діти взимку мали змогу поїхати кудись на Франківщину, а ми влітку, десь в серпні місяці, перед початком навчального року, забирали сюди дітей з Західної України, ось один із таких проектів. Плюс по молодіжній роботі зараз так само почитають підходити люди, кажуть: «Ми бачимо якісь нові види спорту, наприклад вейк спорт. До цього в Херсонці ми навіть не хотіли то робити, бо не бачили, до кого можна підійти і поговорити, і щось пропонувати, бо розуміли, що то все упреться в якісь відкати чи ще щось, якісь незрозумілі речі» . Тому зараз є направлення по розвитку туризму, по спорту, по дітям, ну і загальні проблеми, що турбують херсонців — транспорт, проблеми ЖКГ, і все інше.

 

Як Ви розцінюєте провокацію, що сталася в ході засідання минулої сесії, та як ставитеся до пропозиції лідера «Опозиційного блоку» в міськраді Єгора Устінова сісти за стіл переговорів, зважаючи на те, що він в той момент зі своєю фракцією просто покинув сесійну залу?

 

— Я думаю, що провокація сталася тоді, коли Сальдо пішов на вибори міського голови і в депутати міської ради. Тому на що він міг розраховувати, коли до цього він був депутатом Верховної Ради, проголосував за диктаторські закони, що призвели до загострення конфлікту на Майдані, а потім смертей. На що він сподівався, коли прийде в міськраду? Зрозуміло, що будуть якісь радикально налаштовані херсонці, патріоти, які не захочуть його бачити на сесіях міської ради. Те, що Кияновський каже, що він феєрично повернувся в місцеву політику — я б так не сказав, ми не поділяємо того, що вони вийшли з зали. Ми навіть Миколаєнку сказали, коли він збирався спочатку закрити сесію, ми зібралися і довели йому, що треба працювати, бо ми не розуміємо, що б змінилося в понеділок. Я аргументував, тим, що ми бачимо, що прийшли фанати, стоять чекають, зараз їх 50 було, і люди з лікарень чекають, то в понеділок їх було б більше, так само не факт, що Сальдо не привів би своїх посіпак і не було б ще більшої конфронтації. Тому ми не бачили сенсу переносу і так само не зрозуміли через що вийшов з зали Опоблок — через вуха? То можна було б цей конфлікт якось пропустити, бо вони ж себе зараз позиціонують як борці за справедливість в Херсоні. Устінов написав, що вони в опозиції, то ми не розуміли, чому вони відмовилися далі працювати. Подивимося, що буде на наступній сесії.

 

До столу переговорів я ставлюся так само, так нібито бачу, що і Дмитрієв із «Самопомочі» не дуже горить бажанням сідати за стіл переговорів з Сальдо. Я для себе просто не розумію, про що я буду з ним говорити і домовлятися, про які спокійні сесії міськради і подальшу роботу з Сальдо. Він не ходив на сесії — все було спокійно, прийшов — почалися конфлікти, то може пора піти, вже відпочити, пенсія…я думаю, саме такий варіант для нього буде найкращий. Щоб ми не страждали, бо нас теж облили фарбою, Васильєв там дуже хвилювався, його теж облили, то щоб ми не страждали, може хай уже хтось інший зайде по їхньому списку, а він складе мандат.

На фоні цієї події Миколаєнко оголосив, що доступ до приміщення міської ради буде обмежений, як Ви ставитеся до такої ініціативи?

 

— Треба дивитися, в якому контексті він має бути обмежений. У нас стоїть рамка металошукача на вході в міськраду, але, я так розумію, що крім металошукача, вона нічого не знаходить і охорона особливо нічого не перевіряє. Тому, треба дивитися, хоча б перевіряти скриньки камери схову, що люди заносять. На рахунок обмеження в сесійну залу, то ми так само не розуміємо, бо ми на цій сесії прийняли зміни до регламенту, котрі зняли те проблемне питання, коли журналісти були огороджені столами і не мали змоги вільно пересуватися сесійною залою. І як воно буде виглядати, коли ми не будемо пускати людей? Тоді можна зразу робити закриті сесії і тоді не буде доступу громадян. Як то буде на далі — ще не обговорювалося, в якому саме форматі це буде, але треба щось думати, працювати над тим, щоб не було ніяких провокацій.

 

З чим пов’язана Ваша вимога щодо звіту начальника херсонської поліції та міського прокурора з приводу кримінальних проваджень та відкритих справ на організаторів антимайдану та сепаратистів?

 

Обурив той факт, що перед сесією ми побачили що майданівця Віталія Мазура — чоловіка депутата міської ради від УКРОПу Олени Мазур, викликали на допит в прокуратуру по нібито поновленій справі про побиття Яробора (Сергія) Кириченка. Тому ми просто не розуміємо, чому Кириченко і їже з ними, КОБовці, комуністи, котрих зараз офіційно немає, але деякі представники їхні є, і вони не ходять ні на які покази, коли вони були на площі Свободи з триколорами, а ходять на покази Мазур, і по тій справі проходило 3 людини, за нібито побиття, мабуть і інших будуть викликати. Тому нам цікаво було, як два роки після тих кривавих подій, після того, як в Херсоні не допустився «рускій мір», чому почали патріотів викликати. Як відбувається справи з якимись не переатестованими міліціонерами, як там «Беркут» наш поживає, начальника якого бачили, коли на «Лівому березі», інформаційному агентстві, з’явилися фотографії, де він стоїть і кидає гранату в натовп, хоча він казав, що стояв в 4-й лінії. Тому нам цікаві саме ці події, щоб відзвітувалися і ми знали, на якій стадії це все відбувається.Так само ми всі пам’ятаємо, коли підпалювали офіс «Свободи», «Батьківщини», нашому голові обласної організації машину підпалили, то справи якось дивним чином тоді заминалися. Нам казали, що десь знизу щось замкнуло, але було видно, що зверху на капоті вигоріла пляма і було видно, що від якоїсь розлитої рідини, камери сусідні біля готелю не працювали, то нам цікаво дізнатись про весь хід розслідування по всім цим майданівським справам.

 

Розкажіть про цьогорічний розподіл грошей на фінансування спортивних федерацій, там було багато суперечливих моментів.

 

В принципі, цей розподіл одразу викликав у нас сумнів, тому що ми почали дивуватися, коли управління молоді та спорту почало нам його презентувати перед комісією, щоб затвердити ще на тій сесії, бюджетній. Ми не розуміли, як з’являється фінансування 75 тис. на кінний спорт, 25 тис. – більярд, а на олімпійські види спорту — легка атлетика, настільний теніс, веслування..там дають 0, хоча вони дають нам бали. Херсонці їздять на змагання, показують великі результати і презентують Херсонщину на Всеукраїнському і Міжнародному рівнях, їм дається таке мінімальне фінансування, що просто не лізе в рамки. Якщо, наприклад, взяти той самий кінний спорт, де я не бачу ніяких досягнень, якщо вони є — то це якась приватна структура, а вільна боротьба, де люди змагаються за олімпійські ліцензії, щоб херсонці представляли нас на Олімпійських іграх, їм дають щось біля 45 тисяч. Тому таке співвідношення цифр викликало у нас обурення, і ми вирішили створити при нашій комісії робочу групу, куди увійшли депутати від нашої комісії, плюс спортсмени, тренери і члени олімпійського комітету. І ми ходили по спортивним спорудам, по тренерам, дивилися їхні умови, кожна федерація, хто хотів фінансування, нам принесла звіт фінансів, які мали результати в минулому році, скільки їм треба і на що вони витратили, коли їм минулого року давали гроші. Всі, хто приніс, ми передивилися: комусь збільшили, комусь зменшили, від яких організацій взагалі нічого не дочекалися, то ми їм просто наразі нічого не виділяли. Зараз ми збільшили вільній боротьбі, бо вони проводять дуже багато турнірів іпіднімають рівень Херсонщини на міжнародній арені, тому ось такі були наші мінімальні досягнення. Ми просто виконали ту роботу, що мало б робити управління молоді і спорту, тому що ми не розуміли, та і вони самі не розуміють, які є критерії видавання цих грошей: тому дають 110 тис. гривень, тому дають 15, тому дають 10, тому взагалі нічого не дають, які критерії, за які заслуги було фінансування тих чи інших організацій.

Як вирішилася ситуація з обласною федерацією рукопашного бою, головою якої є заступник начальника управління фізичної культури, молоді та спорту Микола Молодченко?

 

— На рахунок організації, де є співорганізатором Молодченко, наразі на останній сесії по цьому питанню поки що не виділили гроші, хоча ми в програму заклали. Я так розумію, якщо він вийде зі співорганізаторів, то ми виділимо гроші, бо ця федерація і ця громадська організація і самі спортсмени, і тренери з рукопашних видів спорту, вони говорять, що там дуже гарні результати. Тому, щоб не було різних якихось конфліктів інтересів, то ми чекаємо, як вся ситуація організується і вирішиться, я думаю, що дамо так само їм фінансування. Я думаю, що ми не забудемо про спортсменів, котрі приносять гарні результати.

 

То затримка через ймовірну можливу корупційну складову?

 

— Просто Молодченко є співзасновником цієї громадської організації. Так як він є заступником начальника управління фізичної культури, молоді та спорту, там виникає по закону конфлікт інтересів, і тому щоб обмежитись від скандалів, було прийнято рішення на сесії поки не надавати їм фінансування.

 

Чому питання фінансування федерації футболу викликало такий широкий резонанс?

 

— По футболу — це таке питання, котре набуло, напевно, більшого резонансу, а ніж весь спорт загалом. Почались на комісіях у людей питання щодо фінансування їхніх 4-х мільйонів, що пропонувалися в програмі. Програма сама складалася з одної таблички, і в табличці було прописано 4 млн грошова застава — гетри, бутси, м’ячі і, здається, форма ще, і все. Ні на що не розписано конкретно: скільки треба на те, скільки на те…тому почалося це все з цього. Скандал пішов, що ніби ми спеціально блокуємо, ми хочемо убити спорт, і я особисто, і Сух (голова комісії, «Самопоміч» — ред.), хоча ми десь комісії дві і плюс робочі групи, ми просили керівництво клубу, яке є громадською організацією наразі, а не комунальне підприємство «Футбольний клуб», ми просили цю організацію, щоб вони нам розписали кошторис — що вони зробили, бо вони всі минулі роки так само фінансувалися з бюджету. Тому ми просили, щоб не було питаннь інших тренерів, чому ми у них просимо кошторис і на цей рік, і за минулі роки, щоб вони так само не були якимись кращими і розписали, що саме вони використали за минулий 2015 рік і що їм треба на цей. Нам дуже великий час нічого взагалі не надавали, і тому це питання з кожної комісії відкладалося, потім начальник управління перестав ходити до нас на комісію, аргументуючи, що там нібито теж може бути якийсь конфлікт інтересів. Мабуть, десь перед самою сесією, ми все таки отримали документи і повністю розписану програму щодо фінансування і виділили кошти, хоча вони ще були закладені на клуб з 29 грудня минулого року. Це так довго тягнулося, і клуб через таку недолугу роботу і управління, і тих, хто відповідає за цю громадську організацію футбольного клубу, через їхніх керівників, міг отримати ще відстрочку в фінансуванні свого клубу, своєї діяльності. Я спілкувався з тренером, у них мали вже бути збори в січні – на початку лютого, тому вони перенеслися через те, що відкладалася комісія, питання не виносились на виконком, поки не було цих документів.

З якою метою, на Вашу думку, була зроблена заява президента клубу про ліквідацію і зняття з участі у 2 лізі?

 

— Я впевнений, що це був тиск, тиск на комісію, щоб виставити нас в якомусь негарному фоні, що ми вбиваємо херсонський футбол, не хочемо, щоб він існував, і т.д. Хоча це якісь нісенітниці, бо вони нам перед комісією носять навколо міськради гроби з написом «комісія вбиває херсонський футбол», тому це повний брєд від них був, і я думаю, що ці всі заяви — це була спроба тиску на нас. Ми так само спілкувалися з мером і зі всіма тримали це питання на контролі, з ким могли, і ми не розуміли, до чого нас звинувачують у не фінансуванні клубу, коли ми на сесії заклали 1,9 млн під фінансування цього футбольного клубу. Просто вимагалося банально як від усіх організацій — кошторис, програма, і що треба на наступний рік, все, більше ми нічого не просили.

 

Які проблеми були виявлені на стадіоні «Кристал»? Адже і комісія, і робоча група виїжджали безпосередньо на місце.

Ми з комісією вже встигли виїхати в процесі роботи на три стадіони — на «Кристал», на «Спартаку» ми мали зустріч з тренерами, і на цей новий стадіон, котрий побудований за ініціативи Гордєєва, зараз він буде називатися КП «Розвиток спорту». На «Кристалі» піднялось питання, коли було перше серйозне засідання комісії, коли до нас прийшли спортсмени з легкої атлетики, вільна боротьба також була, вони безпосередньо мають змогу тренуватись на стадіоні і вони просто поскаржилися, що вони не можуть потрапити на сам стадіон, бо ми зараз можемо побачити, як центральний вхід на стадіон закритий. І тому була суперечка і директор стадіону казав, що там все відкрито, і тому було рішення на наступний день після комісії взяти поїхати і подивитися на стан стадіону.

 

Ну якщо ми підемо на стадіон, побачимо, що його треба приводити до ладу і намагатися десь вибивати фінансування, мабуть, поза бюджетом Херсонської міської ради, так само, як робилося зі стадіоном, що на Острові. Тому що стан, який там ніні є, він залишає бажати кращого, бо, наприклад, під футбольний клуб там збільшилось і розширилось поле — автоматично забралася одна бігова доріжка в легкоатлетів. До них приїжджали з федерації на атестацію, і в них на руках є рішення, що стадіон взагалі не підлягає під змагання з легкої атлетики, бо, по-перше, немає одної доріжки, немає в них нормальної резини, котра при дощу чи сирих погодних умовах просто не стане слизькою і дуже травматичною, немає сектору для стрибків, сектору для метання молоту/диску. Там, де вони зараз займаються, є така можливість, коли їхні снаряди реально можуть вилітати, там є газорозподільча станція поряд, або просто може вилетіти десь за паркан, на дорогу, біля гуртожитку і може або в машину попасти, або, не дай Бог, потрапити в людину і там будуть реально смертельні випадки.

 

Плюс ми проінспектували далі стадіон і побачили там стоянку. Попросили на цю стоянку документи, але ще до цих пір ми не отримали документів на цю стоянку, хоча коли отримали документи по стадіону, на карті ми не побачили, що десь на схемі стадіону є офіційно стоянка. Тому ми зараз будемо ще намагатися розібратися що то є за стоянка, офіційна вона, чи не офіційна, і кому вона приносить прибуток і що з цього має стадіон, ми маємо в тому розібратися, бо це є майно херсонців.

 

Чи існує наразі стратегія чи план роботи над тими недоліками, які там є зараз?

 

— Ми зараз пишемо саме стратегію розвитку стадіону, я думаю, що вона буде презентована в якомусь форматі або на комісії, або десь окремо. В принципі, зараз ми зв’яжемося з федерацією легкої атлетики, щоб був якийсь кошторис, щоб мінімально почати хоча б з чогось, відновити резину, якось поговорити з футболістами, піти на компроміс і відновити ширину бігових доріжок, щоб проводити змагання на якомусь нормальному херсонському рівні, Всеукраїнському. Спілкуючись із спортсменами, вони навіть кажуть, що інколи хочуть краще поїхати десь в Каховку чи Скадовськ змагатись, щоб не бути в Херсоні на стадіоні, котрий не підлягає якимось нормальним умовам і критеріям. Тому ми зараз розробляємо наш план і кошторис і найближчим часом, я думаю, ми покажемо його.

 

З якими проблемами в усіх сферах довелося стикатися в ході роботи комісії з моменту отримання депутатських повноважень?

 

— Як я вже казав до цього, керівники управлінь, комунальних підприємств, котрі нам підзвітні, не завжди чітко і зрозуміло можуть донести суть якогось питання чи програми розвитку тієї ж самої освіти чи спорту. Знову ж таки, коли ми могли б на комісії прийняти питання і воно б пішло на виконком і на сесію, ми його відкладали через керівництво клубу. На нашу думку, кваліфікація працівників тієї сфери бажає бути кращою. Я думаю, там треба міняти і люструвати, мабуть, половину міськвиконкому.

На що більш за все скаржаться тренери, що є найбільшою перепоною для їх нормального функціонування та забезпечення здорового дозвілля для молоді нашого міста?

 

— Тренери стандартно у нас скаржаться на умови, в яких перебувають спортивні споруди, бо бачимо по всьому місту, що, мабуть, після часів правління Сальдо нічого не змінилось на краще, тільки стало гірше. Той самий «Спартак» зруйнований, «Старт» в оренді, і той самий «Кристал». Зараз там, начебто, щось відновилося, але з роками всі ці спортивні майданчики, де тренувалися тренери, вони просто руйнувалися, бо віддавалися в якісь приватні руки і потім вони приватизувалися, тому скарг на це дуже багато. Але зараз, наприклад, ми знайшли фінансування, заклали в програмі розвитку фізичної культури і спорту, здається, 135 тисяч на відновлення двох майданчиків: один в парку ім. Ленінського Комсомолу, там займається політех, і другий на вул. Молодіжній, там так само ми знайшли змогу, десь зекономили, але щоб почати якісь мінімальні…міськради щодо відновлення цих майданчиків.

 

Щодо парку Ленінського Комсомолу, як в Херсоні реалізується процес декомунізації? Ви є членом робочої групи з питань декомунізації?

 

— Я б сказав, проходить дуже тяжко і не зрозуміла нам сама ця процедура. Ми, наприклад, знали, що до 22 числа міська рада має декомунізувати місто, але ми бачили, що час спливає, а нічого не відбувається. На сайті виклали перелік вулиць, до яких були претензії, і особисто до мене виходили на зв’язок Інститут національної пам’яті щодо того, що деякі варіанти були декомунізонвані, але автоматично робилися імперські назви. До цього ми навіть не знали, що є якась комісія, яка працює, бо інформації про її функціонування і діяльність не було ніякої. Тому ми звернулися із заявою фракції до міського голови, це був понеділок, а у вівторок вже — вчора відбулося засідання цієї робочої групи, де ми взяли участь. Було дуже багато цікавих питань, дуже плідно попрацювали, було десь біля півтори години обговорення, хоча, на мою думку, воно мало б бути не один раз. Вперше було ніби влітку, і зараз тільки в лютому ми вдруге поговорили, хоча треба через тиждень приймати вже рішення. Якщо ми його не приймемо — прийме облрада або розчерком пера, або просто відправлять на Київ, який буде вирішувати за нас з якими вулицями нам жити. Тому вчора ми сказали, що треба було збиратись, мабуть, більше і частіше, тому що ми прийшли, послухали запропоновані варіанти від міськради, запропонували свої, потім дуже багато громадських організацій, наприклад болгар і інших, запропонували так само свої назви і тепер на розсуд мера, він буде вирішувати, які саме пропозиції прийняти. Тому, на нашу думку, треба було зібрати, декілька разів профільтрувати ці всі назви і пропозиції, щоб винести один оптимальний варіант, котрий не тільки нам би подобався, а подобався і наступним поколінням херсонців. Щоб ми потім не платили ще якісь додаткові кошти, щоб, знову ж таки, перейменовувати вулиці, які можуть мати якісь проімперські назви. Тому ми маємо розуміти, що якщо ми міняємо з комуністичних на імперські, це ні до чого хорошого просто не призведе.

 

Спілкувалася Лінда Метцгер, "Херсонські вісті"