Віталій Пронько: “У мрії не має перешкод”

4 месяца назад 0

З раннього дитинства я мріяв стати актором, але вихователі, вчителі, дорослі завжди мене відмовляли. Вони не бачили в мені актора, адже я людина з інвалідністю. Але я довів, що все можливо, бо вважаю, що у мрії не має перешкод. Я, Віталій Пронько. З 4 років я виховувався в Олешківському дитячому будинку-інтернаті. Я провів тут 16 років. Коли я тільки сюди потрапив, старші люди чомусь вирішили, що я маю розумові відхилення і не спроможний вчитись. Тому мене перевели у профільну групу для розумово відсталих дітей. Ці кілька років були складними і нестерпними для мене, як для дитини, я був постійно наляканим. У тій групі була няня, яка помітила, що я здібний хлопчик і намагалась мені допомогти. Вона вчила мене тримати ложку, закладала всі ті, якості, які мали закладати батьки. Вона наполягала, щоб мене перевели у звичайну групу, і врешті домоглась цього. Так я отримав можливість навчатись на рівні з усіма по програмі загальноосвітньої школи