Херсонський журналіст і поет Олександр Бриков святкує ювілей

5 травня 2017 року святкує 70-літній ювілей Олександр Євгенович Бриков. Хто він і з якого роду-племені — у матеріалі його колеги Віктора Гридасова.

Виробничий роман із ХБК

У 18 років його добре знали працівники Херсонського бавовняного комбінату. Публікації  літературного працівника газети «Текстильщик», а потім радіоматеріали  редактора радіо цього комбінату не могли не брати за живе. У газетних матеріалах молодий працівник зосереджувався на актуальних питаннях становлення багатотисячного колективу підприємства. Особливо гостро він піднімав проблеми людей, які приїхали на комбінат з інших регіонів країни. У виступах на радіо Олександр уміло використовував найважливішу перевагу цього засобу масової інформації — розкривав проблему голосами людей. Досвідчені ткалі й початківці ділилися не тільки виробничими проблемами, але й умовами праці та відпочинку.

Голос Всесоюзного звучання

З 1978 року в усіх куточках Херсонщини  звучав голос Олександра Брикова – журналіста, який вів спочатку молодіжні програми, а потім тематику народного господарства області. То в квартирах жителів області налічувалося до 300 тисяч радіоточок. Особливою прикметою тих часів було те, що радіоточка практично ви вимикалася упродовж усієї доби – ні в оселях, ні у виробничих приміщеннях, ні в центрі населених пунктів. Саме на цих посадах повно розкрилися творці здібності Олександра Євгеновича. Він увійшов до 10 кращих радіожурналістів України, які висвітлювали проблеми молоді, а також  став  дипломантом Держкомтелерадіо України за розробку тем запровадження прогресивних меді господарювання в промисловості й сільському господарстві області.

З амальовки про людей, репортажі з актуальних проблем економіки Олександра Брикова із задоволенням транслювали найпопулярніші в Радянському Союзі радіостанції. Його колеги

по-доброму заздрили і не безпідставно стверджували, що ім'я Олександра Брикова знала одна шоста частина земної суші —  його радіопередачі слухали від Тихого океану до європейських кордонів СРСР. Всесоюзне радіо, радіостанції „Юність”,  „Маяк” регулярно включали в свої програми багато чого з творчого доробку Олександра Брикова. В Україні він був постійним автором радіостанцій  „Молода гвардія”, „Колос”, не говорячи про Республіканське проводове радіо. Якраз за плідну співпрацю з його колективом Держкомтелерадіо України відзначило Олександра Брикова спеціальним дипломом.

Підкорення фм, навчання ті наставництво

А з 1987 року розкрилася ще одна риса, притаманна Олександру Брикову. Коли телерадіокомпанія запровадила мовлення на ФМ-каналі (згодом "Таврія"), Олександр Бриков став головним редактором проводового радіо "Дніпро". Тут сповна проявилися його уміння передавати свій багатий журналістський досвід молодим працівникам і хист керівника колективу. Його уміння зосереджувати увагу на актуальних проблемах дня передалося найближчим помічникам — Ларисі Томенко та Галині Воробей. Загалом же завдяки спільним зусиллям Олександра Брикова і всього колективу редакції проводового радіо ефір наповнений різноманітним і багатоплановим контентом. цьому використовується весь арсенал жанрової палітри радіожурналістики: від простих до найскладніших, таких, як радіофільми, радіонариси, інтерактивні програми. Обласне радіо вирізняється, в першу чергу, прямоефірними випусками новин і головною щоденною інформаційно-аналітичною програмою „День". Для висвітлення громадсько-політичного та економічного життя Олександр Бриков  започаткував радіопрограми „Панорама", „Селянський ранок", „Соціальний аспект", „Ми і час", „На теренах освіти", „Назустріч людям" та інші. Духовність, культура, спорт охоплені передачами „Пісня з тобою", „Таврійські самоцвіти", "Наша мова", „Книжкова шафа", „Театр перед мікрофоном", „Погляд в історію", „Херсонщина спортивна".

Аж до виходу на пенсію керівник творчого колективу Олександр Євгенович Бриков залишався вірним собі – він занурювався у зміст кожного радійного матеріалу, радив, шукав і запроваджував усе нове, що посилювало вагу слова в ефірі.

З багатьох подарунків долі я з особливим хвилюванням завжди вирізняю роботу в херсонській телерадіоорганізації  часів кінця 80-х  початку 90-х років. Одна з особливих її сторінок  –  ділові і товариські стосунки з Олександром Бриковим. Як з творчим працівником, потім як з керівником  великого редакційного колективу.  Але весь час – як і з головою профспілкового комітету обласної телерадіокомпанії.  Все, що вдавалося робити для людей в соціальному плані, здійснювалося при безпосередній і ревній участі голови профкому. Було все – і злагодженість, і гострі дискусії, і не сприйняття профкомом кроків адміністрації і навпаки. Але як би там не було, перемагали інтереси справи. Від чого, образно кажучи, у виграші були обидві сторони.

І поет, і журналіст

У літературних колах Херсонщини творчий потенціал Олександра Брикова оцінили уже по збірниках віршів «Время Ч», «Идущие к минно­му полю», «Шепот монаха», «И в темноте зовущая свеча», «Сказочный солдат», «Вла­дычица». Їх зміст став прямою дорогою молодого автора до регіональної спілки письменників України та Росії. Останнє з творчого доробку письменника Олександра Брикова дає право говорити, що журналістські навички увиразнювати в характерах людей  загальнолюдське принесе йому визнання як інженера людських душ на письменницькій ниві.

Родинне коло

П огода в домі в родині Брикових завжди була прогнозованою — за неї відповідає і нині дружина Тетяна. А от прилучення з дитинства до пера і мікрофона йшло по батьківській лінії — першим був Євген Бриков-сарший, який обійняв посаду голови херсонського обласного радіокомітету у 40 роки.
Зараз цю справу продовжують журналісти вже у третьому поколінні: Тетяна Олександрівна Чугаєнко (Брикова) – ведуча на всеукраїнському першому «Діловому каналі”. А  Євген Олександрович Бриков є співзасновником Інформагенції "Улюблене місто", автором  рубрики "Дорожній контроль".

Віктор Гридасов, журналіст.