Повернення у майбутнє. В Херсоні завершився урбаністичний форум

4 года назад 0

  Його учасники переконані, що локальні шедеври нашого обласного центру мають бути включені до переліку об’єктів культурної спадщини.

Готелі «Фрегат» і «Бригантина», будівлі річморвокзалу, порту-елеватора, видавництва «Наддніпрянська правда», кіноконцертного залу «Ювілейного», Головпоштамту, аеропорту «Херсон», обласної бібліотеки ім. Олеся Гончара. «Оживити» ці та інші об’єкти, надати їм нового значення і вписати до нашої  архітектурної спадщини минулого століття спробували учасники мистецько-урбаністичного форуму «Херсонський модернізм: назад у майбутнє».

До промоції найяскравіших об’єктів Херсона долучились студенти і архітектори, художники і дизайнери. Підсумком цього стала фінальна виставка учасників форуму 19 вересня у креативному просторі, розташованому в будівлі заводу «Електромаш», що також є об’єктом модернізму. На ній представили кілька фотопроєктів, «темпоральну» скульптуру молодої архітекторки Тетяни Кладкової, брендову продукцію і анонсували екскурсію, присвячену херсонському модернізму. Нічого подібного в Херсоні ще ніколи не було! — Всі фотопроєкти виконані в абсолютно різних техніках і з різним баченням модерністської архітектури. Об’єднує їх одне – міра «архітектурних речей» — людина. Монохромна серія Станіслава Остроуса демонструє нам втрачений рай, вразливість тілесності і брутальність бетону. Лі Білецька зняла хіпстерський проєкт про шість яскравих об’єктів херсонського модернізму. Особливо хочу відзначити зіркову модель її робіт, Артура Сумарокова, який «розщепив» себе на 6 різних персон – від Гі Дебора до привиду Карла Маркса. Але найбільш пронизливим у нього вийшов Олесь Гончар і його «інтимний щоденник». А серія Дениса Максимова виросла з його неприйняття цієї архітектури, відрази до її «сірості». Молоді люди, яких ми бачимо на роботах Дениса, дивним чином змогли змінити ці бетонні споруди кольоровою «мультиплікацією» власних тіл, таких же примарних і вразливих перед жорстокістю часу і середовища,  — розповіла кураторка виставки Юлія Манукян. 
За словами архітектора і керівника проєкту «Херсонський модернізм: Назад у майбутнє» Андрія Луцика, завдяки цьому форуму вони намагались привернути увагу громадськості та влади до архітектурної спадщини 1920-1990-х років. 

— Не випадково модернізм як стиль в архітектурі виник після Першої світової війни, після того стресу, який знищив все старе і намагався створити щось нове. Тоді змінились еліти, виник попит на інше, масове мистецтво. В тому числі в архітектурі. В перші роки радянської влади модернізм стрімко розвивався як революційний стиль. Але потім швидко згорнувся й був заборонений з 1932 року на довгі три десятиріччя. Лише в 1960-х він відродився в умовах ізоляції СРСР від зовнішнього світу. Через свої специфічні риси він отримав назву «радянського модернізму»,  — пояснив він.

Для своїх досліджень автори проєкту відібрали 12 об’єктів. Одним із найбільш унікальних для Херсона вони називають готель «Фрегат». — Його збудували за індивідуальним проєктом, на який наші, херсонські архітектори витратили багато сил і енергії. Цікава будівля «Ювілейного». Схожа є також у Харкові, за яким будували ККЗ у Херсоні. Ці та інші об’єкти ніяк не охороняються. Деякі з них уже зруйновані, деякі під загрозою руйнування. Адже всі вони відповідають будівельним нормам свого часу і зараз обслуговувати їх значно складніше. Тому у їхніх власників виникає спокуса все перебудувати, через що дуже скоро ми їх можемо не впізнати. На жаль, наше місто в цій сфері не має чіткої політики, тому її диктують інвестори, ринок. І сам Херсон на наших очах перетворюється на ринок, базар. Шкода, що ми будуємо об’єкти за логікою базару, — додав Андрій Луцик. — Ми жартували між собою: «Периферія має пошуміти, щоб нас почула столиця». І ми дуже раді, що цей галас набирає обертів , — підсумувала Юлія Манукян. —  Створена в рамках проєкту сторінка херсонського мондернізму в Фейсбуці набула популярності, на самому форумі нам вдалося об’єднати дуже багатьох людей. І це збіглося в часі з активізацією питання збереження спадщини ХХ століття в Міністерстві культури, яке анонсувало оновлення і доповнення реєстрів пам’яток та початок кампанії з їхнього дослідження та захисту на державному рівні. Адже за кожним цим об’єктом – своя цікава історія.

Олег БАТУРІН, Новий день
Фото: Юлії Манукян, Лі Білецької, Дениса Максимова.