Бійці ковідного фронту Херсонщини: ексклюзивне інтерв’ю з Сергієм Панкратовим

2 недели назад 0

З квітня 2020 року Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г. І. Горбачевського працює як госпіталь для лікування хворих на COVID-19. Заклад перепрофілювали на вимогу часу, коли регіон опинився в облозі підступного вірусу. Інфекціоністи в буквальному сенсі перебувають на ковідному фронті. І, треба сказати, оборону тримають гідно і професійно. Про те, як це вдається, чого вартує, про нинішню ситуацію з COVID-19 і не тільки, спілкуємося з завідувачем відділення № 2 Херсонської обласної інфекційної лікарні, головним експертом з інфекційних хвороб департаменту здоров’я Херсонської облдержадміністрації Сергієм ПАНКРАТОВИМ. 

— Інфекційна лікарня ім. Г. І Горбачевського першою в області опинилася на тій самій передовій. І це зараз вже є досвід лікування не просто коронавірусу, а його ускладнень. А от як було медикам одразу, коли почали надходити перші такі пацієнти? Чи відіграло якусь роль те, що з групою коронавірусів як такою інфекціоністи вже зіштовхувалися раніше? 

— У 2002—2003 році фіксували спалахи схожих захворювань. Але це більш слабкі віруси, які протягом року вже зникли. І дивіться, 17 років вони фактично не турбували людство. Від грудня до березня, коли це все починалося, чутки з Китаю поширювалися, ми проходили теоретичну підготовку. Відчуття були двоякі: з одного боку — боязко, все ж невідома інфекція, ще не визначали, які механізми і шляхи її передачі, як протікає хвороба, як готуватися, як одягатися… З іншого боку — для нашої лікарні це було нескладно, адже ми вже зіштовхувалися з різними хворобами: і з холерою, і з дифтерією, і з кишковими інфекціями. Тим більше, епідемія кору недавно була, а вони з коронавірусом за механізмом передачі схожі: повітряно-крапельний, аерозольний шлях поширення. Протоколи лікування ми отримали не з самого початку, просто рекомендації були, а потім потихеньку набирався досвід.

— Симптоми тоді і зараз відрізняються чи ні? 

— Отож бо й воно, що за цей рік симптоматика змінилася значною мірою. Бо віруси, на жаль, змінюються. Наша лабораторна служба поки не розрізняє британські, африканські або ще якісь штами, але клінічно різницю COVID-19. І якщо раніше у дуже багатьох хвороба розпочиналася з втрати нюху, то зараз із цим практично не зіштовхуємося. До речі, з минулорічної практики: в кого починалося з втрати нюху, в тих легше протікала пневмонія. Вірус затримувався у верхніх дихальних шляхах, міг подіяти і на мозок, але послаблював свою дію на легені. Зараз він туди йде практично одразу. Раніше часто спостерігалися ураження шлунково-кишкового тракту, проноси і т. д. Зараз це зустрічається значно рідше. І раніше, і тепер 85% випадків — це субклінічні або легкі форми, які не вимагають госпіталізації. А от 15% пацієнтів як були тяжкими, так і є, тільки стали ще більш тяжкими, ніж тоді. І якщо раніше при ураженнях легень, пневмоніях, кисню потребували не всі, то зараз практично 90% хворих стаціонару вимагають кисневої підтримки.

— До речі, наскільки обласна інфекційна лікарня нею забезпечена? У вас є власна киснева станція, чи не так?

— Питанням постачання кисню зайнялися ще минулоріч. І в нашій лікарні, і в «Тропінці» є великі колони, на 22 тонни, які централізовано постачають кисень безпосередньо до ліжка пацієнта. Якщо раніше це були, в основному, концентратори, то зараз вже є централізоване постачання кисню, а концентратори про всяк випадок.

— Спочатку вам оснащення не вистачало? 

— Звісно. Ми ж не були готові до дихальної недостатності в такій масі.

— Сергію Михайловичу, а який період можна назвати піковим для вашої лікарні? Він вже минув?

— Знаєте, якщо говорити про хвилі, то я б сказав, що в нас зараз не третя, а саме друга хвиля. Минулоріч у квітні, травні, червні була досить помірна кількість хворих у лікарні — десь до 20—40. Потім курортний сезон. Жителі Західної України хлинули сюди на відпочинок, і з вересня вже пішло наростання. У жовтні ми підключили і другий поверх до основного першого. Це й було піком першої хвилі. До нового року пішло на спад. У січні було затишшя. А потім після свят почалася друга хвиля. І вже починаючи з березня-квітня, пішло завантаження. Місць не вистачало ані в нас, ані в лікарні ім. Тропіних, і довелося знову відкривати ковідне відділення в лікарні ім. Є. Є. Карабелеша. Тобто звичайна закономірність: рівень захворювання зростає внаслідок масового скупчення людей, де згрупувалися, там і є спалах.

— А погодні умови, літо, тепло якось впливають на розвиток коронавірусу? Чи він цього не боїться?

— За теорією мали б впливати, тому що віруси — це живі організми і спеку не люблять. Вони добре почуваються в холоді. Думали, прийде літо і якось все стихне. Не вийшло.

— Але при цьому на Херсонщині все одно була найнижча статистика захворюваності в Україні, чи не так? 

— Звісно, ми на цій позиції й залишаємося. Херсонщина ж не переходила до червоної зони. І така ж картина була з кором.     

— Скільки всього хворих на COVID-19 може прийняти інфекційна лікарня?  

— За штатною чисельністю в нас 141 ліжко. До межі ще не доходило. Зараз заповненість у лікарні коливається приблизно на 80%. Лише в моєму відділенні на сьогодні 31 хворий.

— І скільки медиків зараз у вас працюють?

— У лікарні сформовано 5 бригад для надання цілодобової медичної допомоги, куди входять лікарі-інфекціоністи та реаніматологи. Середнього й молодшого персоналу теж небагато. З кадровим забезпеченням напружено. Чому? Тому що минулий рік розпочався з реформування. Те полягало не в забезпеченні новим оснащенням, а в скороченні фінансування. Це вплинуло й на зменшення штату: хто сам пішов, кого скоротили. Ну а вже в квітні 2020 року почали нам додавати оплату за шкідливість і т. д., тому працівники перестали звільнятися. Зрозуміло, що таке для лікаря за 6 тисяч гривень, як у мене була зарплата, ризикувати життям…

— Час від часу в різних лікарнях України виникають спалахи коронавірусу серед медиків. І, враховуючи специфіку роботи, це логічно. Але про масові захворювання в інфекційній лікарні такого чутно не було. Ми чогось не знаємо чи дійсно у вас дуже прискіпливий персонал?

— Зрозумійте, нам значно простіше вберегтися від зараження, ніж медикам звичайного профілю. Ми знаємо, з чим працюємо. І ще хочу наголосити, що все-таки від самого початку нас забезпечили захисним одягом. Бували, звісно, й спроби всучити нам комбінезони, які, як мішки для цукру, хрустять і в них неможливо працювати… Але одягаємося, дотримуємося режиму, тому більш-менш не хворіємо. А десь медики маску і рукавички одягають, а щиток взяти полінилися. Думають, пронесе. І ще: з березня ми потрапили у першу хвилю щеплення. Більшість наших медиків одним уколом вакцинувалися, тепер чекаємо на другий.

— Хочу, аби Ви описали читачам картину, в якому вигляді лікар заступає на свою «фронтову» зміну і як йому доводиться працювати.

— Зранку приходимо на роботу, як зазвичай, п’ятихвилинка, а далі лікарі йдуть переодягатися в спецкостюми. У мене обхід займає приблизно години дві. У цьому костюмі, звісно, і спекотно, і незручно. Це зараз я з Вами розмовляю в масці, а то ж ще й респіратор зверху, який ускладнює дихання, і щиток. Медсестрам і санітаркам, до речі, складніше. Вони більше і ближче контактують з хворими, які потребують внутрішньовенного введення антибіотиків, поправляння кисневого оснащення і т. д. Виходить, що з 9.00 до 13.00 вони в цих костюмах. Після невеликої перерви — знову маніпуляції. Це дуже серйозне навантаження.

— Повернемося до питання вакцинації. З медиками зрозуміло: підвищений ризик, тут не посперечаєшся. Щодо населення. Чи варто, на Ваш погляд, всім щеплюватися від COVID-19?

— Антищеплювальні кампанії відомі ще з 1984 року, коли відоме видання надрукувало статтю про те, що начебто у вакцинах є ртуть і т. д. Хоча кожного разу, коли з кимось спілкуюся на цю тему, повторюю: щеплення увійшли до десятки досягнень людства. Вакцинуватися потрібно, особливо людям, котрі входять до групи ризику. Це ті, хто мають підвищену м’язову масу (крупні), у кого є хронічні хвороби (цукровий діабет, легеневі, серцеві, ниркові патології тощо). Щодо чуток про те, що якась вакцина викликає тромбоз, в Україні поки статистики таких випадків немає.

— Препаратами для лікування хворих на COVID-19 лікарня забезпечена?    

Найнеобхідніші препарати — антибіотики, стероїдні гормони, антизгортувальні речовини і протикашлеві. Всім цим ми забезпечені, і пацієнти їх отримують безкоштовно. Причому набір антибіотиків у нас досить широкий, починаючи зі звичайного азитроміцину і закінчуючи потужними меропенемами. Але є препарати — важка артилерія: ремдесивір (противірусний), показаний на ранніх стадіях, і актемра, яка використовується для тяжких хворих у реанімації і пригнічує реакцію, коли вже організм починає сам проти себе працювати. Ці ліки дуже дорогі, і держава ними забезпечує в мінімальній кількості, для широкого застосування їх немає.

— На які симптоми слід звертати увагу, якщо ми говоримо про COVID-19, і що б Вам хотілося сказати населенню?

— Це підвищена температура, м’язовий біль, сухий кашель, задишка. Звісно, до цього бажано зробити ПЛР за направленням сімейного лікаря. Але слід і самому контролювати свій стан. Та й «швидка» зараз не відмовляє, коли є характерні симптоми. Якщо ж хворого госпіталізували з підозрою на коронавірус, його спочатку покладуть до діагностичного відділення і відберуть матеріал для ПЛР-тесту. Представники групи ризику, про яку ми говорили, мають ставитися до свого здоров’я з підвищеною увагою. Слід усвідомлювати, що захворіти може кожна людина. І вберегтися можливо тільки завдяки індивідуальним засобам захисту. Рукавички останнім часом відійшли, зараження через предмети немає, але маску треба носити обов’язково, особливо в місцях масового скупчення людей. Також мийте руки, і не обов’язково дезінфектантами, достатньо просто мила й теплої води. І все буде добре! Всім бажаю здоров’я!

— Дякую за цікаву розмову!

Спілкувалася Марина САВЧЕНКО.

Від редакції: Тож доземний уклін колективу Херсонської обласної інфекційної лікарні ім. Г.І. Горбачевського. Щира дяка вам, лікарі, медсестри, санітари і окремо – адміністраціє закладу! За те, що прийняли тоді й приймаєте зараз удар на себе, рятуєте пацієнтів, з прискіпливим підходом до кожного, незалежно від статусу і віку. Цінуємо. Здоров’я всім вам і витримки!


Подписывайтесь на "Новости Херсонщины" в Telegram!
Каждый день мы составляем рейтинг самых читаемых новостей для тех, у кого нет времени читать всё подряд.