Небо, зорі, «Мельпомена»…

На жаль, традиційної карнавальної ходи на честь відкриття фестивалю цього року не буде.

Перелік усіх вистав цьогорічного фестивалю «Мельпомена Таврії» вмістився на одному аркуші паперу. Та й кількість учасників  — лише 11 українських театрів з Києва, Маріуполя, Миколаєва, Одеси, Харкова та Херсона. Але все одно херсонські театрали радіють, бо фестиваль таки відбудеться, і проходитиме він у новому форматі — #мельпоменапростонеба.

Чого чекати глядачам від цьогорічної «Мельпомени», дізналися в останній день літа на пресконференції та в спілкуванні з оргкомітетом фестивалю.

Просто неба

Майже всі вистави гратимуться на свіжому повітрі — у театральному дворику або в лісовому театрі. Додається і новий майданчик — Дінопарк біля «Фрегата». Винятком будуть дві вистави на сцені театру ляльок і одна в обласному палаці культури. Тож театри, які вирішили взяти участь у фестивалі з розумінням підійшли до зміни формату і шукали в своєму репертуарі саме такі вистави, які вписалися б у запропоноване середовище.

«Ех, мало часу, не дали розвернутися… — сумує головний координатор і голова оргкомітету фестивалю Олексій Могилевський. — Вистави вибирали мінімалістичні, щоб можна було показати в нових умовах. А так хочеться на велику сцену…»

12-1, або Карантинні втрати

Насправді театрів мало бути 12. Але київський театр «Золоті ворота» пішов на самоізоляцію, бо декілька членів команди перебували у контакті з носіями вірусу. Тож безпека понад усе. До речі, це вже третій столичний театр, що закрився: Театр на лівому березі на карантині, театр “Колесо” на самоізоляції. А дирекція «Мельпомени» шукає заміну раптово знятій виставі і обіцяє дотримуватися санітарних вимог.

Родзинки

Замість традиційної карнавальної ходи буде парад кораблів на Дніпрі. Кажуть, ця ідея виникла задовго до Гоголь-фесту.

Цьогоріч у тренді особлива увага до пам’яток архітектури, не залишилась осторонь і «Мельпомена». За ініціативи Шафа-фест спільний проєкт нашого театру з театром Франка — вистава «Не плачте за мною ніколи» — гратиметься у недоремонтованій залі Обласного палацу культури (колишнього Будинку офіцерів). Кажуть, ця зала «намолена» — вона бачила гру Марії Заньковецької, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Оксани Петрусенко. Тож сучасна вистава, яка поїздила по світу, побувала на різних фестивалях, гралася в незвичних локаціях, додасть до своєї скарбнички ще одну, і тим самим намагатиметься привернути увагу до проблеми.

Хіт фестивалю — Дикий театр з його варіантом «Кайдашевої сім’ї». Свого часу херсонська вистава «Kaidash & sons» збурила глядача, не всі сприйняли осучаснення класики драматургинею Наталкою Блок. Але театр пишається, що першим в України приміряв класику на сучасне суспільство. «Кайдаші 2.0» створила Наталка Ворожбит, її талант і енергія Дикого — це вибухова суміш, тож подивимось, чи не здасться на цьому фоні херсонська вистава навіть пуританською.

А загалом, Олексій Могилевський знайшов родзинки в кожній виставі: цікава вистава за Чеховим Донецького театру, який зараз «живе» у Маріуполі (класика!); філософські роздуми під кавер-версії хітів київського Малого театру (Мураками!), весела моновистава Харківського театру Одеського розливу (актор Віталій Бондарєв та письменник Ефраїм Севела — це таки  варто подивитися!), перше знайомство з одеським театром (трагікомедія про двох старих), дуже гарна вистава миколаївського російського театру (театр справді класний!). Херсон у цій компанії буде дивувати своїм «Сном літньої ночі».

«Мельпомена» для дітей

Херсонський театр ляльок — давній партнер фестивалю, щорічно пропонує вистави для юних театралів. Цього року він не єдиний працює для малечі. Одеський культурний центр своєю дитячою виставою «Пригоди Соломона» освоюватиме нову локацію — Дінопарк біля «Фрегата». Другий рік поспіль у фестивалі бере участь інклюзивний театр при бібліотеці — тут для дітей грають діти. Тож своїх шанувальників «Мельпомена» виховує з дитинства.

«Мельпомена» літературна

Цьогорічна літературна сцена небагатолюдна: брати Капранови (до речі, вони з головним режисером театру пишуть сценарій для завершального капусника), Олександр Ірванець, Анатолій Кичинчький, Анатолій Марущак, Віктор Вальд, Валерій Кулик, Василь Загороднюк. Презентації, творчі зустрічі, майстер-класи. Окремо — про Андрія Курейчика. Він вимушений покинути Білорусь і зараз в авральному порядку дописує останню частину своєї трилогії «Ображені: Білорусь». Читка планується в рамках фестивалю.

Транспорт

Питання про міський транспорт виявилося риторичним. Тож розраховувати на тролейбуси та маршрутки у пізній час не доводиться. Шкода, що враження від фестивальних подій будуть нівельовані відсутністю в місті нормального графіка роботи транспорту. Залишається лише сподіватися на те, що гарні емоції від побаченого на фестивалі житимуть у пам’яті значно довше, ніж проблеми, з якими херсонці стикаються щодня впродовж вже багатьох років.