Повернення ЛітТЕРРИ, або Розминка перед «великою тусою»

4 года назад 0

До нас 24 листопада повернулася ЛітТЕРРА. Перша зустріч завсідників молодіжної літературної кав’ярні після великої перерви (востаннє вони збиралися аж у травні), була дуже камерною, але веселою, передсвятково-казковою і трошки дитячою.

І не тому, що цього разу читальна зала була заповнена портретами дітей — то бібліотека для юнацтва ім. Бориса Лавреньова, в якій і «живе» ЛітТЕРРА, підготувалася до відкриття мандрівної фотовиставки світлин Олесандра Корнякова «Мій тато — герой», яка переїхала до них із художнього музею.  

Розпочалася зустріч з музичного подарунку — дитячого, чарівного і святкового: то вихованки музичної школи №1 бандуристка Софія Топкіна та гітаристка Крістіна Калачова (музичний керівник Марія Морозова) занурили присутніх у світ казки та Різдва.

Естафету прийняла Анна Щидловська — читала не тільки вірші, а й дитячу прозу (цього разу рубрика «Творчий автограф» представила хоч і дебютантів ЛітТЕРРИ, але вже знаних авторів Поетичної Шафи, крім Анни додав «свіжої крові» літтерріанцям поет Олег Кара). Героями «Тревелогу» від Тетяни Гладиш теж були діти — хоч і не головні, але це теж у тему. Розповідь про автомобільну подорож до Києва та Ірпеня (на літературний конкурс, звісно) по наших чудових дорогах з дітьми в автівці була наповнена екстрімом, сміхом, співчуттям — і порадами слухачів освоїти інші дороги країни, які точно надихнуть на бажання описати свої пригоди. А ще були прості, але вкрай веселі дитячі ігри та конкурси (а вам слабо показати без слів, лише жестами «Ідіота» Достоєвського? Або казку «Теремок»?).

Але після перерви на запашну каву La Semeuse від кав’ярні «Дон Марко» якось поступово всі подорослішали, але навряд чи посерйознішали. «Книжка до кави» теж була. І навіть дві — «Резервація Гоблінів» Кліффорда Саймака та «Заради майбутнього» Макса Кідрука, цього разу — у відеоформаті. Але рубрика «Цікаво про каву» мала звичну форму: хазяйка кав’ярні Юлія Майстренко читала «Теплі історії до кави» Надійки Гербіш прямо з книжки, обрала «Осіннє шоколадно-горіхове лате» — ніжне, домашнє і трошечки казкове.

І завершилася зустріч ще одним дебютом для ЛітТЕРРИ — музичний подарунок від Сергія Тарасова був сильним, іронічним і дотепним (одна ода бензопилі чого вартує!). От мріяла людина піти по стопах свого кумира Цоя — і пішла: нещодавно Сергій влаштувався кочегаром у котельню, на гітарі грає, пісні співає, і люди його пісні знають… Загалом, було тепло й весело.

Але виявляється, ця зустріч була свого роду розминкою перед великою творчою тусовкою, яка пройде в перший день Південного фестивалю книги та читання «Книжковий Миколай». Фестиваль відбуватиметься в нас учетверте, але (увага!) цього року він змінює свою «прописку». Тож не шукайте гарні книжки та цікавих українських авторів у «Ювілейному» — 13-15 грудня всі на «Фабрику»! «Книжковий Миколай» буде там. Програма заходу ще узгоджується, обіцяють невдовзі оголосити.

А ЛітТЕРРА чекає на цілий десант різних гостей фестивалю (письменників, поетів, музикантів) майже з усієї країни 13 грудня о 17.00. Досвід показує, що буде цікаво. І нехай нікого не лякає п’ятниця 13-те — це день Андрія, а на Андрія в нас ворожать. Обіцяють поворожити і на ЛітТЕРРІ.

Тож зустрінемося в грудні — на фестивалі й у нашій літературній кав’ярні.

  •  

View the embedded image gallery online at:
http://vgoru.org/index.php/kultura/item/47692-povernennia-litterry-abo-rozmynka-pered-velykoiu-tusoiu#sigProIdde7115e59a