Пройшов в Історичний фестиваль LEGIO Historica Херсон IV

Маркером останнього часу стає інтерес до історії. Для України, яка вперше знаходить національну ідентичність це явище вкрай популярне. Країна, яка не мала довгий час власної виділеної історії, активно будує національно-вивірене знання себе. Аналіз, як ми пам’ятаємо з класичного визначення, є поділ, виокремлення суті. Сучасна історія розділяє і виділяє ангажовані події на догоду громадському замовленню, часом забуваючи про синтез.

У фестивалі LEGIO Historica в Херсоні взяли участь понад 200 осіб, серед них волонтери, історики, науковці, студенти українських вишів. Фестиваль проходив на різних локаціях, одна з яких проходила в Херсонській обласній бібліотеці імені Олеся Гончара.

Безліч з’явилися фестивалів при докладному розгляді виявляються фінансованими з фондів іноземних держав. У небагатій українській державі, як завжди не вистачає коштів на культуру.

У рамках Фестивалю в бібліотеці Гончара провели майстер-класи. У перерві учасники фестивалю могли познайомитися з сучасними українськими виданнями. Єгор Модронюк-студент-історик з Києва, на книжковому ярмарку працює волонтером.

«У нас там є книга про Мазепу, є книжка про сага Дачне, про козацтво. Були вчора книги про Київ після світової війни, тобто тут власне про українську історію, про різні аспекти«, — розповів молодий чоловік.

Володимир Бірчак 6 років працював в архіві СБУ в Києві та в редакції видання «Історична правда». Сьогодні в Україні відкриті для дослідників архіви КДБ, багато людей шукають історію про своїх репресованих рідних, каже чоловік. Також ці архіви цікаві мийникам. Як правильно працювати з архівами та шукати необхідну інформацію Володимир розповів під час майстер-класу.
«Чому виникла така потреба? Справа в тому, що після прийняття декомунізаційних законів, пакету чотирьох декомунізаційних законів, один з яких відкриває повністю доступ до документів репресивних органів комуністично-тоталітарного режиму, в Україні відкрився найбільший на пострадянському просторі архів радянської спецслужби. Ми не перші в цьому форматі. Перші, хто це відкрив, були країни Балтії, але Україна як друга республіка в Радянському Союзі, мала один з найбільших масивів цих документів», — говорить Володимир Бірчак.

Подібні фестивалі дозволяють виділити дослідників розробляють свої ідеологічно вивірені теми і профінансувати їх. Знову ж таки не з державних фондів, а з коштів, що надходять за допомогою з-за кордону.

Євген Шатілов, організатор LEGIO Historica каже, що задоволений результатами фестивалю, в рамках якого проходили лекції, екскурсії, майстер-класи, історичні реконструкції та кінопокази, присвячені історії України.
«Наша команда зараз розробляє проект запуску мандрівних фестивалів по декількох містах України. Ми зараз на стадії пошуку партнерів, донорів, які допомогли б нам реалізувати цю ідею. Але зараз у нас є ідея провести в наступному році як мінімум 10 мандрівних фестивалів у різних регіонах України, особливо там, де цього потребують, тому що є Київ і Львів, які перенасичені, де багато подій схожого масштабу, а, на жаль, тут в Херсоні і в інших, навіть великих містах, немає таких можливостей немає можливості споживати якісну історію«, — розповів організатор LEGIO Historica Євген Шатілов.