Спадок у вогні: як і чому горять історичні пам’ятки в Україні

15 квітня світ вразила пожежа в одній із найвизначніших пам’яток – соборі Паризької Богоматері. Утім, будівлі з кількасотлітньою історією часто горять і в Україні. 

Радіо Свобода розповідає про кілька пам'яток архітектурного та історичного значення, що пошкодив або ж зруйнував вогонь за останнє десятиліття.

Гостинний двір (Київ)

​Ця будівля 1809 року на київському Подолі, зведена в стилі класицизму архітектором Луїджі Рускою, зайнялася 9 лютого 2013-го. Версій інциденту домінувало дві: підпал з боку забудовників, яким намагалися тривалий час протистояти активісти, або коротке замикання.

Тривалий час Гостинний двір був пам`яткою архітектури. Утім, у серпні 2011 року Кабмін відібрав у нього цей статус, а Київрада у квітні 2012 року дала дозвіл на його реконструкцію під торговельно-офісний центр. Тоді це рішення спровокувало громадську хвилю протесту.

Садиба Мурашка (Київ)

У 2013-му, але вже наприкінці червня у Києві горіла і садиба, в якій колись мешкав художник Олександр Мурашко. Ця пам'ятка історії та архітектури, розташована у середмісті столиці. Складається вона з особняка, прибуткового будинку та флігеля, але вже тривалий час їхній стан аварійний.

Офіційно серед причин пожежі тоді розглядали «необережне поводження з вогнем сторонніх осіб», однак активісти припускали, що це міг бути навмисний підпал, адже він був «вигідний бізнесменам, котрі претендували на цей будинок».

Дерев’яна церква святого Миколая у Чернієві (Івано-Франківська область)

Храм зайнявся на початку липня 2016 року. Пожежа знищила його майже повністю. Як ймовірну причину виникнення вогню тоді розглядали замикання електропроводки.

Це була пам’ятка архітектури місцевого значення. Її будівництво розпочалось у 1842 році, а освятили храм у 1846-му. Тут на великому престолі містилося оригінальне миро святого Миколая, надане грамотою митрополита Андрея Шептицького.

Колишній центральний гастроном (Київ)

Ця пам’ятка архітектури зайнялася 20 червня 2017-го. Як одну з можливих причин називали недбальство будівельників. Вогонь поширився тоді по дерев’яних перегородках та перекриттях і розповсюдився з 2-го поверху на 3-й й на горище. Загалом горіло 1000 квадратних метрів приміщення, а також частина даху будівлі.

Центральний гастроном на вулиці Хрещатик, 40 закрили у 2004 році й оголосили про реконструкцію будівлі, яка досі не була завершена. Він є найстарішим на Хрещатику і зведений за проектом архітектора Ніколаєва у 1874 році як готель «Кане». В цій будівлі жив художник Михайло Врубель, до 1918 року – гетьман Павло Скоропадський, також у ньому відомий український актор і режисер Панас Саксаганський.

Садиба Шидловських (Харківська область)

У ніч на 15 квітня 2018-го пожежа охопила цей об’єкт палацово-паркового комплексу Старомерчанської пам’ятки культурної спадщини національного значення. Вогонь помітили не одразу. Горіли дах палацу, перекриття й частина приміщень другого поверху будівлі. Загалом постраждало близько 550 квадратних метрів. Причину появи займання встановити не вдалося.

Садиба Шидловських була споруджена в стилі класицизму у 1776—1778 роках на замовлення віце-губернатора Харківської губернії Григорія Шидловського. За часів СРСР і аж до 1997 року тут був ветеринарний технікум. Після будівлю занедбали.

Кінотеатр «Екран» (Київ)

Один із перших столичних кінотеатрів вогонь охопив у травні 2018-го. Серед причин займання розглядали підпал.

Цей заклад був збудований у 1911 році. За час свого існування кінотеатр жодного разу не змінював призначення і показував фільми навіть у роки Другої світової війни. До літа 2010 року в ньому не переривалися сеанси. Але через пошкодження фундаменту старої будівлі робота кінотеатру була припинена,

Луцька брама (Рівненська область)

Ця пам’ятка оборонної архітектури XVI століття зайнялася у липні 2018-го. В інциденті тоді підозрювали хуліганів або безхатченків, які могли пробратися всередину неї.

Луцька брама в Дубні була споруджена у 1623 році на кошти князя Владислава Заславського і сполучалася із замком підземними ходами. На першому поверсі раніше існувала арка – в’їзд до міста.

Упродовж останніх десятиліть міська рада й державний історико-культурний заповідник сперечалися в судах за право користування Луцькою брамою та ще 14 історичними об’єктами міста Дубна. У цей час самі об’єкти занепадали. Нині власником старовинної будівлі є Рівненська обласна рада, а її балансоутримувачем – заповідник.

Церква «Введення в Храм Пресвятої Богородиці» (Львівська область)

Цей 200-річний храм УГКЦ – пам’ятка архітектури місцевого значення – горів 5 серпня 2018-го. Вогонь швидко охопив дерев’яні конструкції, тож пожежа торкнулася більшої частини будівлі. Три великі куполи зі сторони святилища обвалилися, зсередини храм повністю вигорів.

Ця церква була побудована у 1798 році.