Економічний ефект життя херсонців

На фоні політичної дестабілізації яка викликана тим, що Рада упродовж майже місяця не могла визначитися з тим коли і як буде приймати присягу новообраний Президент України Володимир Зеленський, економічна складова життя більшості громадян держави знову прогрішилася.

Про це говорить не тільки статистика, такі висновки роблять і Українські незалежні економісти, і наші «закордонні друзі».

Згідно з оперативними даними, які розповсюдила Державна служба статистики України (Держстат), зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України у першому кварталі 2019 року сповільнилося до 2,2% у порівнянні з тим самим періодом минулого року.

Держстат повідомляє: «Реальний ВВП в першому кварталі 2019, у порівнянні з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 0,2%, а у порівнянні з першим кварталом 2018 року – на 2,2%».

Перед тим у Мінекономрозвитку повідомляли, що зростання ВВП України у першому кварталі 2019 року склало 2,25%.

А за оцінками Національного банку України, зростання реального ВВП в Україні у першому кварталі 2019 року по відношенню до аналогічного періоду минулого року сповільнилося до 2,4%. Відповідно до статистичних звітів у 2018 році, у порівнянні з 2017 роком реальний ВВП, збільшився на 3,3%, а у 2017 році, у порівнянні з 2016 роком його збільшення склало – 2,5%.

Перед тим перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів заявив, що зростання ВВП в першому кварталі 2019 року склало майже – 2,2%.

Якщо говорити про заробітну плату, то вона на цей період за словами віце-прем’єра складала у доларовому еквіваленті – 381 долар, або близько 11 тисяч гривень. «І це рівень 2013 року, коли не було ні війни, не було анексії, і не було 5% витрат ВВП на армію і безпеку», — наголосив Кубів. Не дивлячись на те, що знайти людей з таким високим рівнем зарплати у реальному житті в Херсоні не так вже й просто, Кубів продовжує всіх заспокоювати тим, що сьогодні уряд, президент і парламент «відповідальні» як ніколи і продовжують стабільно працювати: «Я хочу звернутися до депутатів – не створюйте істерики для людей».

Яка ж тут «істерика», якщо взяти реалії життя, подивитися на те, як насправді і чим живе більшість громадяни держави, то підстав для такого оптимізму знайти важко. Реальні гроші які отримують Херсонці – ті, хто не працює на посаді голови «Нафтогазу» та віце-прем’єром – куди менші. Що вже говорити про пенсіонерів з їх мінімальними статкам у 2 – 3 тис гривень.

Як завжди в «Уряді» «пишаються» тим, що вони продовжують повертати борги «попередників». Кубів заявив, що в січні-квітні: «…ми віддали 33,5 мільярда за боргами і за зобов’язаннями. У травні ми повинні віддати і віддамо – є кошти, 35,5 мільярда». Так, зрозуміло, що кошти взагалі-то є, але те, що їх виймають з бюджету і віддають комусь, замість того аби вкладати у розвиток виробництва, то це довершений факт.

Крім того не слід забувати, що твердження «борги попередників» вже зовсім не відповідає дійсності. Загально відомий факт, що починаючи з 2014 року, коли керувати країною взялася ця влада – борги держави суттєво зросли і вже давно перекрили ті, які накопичила попередня влада.

Іноземні фахівці відзначають, що Україна є рекордсменом серед пострадянських держав за рівнем запозичення коштів і при цьому залишається на останньому місці за рівнем розвитку власного виробництва.

Відомо, що з кожним роком рівень виробництва в Україні стабільно попадає, і всі ці роки вона живе виключно за рахунок того, що позичає, а те що позичене вкладає не у розвиток якоїсь конкретної галузі яка б могла приносити прибутки, а просто «проїдає», у вигляді виплат заробітних плат бюджетникам (кількість яких за ці роки так і не скоротилася) і наповнення Пенсійного фонду, який продовжує бути дотаційним (і з кожним роком потребує все більшої кількості грошей).

Кризово-загрозливою ситуація стала після того, як напередодні виборів влада цілеспрямовано стала виплачувати пенсіонерам так звані «компенсації» у вигляді одноразових виплат, які були суто популістськими і які були спрямовані на те, аби показати пенсіонерам, що про них пам’ятають і «турбуються».

Аналітики переконують, що всі ці «загравання» з електоратом у період виборів будуть дорого коштувати у першу чергу самому електорату, особливо пенсіонерам.

Це стане зрозумілим, коли відбудеться перерахунок «субсидій» на наступний опалювальний період і коли пенсіонери у звітах автоматично будуть показувати «зростання» прибутку (за рахунок тим самих одноразових виплат). Формальне «зростання» не дасть підстав більшості з них розраховувати на компенсації по ЖКГ з державного бюджету.

Чи знали про таке в Уряді? Без сумніву. Чи розуміли, чим такі «доплати» гикнуться пенсіонерам? Так. Чому ж пішли на такий крок? Для того, аби отримати політичні дивіденди. Зиску з цього вони так і не отримали (вибори програли по всіх статтях), але людей загнали у пастку.

Це та сама частина правди про яку не говорять ні Володимир Гройсман (який розраховує, що він зможе потрапити восени у Парламент нового скликання), ні Петро Порошенко (який твердо переконаний, що він був і залишається «батьком нації», і що він має шанс повернутися ще раз на Банкову в якості нового Президента).

Нагадаємо, Порошенко вже кілька разів заявляв, що час відведений Зеленському на керування державою обмежений максимум одним роком, а після цього його «винесуть» з крісла Президента.

Скільки відведено Зеленському бути Президентом відає хіба що Бог, а от те, що Порошенко знову не стане Президентом, про це знає вся країна. Втім, ми про економіку.

За повідомленням, яке розповсюдили на початку травня у Національному банку України – зростання реального ВВП в Україні у першому кварталі 2019 року по відношенню до аналогічного періоду минулого року сповільнилося до 2,4% у порівнянні з 3,5% в четвертому кварталі 2018 року і 3,3% – в цілому за 2018 рік.

«Очікувано зменшився внесок від зростання в сільському господарстві через вичерпання ефекту рекордного врожаю …Крім того, ослабли показники промисловості: як в енергетичному секторі (через теплу погоду цього року в порівнянні з попереднім), так і в окремих видах переробної промисловості», — пояснили у НБУ. Там наголосили і на тому, що істотне падіння у промисловості тривало протягом більшої частини кварталу: «Введення Росією наприкінці 2018 року заборони на ввезення окремих видів машинобудівної продукції було одним з факторів подальшого падіння обсягів виробництва у машинобудівній галузі».

Фактично тим самим у НБУ зайвий раз підтвердили, що скорочення товарообігу з Росією негативно впливає на нашу економіку. Ринок у Росії ми втратили, натомість ринок у Європі не набули (т.т. «заміщення» «провалів» «європейські партнери» не запропонували). Результати?

По-перше, ринки Росії, де купували нашу продукцію, ми продовжуємо втрачати, а на європейських ми нікому не потрібні (наша продукція там не конкурентоспроможна через високу собівартість).

По-друге, там є власні виробники інтереси яких Європа і відстоює, її не цікавить якась там Україна з її проблемами, у них і власних вистачає.

По-третє, нас там не збираються бачити (в нас там зацікавлені тільки у якості сировинного додатку та, безумовно, дешевої робочої сили).

Фахівці застерігають: чим далі, тим більше українців виїздять на роботу за кордоном непоодинокими представниками окремої родини, а цілими сім’ями, з дітьми та навіть батьками, ще є надто загрозливим фактом одразу по кількох напрямках.

З одного боку це вказує на те, що гроші сюди заробітчани переводити не будуть – немає кому (у результаті слід очікувати спад надходження валюти). З іншого боку – це говорить про те, що ті, хто поїхав родиною, той сюди повертатися не планує.

А тому всі розповіді про те, що держава налагоджує ситуацією всередині і заробітчани готові повертатися, не більше ніж «мильна бульбашка», яка лусне від найменшого коливання повітря. То ж не слід сподіватися, що люди будуть повертатися, а, отже, працювати на розвиток країни – не має сенсу (вони починають вести там осілий спосіб життя).

Це матиме фатальні наслідки – країна продовжуватиме «зневоднювати» свій ринок робочої сили, що згубно впливає на рівень надходжень грошей як у державний бюджет так і у Пенсійний фонд України. Якщо ситуацію не змінити кардинально, то більшість з тих, хто у найближчі 15 – 20 років вийде на пенсію, скоріш за все, не буде забезпечений матеріальними виплатами.

Гроші які Пенсійний фонд отримує він не акумулює, не вкладає у напрямки які принесуть у майбутньому додаткові гроші, т.т. гроші не накопичуються, не «працюють» – їх спрямовують «прямим ходом» на виплати тим, хто на пенсії зараз.

Пенсіонери майбутнього періоду не мають перспектив отримувати відповідні виплати і утримання від держави, а точніше від самих себе. Накопичень не існує – їх гроші вже витрачені, а у наступних періодах їх немає звідки брати – людей, які офіційно працюють в Україні, все менше.

В той же час у економіці у нас є й певні «досягнення». Центробанк зазначив, що завдяки збереженню позитивного первинного сальдо бюджету і зміцнилася гривні державний і гарантований державою борг станом на кінець березня 2019 опустився нижче 60% ВВП вперше з 2014 року – до 59%. Це й є «космічне» досягнення?

В кінці квітня НБУ підтвердив прогноз зростання ВВП на 2019 – 2021 роки. За його очікуванням, в цьому році він сповільниться до 2,5%, тоді як у 2020 – 2021 роках прискориться відповідно до 2,9% і 3,7%. Втім, на чому будуються такі «оптимістичні» прогнози у НБУ не пояснили.

У Держстаті у березні цього року порахували остаточно підсумки роботи України у 2018 році і запевнили, що зростання української економіки в 2018 році було на рівні + 3,3%: «Реальний ВВП України в 2018 році, в порівнянні з 2017 роком, збільшився на 3,3%». Номінальний ВВП склав 3 558,7 млрд., а ВВП в розрахунку на одну людину – 84,19 тис. грн. У той же час Міністерство економічного розвитку і торгівлі оцінило зростання ВВП України в 2018 році у 3,2%, а у НБУ на рівні 3,3% (хоча раніше озвучувалася оцінка у 3,4%).

Як повідомляв на підсумковій прес-конференції у середині січня глава Національного банку Яків Смолій: НБУ оцінює зростання ВВП в 2018 році на рівні 3,4%. Чого слід чекати від економіки у цьому році далі? Експерти більш ніж обережно говорять про будь-які можливі варіанти розвитку. Все буде залежати від того, наскільки боляче буде проходити процес передачі влади від одного Президента до іншого; як будуть поводити себе депутати; як довго буде тривати процес політичного протистояння «старого» і «нового»; як будуть проходити вибори до ВРУ; як на довго розтягнуть процес формування нового КМУ та хто стане Прем’єром.

Виходячи з аналізу ситуації тих процесів які відбуваються просто зараз, пом’якшення ситуації чекати годі. Політичне протистояння тільки загострюється. Стара «еліта» відверто саботує «нову» владу і робить все можливе для того, аби дискредитувати нового Президента вже зараз, коли він ще не набув повноважень. Таке протистояння може дорого коштувати всій країни.

Прикро, але політики навіть не замислюються – чим саме все це може закінчитися для країни, а не для окремо взятих осіб. Ті, хто можуть собі дозолити – ті звідси поїдуть, а що буде з тим, хто залишаться…«Живі будуть заздрити мертвим», — так говорить Біблія. Про що це? Кожен вправі тлумачити на власний розсуд…

Сергій ОСОЛОДКІН