Херсонські кавуни: чому цей рік для тих, хто їх вирощує, став збитковим

Бренд та смачна гордість області – херсонський кавун цьогоріч для місцевих аграріїв став розчаруванням. Через аномально дощову та прохолодну весну баштанні пересівали кілька разів, тому врожай дозрів одночасно і ринок був перенасичений. У підсумку — копійчана ціна та збитків на багато тисяч.

У 2021 році відбулося кілька подій, які стали знаковими для регіону. Не всі вони були позитивними, але всі гучними. Суспільне дізналося, яке вони мали продовження та чим завершилися — перший матеріал підсумкового марафону. Як та чому кавуни цьогоріч стали покаранням для тих, хто їх вирощує – другий матеріал підсумкового марафону.
У середині липня на полях Херсонщини починали сходити кавуни. Такого аномального сезону фермер Іван Яланський, який вирощує кавуни 30 років, говорить, не пам'ятає.

"У нас місяць травень цьогоріч був якийсь жовтень. Він був дуже холодний, дощовий. А кавуни в дикій природі родом з пустелі, з Сахари. Вони не люблять цього. Вони не хотіли рости, багато загинуло, декілька разів були пересіви. Деякі ФГ пересівали по 2-3 рази", —  каже фермер.

Не пам’ятає такого сезону і Віталій Оленич, який на полі працює 5-тий рік.

"У тому році в цей час повним ходом цвіт був уже, отакі кавунчики були. А цьогоріч, бачите, запізніле таке", — говорить чоловік.
Холодний та дощовий травень і на початку червень на кілька тижнів посунули збір врожаю. І дозріли кавуни майже одночасно, тому ринок перенаситився. Як результат — копійчана ціна на продукт. Наприкінці серпня ринки та траси області були завалені баштанними. Гуртова ціна — 50 копійок. І навіть попри це покупців немає, розповідали продавці.

"Що таке 50 копійок? Загнати фуру — це копійок 20-30 віддати людям, які цей кавун скатують і решта лишається тобі. Скільки сюди вкладено труда, скільки люди пересівали, скільки грошей, а тепер я не знаю, як зиму жити, як дітей одягати?", —  говорить продавчиня кавунів Тетяна Конькова.

Не врятувала фермерів і баржа з кавунами, яку відправили на Київ цьогоріч вп’яте. До столиці 300 тонн баштанних відвантажили 13 серпня.
"Раніше були в нас поставки дуже великі, мало того що по містах України, тут найбільше ближнє місто — це Одеса, яке дуже багато забирало, на Київ було декілька барж відправлено, але всі ж фермера не можуть на ті 3 баржі влізти. Регіон баштанний і 3 баржі — це зовсім не врятувало", —  каже Іван Яланський.

Цьогоріч на полях Херсонщини зібрали 270 тисяч тонн баштанних. А з реалізацією виникли проблеми, розповідає очільниця обласного профільного департаменту Маргарита Степанова. Польща, Чехія, Білорусь та інші країни — експортерки через ситуацію з COVID-19 ввели обмеження.

"Цього року на експортні напрямки були зменшені обсяги реалізації. Приблизно на рівні 5, 5 тисяч т кавуна ми продали на експорт. Якщо брати норми споживання — скибочка або декілька на день, то цього року ми втратили декілька сотень нашої продукції . Я кщо брати до уваги загальний вал продукції мінус експорт, мінус внутрішній ринок, деяка частина продукції була згодована у галузі тваринництва", —  каже Степанова.
Кавуни почали залишати на полях. Фермерам було невигідно навіть їх прибирати. Не найвдалішим був цей сезон і для Івана Яланського. Зустрічаємося з ним у магазині в Голій Пристані. Тут чоловік реалізовує насіння баштанних. Це — один з видів діяльності його господарства. За рахунок цього, говорить, вдається триматись на плаву.

"У нас і товарний кавун також був, але реалізації практично не було. Ми дуже мало продали товарного кавуна і він практично весь лишився. Він зараз лежить на полі замерзає", —  говорить фермер.

Рятує фермерів переробка. На Херсонщині варять крафтовий бекмес, роблять кавуновий сік та навіть олію. Кавуни, які влітку ми бачили на полі, нині у мішках. Як супутній продукт 10 років тому фермер Іван Яланський почав виготовляти олію з насіння кавуна. У ній зацікавлені фармацевтичні компанії, але рентабельність виготовлення – мінусова.

"Це економічно не вигідно тому, щоб отримати літру олії потрібно зібрати 4 тонни кавуна, висушити з нього насіння, не зіпсувати і надавити на холодному пресі цю олію. Собівартість 4 тонн кавуна — це вже 4 тисячі, а олію ми реалізуємо по 1 500- 1 400 грн, собівартість мінусова", — говорить Яланський.
Рятує фермерів об’єднання, говорить очільниця обласного профільного департаменту Маргарита Степанова.

"2 роки працює така асоціація, створена в області, — "Херсонський кавун". Вона допомагає реалізовувати кавун, допомагає крафтовим виробникам ", —  каже чиновниця.

Фермери, які вирощують кавуни не один десяток років, налаштовані оптимістично. У травні Іван Яланський почне сіяти баштанні.

Суспільне Херсон